19 лютого 2026 року
м. Київ
справа №160/14607/25
адміністративне провадження № К/990/3399/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №160/14607/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненадання ОСОБА_1 пропозиції посади начальника 24 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області та не перепризначення ОСОБА_1 на посаду начальника 24 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області запропонувати ОСОБА_1 посаду начальника 24 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області перепризначити ОСОБА_1 на посаду начальника 24 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненадання ОСОБА_1 пропозиції посади начальника 24 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області під час здійснення організаційно-штатних заходів в організаційних структурах Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області на підставі наказу ДСНС України від 16.04.2025 №М/19 дск.
Зобов'язано Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області запропонувати ОСОБА_1 посаду начальника 24 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області під час здійснення організаційно-штатних заходів в організаційних структурах Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області на підставі наказу ДСНС України від 16.04.2025 №М/19 дск.
Зобов'язано Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 на посаду начальника 24 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області на підставі рапортів від 06.05.2025 та 09.05.2025.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025 апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, 21.01.2026 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2026 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання касаційної скарги в новій редакції та доказів надсилання її копії іншим учасникам справи, у якій навести належні обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1- 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у взаємозв'язку із обґрунтуванням підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 цього Кодексу.
Скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
05.02.2026 до Верховного Суду від скаржника надійшла уточнена касаційна скарга.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши уточнену касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на наступне.
Верховний Суд повторно звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Перевіркою змісту поданої у цій справі заяви про усунення недоліків встановлено наступне.
Так, в уточненій касаційній скарзі скаржник зазначив, що підставою для касаційного оскарження судових рішень є пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із пунктами 1, 3 частини другої статті 353 КАС України - суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином докази по справі (акт Комісії від 15.05.2025; рапорт від 06.05.2025 (про призначення на посаду Позивача); рапорт від 09.05.2025 (про призначення на посаду позивача); наказ №280 від 30.05.2025); суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (суд першої інстанції відхилив три заяви про забезпечення позову ).
Верховний Суд наголошує увагу скаржника, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв'язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів можливе лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.
За відсутності обґрунтованих підстав визначених пунктом 1-3 частини 4 статті 328 КАС України суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави, передбаченої пунктом 4 частини 4 статті 328 КАС України, в частині недослідження доказів.
Поряд з цим, варто зауважити, що до повноважень Верховного Суду не належить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто суб'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Levages Prestations Services проти Франції" від 23.10.1996, заява №21920/93; "Brualla Gomes de la Torre проти Іспанії" від 19.12.1997, заява №26737/95).
Скаржник, серед іншого, обґрунтовує касаційну скаргу підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу заявника касаційної скарги, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які визначають лише можливість допуску до касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Проте, як вже встановлено, скаржником належним чином не обґрунтовано підстави, за яких оскаржуване рішення суду попередньої інстанції може бути переглянуте судом касаційної інстанції на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України, відтак, в межах наданого судом строку скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 27.01.2026 про залишення касаційної скарги без руху, а тому касаційна скарга підлягає поверненню.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №160/14607/25 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Судді Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько А.В. Жук