19 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 620/3935/25
адміністративне провадження № К/990/5079/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №620/3935/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу грошового забезпечення за період з 26.07.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; зобов'язання вчинити вказані дії;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 26.06.2021 включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) в сумі 161 505,79 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати вчинити вказані дії;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, з 26.07.2016 по день фактичної виплати цієї індексації.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.07.2016 по 28.02.2018 включно із встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 26.07.2016 по 28.02.2018, із встановленням базового місяця - січень 2008 року, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 а період з 01.03.2018 по 26.06.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.06.2021 включно, відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 на підставі пункту 3 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, 04.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, ІНФОРМАЦІЯ_1 вже звертався до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у цій справі.
Проте, як вже встановлено Верховним Судом, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2025 у даній справі.
У подальшому до апеляційного суду повторно надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2025.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження від 30.01.2026 на підставі пункту 3 частини першої статті 299 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що в матеріалах справи є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2025.
Пунктом 3 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
З аналізу пунктів 3, 4 частини першої статті 299 КАС України висновується, що використана законодавцем конструкція "є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення" є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила пункту 3 частини першої статті 299 КАС України не підлягають обмеженню в застосуванні.
Аналогічний висновок наведено в постанові Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 справі №816/1310/16.
Отже, у разі наявності у справі постановленої судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, у суду апеляційної інстанції при повторному зверненні цієї ж особи на це саме судове рішення виникає імперативний обов'язок застосувати пункт 3 частини першої статті 299 КАС України та постановити ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, безвідносно до того, з яких підстав відмовлено у відкритті апеляційного провадження при попередньому зверненні з апеляційною скаргою.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки в межах даної справи вже є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 3 частини першої статті 299 КАС України при ухваленні оскаржуваного рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування, а тому касаційна скарга відповідача є необґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №620/3935/25.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько А.В. Жук