Справа № 752/4143/26
Провадження №: 3/752/2105/26
18 лютого 2026 року cуддя Голосіївського районного суду міста Києва Вдовиченко О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про вчинення військового адміністративного правопорушення серії НОМЕР_1 №3, ОСОБА_1 , діючи всупереч інтересам служби та вимогам Статутів Збройних Сил України став на шлях вчинення адміністративного правопорушення, яке виразилось у вживанні алкогольних напоїв та перебуванні у нетверезому стані о 16:00 год. 16 січня 2026 року на території військової часини НОМЕР_1 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненому визнав та щиро розкаявся, підтвердив обставини викладені в протоколі.
Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Частина 1 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Водночас, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно з абзацом п'ятим ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховної Ради України приймає Президент України. На даний час відповідних рішень Президентом України не приймалось.
Отже, особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303 «Про часткову мобілізацію» та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію.
Таким чином, перебуваючи в умовах особливого періоду під час виконання обов'язків на території військової частини НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- протоколом серії НОМЕР_1 №3 від 17.02.2026 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, в якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення;
- копією військового квитка ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів №35 від 16.02.2026;
- рапортом капітана ОСОБА_2 , з якого вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 перебуває у розташуванні навчальної роти ВЧ НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійкість пози, порушення мови, характерне почервоніння шкіри обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці;
- результатом тесту 2,06 проміле №3884 від 16.02.2026, прилад №00224 «Алконт-М».
- поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.
З огляду на наведені обставини ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність правопорушника за вчинене адміністративне правопорушення є щире каяття.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, обставини, що пом'якшує відповідальність, зокрема, щирого каяття, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що необхідним і достатнім убачається накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О.О. Вдовиченко