Справа № 752/25444/25
Провадження № 2/752/6284/26
19.02.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Ільніцької І.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» про захист прав споживачів,
в провадженні суду знаходиться цивільна справа №752/25444/25 за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» про захист прав споживачів.
Розгляд вказаної справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін на 23.02.2026.
17.02.2026 позивач ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про відвід головуючого судді Чекулаєва С.О.
Заява про відвід передана судді на розгляд 18.02.2026.
В обґрунтування заяви про відвід судді позивач зазначив, що суд не спростував викладені у попередніх заявах про відвід судді (04.01.2026, 11.01.2026, 14.01.2026, 20.01.2026) приклади допущених суддею Чекулаєвим С.О. порушень, а саме:
-про затримку постановлення ухвали про відкриття провадження у даній справ;
-щодо не постановлення ухвали на заяву від 16.11.2025 про зміну предмету позову;
- суддя не спростував те, що нерозглядом заяви від 09.01.2026 про зміну предмету позову, суддя Чекулаєв С.О. порушив вимоги частини 2 статті 258 ЦПК України щодо необхідності вирішення клопотань та заяв осіб, які беруть участь у справі, шляхом постановлення ухвал та порушив право на ефективний захист, передбачене частиною 1 статті 2 ЦПК України;
суддя не спростував те, що його пояснення причини відмови від розгляду заяви від 16.11.2025 про зміну предмету позову тим, що позивач нібито не надав копію цієї заяви відповідачу, не відповідає дійсності.
суддя не звернув увагу на те, що в ухвалі від 08.01.2026 про відмову у відводі судді Чекулаєва С.О., суддя сфальсифікував твердження позивача по справі № 752/26159/24, перекрутивши його зміст на протилежний, чим порушив присягу судді щодо етичності поведінки судді (частина 1 статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Зазначені вище порушення, були підставами для скарг ОСОБА_1 від 11.05.2025 та від 17.02.2026 на дії судді до Вищої ради рравосуддя.
Викладені вище обставини, на думку позивача свідчать про обгрунтованість відводу, та про те, що у судді Чекулаєва С.О. є особисті мотиви бути упередженим при розгляді заяв.
Розглянувши подану заяву про відвід суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до положень статті 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до положень частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2 ст.36 ЦПК України).
Окрім цього, відповідно до частини третьої статті 36 ЦПК України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Як передбачено вимогами статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами частини третьої та частини четвертої статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд встановив, що підставою для подання чергової (п'ятої) заяви про відвід судді є фактична незгода ОСОБА_1 із мотивами постановлених головуючим суддею ухвал за результатами розгляду попередніх заяв позивача про відвід судді від 04.01.2026, від 11.01.2026, від 14.01.2026 та від 20.01.2026.
Суд зазначає, що в ухвалах Голосіївського районного суду м. Києва від 08.01.2026 (на заяву про відвід від 04.01.2026), від 15.01.2026 (на заяву про відвід від 11.01.2026), від 15.01.2026 (на заяву про відвід від 14.01.2026) та від 17.02.2026 (на заяву про відвід від 20.01.2026) суддя повно та всебічно дослідив аргументи ОСОБА_1 якими він обгрунтовував свої заяви про відвід та надав повну та вичерпну відповідь щодо кожного з таких аргументів.
В ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 08.01.2026 у справі №752/25444/25 (на заяву про відвід від 04.01.2026) суд розглянув та надав оцінку твердженням ОСОБА_1 , стосовно вирішення заяви позивача про зміну предмету позову, обставин розгляду цивільної справи №752/26159/24, а також щодо звернення позивача зі скаргою на дії судді до Вищої ради правосуддя.
Зокрема у вказаній ухвалі суду було вказано, що вирішення поданих учасниками справи заяв та/або клопотань, в тому числі щодо зміни предмету позову, здійснюватиметься суддею в судовому засіданні, яке у справі №752/25444/25 призначене на 23.02.2026, а також, вказано, що звернення учасника справи зі скаргою на дії судді до Вищої ради правосуддя не є підставою для відводу. Заяву про відвід визнано необгрунтованою та у її задоволенні відмовлено.
В ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 15.01.2026 у справі №752/25444/25 (на заяву про відвід від 11.01.2026) суд розглянув та надав оцінку твердженням ОСОБА_1 , стосовно несвоєчасного відкриття провадження у справі, що було зумовлено значним навантаженням та кількістю справ, що перебувають у провадженні судді. Заяву про відвід визнано необгрунтованою та у її задоволенні відмовлено.
В ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 15.01.2026 у справі №752/25444/25 (на заяву про відвід від 14.01.2026) суд повторно розглянув та надав оцінку твердженням ОСОБА_1 , стосовно не вирішення суддею заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову.
Заважаючи не те, що позивач звернувся до суду із заявою про відвід судді з підстав, що вже були предметом розгляду, суд детально роз'яснив позивачу порядок подання і розгляду заяви про зміну предмету позову та залишив заяву про відвід без розгляду на підставі положень передбачених частиною п'ятою статті 39 ЦПК України.
В ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 17.02.2026 у справі №752/25444/25 (на заяву про відвід від 20.01.2026) суд розглянув та надав оцінку твердженням ОСОБА_1 , стосовно неналежного мотивування попередніх ухвал суду про відмову у задоволенні заяв про відвід судді від 04.01.2026, від 11.01.2026 та від 14.01.2026. Заяву про відвід визнано необгрунтованою та у її задоволенні відмовлено.
Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципом) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Тобто процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (наприклад, для відведення судді, що розглядав подібну справу між тими самими учасниками та ухвалив рішення не на користь позивача), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже, зловживає ним.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
За змістом частини другої статті 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами не є вичерпним.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Крім цього частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Тобто, суд зобов'язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами та протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.
Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 761/27076/19 (провадження № 61-14448 св 20) зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.
Також Верховний Суд у постанові від 12.10.2022 у справі № 345/2935/21 (провадження № № 61-2472 св 22) вказав на те, що зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду у справі 910/1873/17 від 08.05.2018).
Крім цього ЄСПЛ у рішеннях від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України» неодноразово наголошував на тому, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції.
Подана ОСОБА_1 заява про відвід від 17.02.2026 аргументована незгодою позивача із ухваленими судом процесуальними рішеннями (ухвалами постановленими за результатами розгляду попередніх заяв про відвід).
Окрім цього, у заяві про відвід від 17.02.2026 ОСОБА_1 повнорно вказує як на підстави для відводу судді: несвоєчасне відкриття провадження у справі, не вирішення суддею заяви про зміну предмету позову, обставини розгляду цивільної справи №752/26159/24 та його звернення із скаргою на дії судді до Вищої ради правосуддя.
Враховуючи неодноразові (04.01.2026, 11.01.2026, 14.01.2026, 20.01.2026, 17.02.2026) звернення ОСОБА_1 до суду із необгрунтованими заявами про відвід судді Чекулаєва С.О. від розгляду цивільної справи №752/25444/25, суд визнає такі дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальним правом.
Згідно частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи викладене та керуючись статтями: 2, 12, 36, 39, 40, 44 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
визнати подання ОСОБА_1 заяви про відвід судді Чекулаєва С.О. від розгляду цивільної справи № 752/25444/25 за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ГОЛОСІЇВСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА» про захист прав споживачів зловживанням його процесуальними правами та залишити її без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: С.О. Чекулаєв