Справа № 353/704/24
Номер провадження 2/555/515/24
23 грудня 2025 року
Березнівський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - Старовецької Ю.В.
при секретарі - Григорієвій В.М.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Футерка В.Л.
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача - адвоката Шевчука Р.В.
представників органу опіки та піклування - Лесюка Р.Р., Микитин Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача орган опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав,-
І.Стислий виклад позиції позивача
Позивач в обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 липня 2016 року по 25 червня 2019 року. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 . Однак відповідач ухиляється від виконання свої батьківських обов'язків щодо виховання дитини. Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 04 вересня 2017 року у справі № 555/1551/17 з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 31 липня 2017 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Впродовж перебування сторін у шлюбі та їхнього спільного проживання відповідач неодноразово вчиняв дії, які не допустимі у присутності дитини, зокрема конфліктував з іншими членами сім'ї, з позивачкою, вчиняв домашнє насильство.
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 03 серпня 2017 р. у справі № 555/1573/17 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт.
За період з червня 2017 р. по червень 2024 р. за рішенням суду про стягнення аліментів підлягали до сплати відповідачем аліменти на загальну суму 87235,00 грн, в той час як фактично ним було сплачено 71692,3 грн. Мали місце довготривалі перерви у сплаті аліментів, зокрема за періоди з вересня 2021 р. по липень 2022 р., з вересня 2022 р. по липень 2023 р.
Відповідач не лише допустив систематичну несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки сторін, але й з червня 2018 р. фактично не бере жодної участі у її вихованні, здобутті нею освіти, лікуванні. Спілкування відповідача з дитиною в будь-якій формі (зустрічі, спілкуванню по телефону, через мобільні додатки) відсутнє. Востаннє ОСОБА_2 особисто бачився з дитиною 30 січня 2019 року.
З урахуванням наведеного, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .
Представник позивача адвокат Футерко В.Л. в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві, та вказав, що представлені стороною позивача докази свідчать про винну поведінку відповідача та свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов'язками.
ІІ. Стислий виклад позиції відповідача
Сторона відповідача позовні вимоги не визнала, про що було подано відзив, у якому вказує, що після того, як шлюбні відносини у подружжя не склались і сторони стали проживати окремо, ОСОБА_2 намагався продовжувати спілкуватись з донькою, брати участь у її вихованні, проте позивач була проти цього, вона чинила перешкоди, забороняла батьку бачити доньку, а згодом не повідомивши ОСОБА_2 забрала доньку та переїхала з нею до іншого населеного пункту. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів №17296 від 22.07.2024, який долучено до відзиву, заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.07.2024 - відсутня. ОСОБА_2 розуміє, що доньку потрібно матеріально забезпечувати, тому він не ухиляється від сплати аліментів. Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що ОСОБА_2 вчиняв домашнє насильство, тому слід зазначити, що домашнього насильства ні в присутності дитини, ні стосовно дитини з боку ОСОБА_2 ніколи не було. Посилання на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 03.08.2017 у справі №555/1573/17, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, жодним чином не
підтверджує ухилення ОСОБА_2 від батьківського обов'язку по вихованню дитини. Незважаючи на складні стосунки з позивачкою, ОСОБА_2 бажає брати участь у житті доньки, у її вихованні. Позбавлення батьківських прав відповідача не забезпечуватиме інтересів самої дитини, оскільки позивач не довів та не надав суду доказів, в чому саме полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення батька батьківських прав.
Представник відповідача адвокат Шевчук Р.В. заперечив щодо задоволення позовних вимог, зазначаючи, що суд має позбавляти особу батьківських прав лише тоді, коли вона становить реальну загрозу для благополуччя дитини. Однак у даній справі батько не втратив інтерес до дитини, у нього наявне бажання брати участь у вихованні та спілкуванні з дочкою.
Відповідач ОСОБА_2 заперечив щодо позбавлення його батьківських прав, так як прагне приймати участь у вихованні дочки. Він не заперечив, що в період з 2019 року по 2024 рік особисто не зустрічався із дочкою та не цікавився навчанням дитини. Проте і колишня дружина після переїзду не контактувала з ним і не повідомляла, де навчається дитина, інформацію від колишньої дружини він отримав уже, коли була судова справа. ОСОБА_2 вважає, що матір дитини налаштовує дочку проти нього, що виражається в тому, що дитина повертала подарунки, які він відправляв. Відповідач буде намагатись налагодити стосунки з ОСОБА_4 , однак це не швидкий процес, так як дитина його не бачила і йому потрібно віднайти такі слова, щоб дочка його зрозуміла і почула.
ІІІ. Стислий виклад позиції органу опіки та піклування
При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4 ст.19 Сімейного кодексу України).
Відповідно до висновку органу опіки і піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 19.12.2024 року за №1587 визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 . У даному висновку зазначено, що як повідомила на засіданні комісії з питань захисту прав дитини мати ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 з червня 2018 року по даний час не бере жодної участі у вихованні, здобутті освіти, та лікуванні дочки, останнє побачення з дочкою було 30 січня 2019 року. На комісію ОСОБА_1 додала довідки з закладу дошкільної освіти, що вихователі жодного разу не бачили батька дитини, довідки з медичних закладів, що під час візитів до лікарів ОСОБА_2 був відсутній, здоров'ям дитини не цікавився. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини була присутня малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що свого батька не знає, з ним не спілкується та ніколи він її не вітав з святами та з Днем народження. Зі слів дитини любить свого другого тата та називає його «татом». Вказані обставини перешкоджають дитині жити та виховуватися у повноцінній сім'ї, користуватися правами наданим їй державою.
Вказаний висновок в судовому засіданні підтримала представник органу опіки і піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Микитин Н.Я.
Відповідно до висновку органу опіки і піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету №241 від 17.06.2025 року визнано недоцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 . В обґрунтування такої позиції орган опіки та піклування зазначає, що зі слів ОСОБА_2 з червня 2018 року по січень 2019 року він не брав участі у вихованні, здобутті освіти та лікуванні своєї дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зі своєю матір'ю ОСОБА_5 стала проживати в с.Михалин Рівненського району Рівненської області. Причиною цього батько називає напружені стосунки, що склалися у нього з родичами колишньої дружини. Коли у серпні 2018 року ОСОБА_6 приїхав в с. Михалин, щоб побачитися з дочкою, брат дружини не дозволив йому цього зробити, що спровокувало бійку між чоловіками. Востаннє ОСОБА_7 бачився з малолітньою дочкою ОСОБА_4 в будинку своїх батьків у с.Лінчин 30.01.2019 (дитину до батька привозила матір). Батько стверджує, що тривалий час йому не було нічого відомо про місце проживання дитини на території Івано-Франківської області. Дізнався про це він лише тоді, коли отримав копію позовної заяви дружини про позбавлення його батьківських прав. З 2024 року ОСОБА_7 здійснює спроби порозумітися з дочкою: 18.12.2024 відправив дочці посилку-подарунок з одягом, взуттям, іграшками, канцелярією, прикрасами для волосся, солодощами; 02.04.2025 надіслав дочці на день народження ще одну посилку-подарунок з солодощами, дитячим рюкзаком, парасолькою та чашкою. Посилки були повернуті назад матір'ю дитини ОСОБА_1 , яка стверджує, що дочка не зацікавилася подарунками батька та відмовилася від них. 11.06.2025 ОСОБА_7 продемонстрував членам комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Березнівської міської ради аудіофайл розмови його дочки ОСОБА_4 , з якого вбачається, що дитина глузує зі свого теперішнього прізвища « ОСОБА_8 ». Члени Комісії вважають, що таким чином матір, формуючи думку дочки, намагається зневажити батька, знецінити його в очах дитини. Так, ОСОБА_2 не виконував належним чином свої батьківські обов'язки стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4 , проте нині він бажає порозумітися з дитиною і заслуговує на другий шанс.
Зазначений висновок в судовому засіданні підтримав представник органу опіки і піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області Лесюк Р.Р.
ІV. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Згідно ухвали судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 10.07.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину позбавлення батьківських прав було роз'єднано.
Відповідно до ухвали судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 10.07.2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав за підсудністю передано до Березнівського районного суду Рівненської області.
26.08.2024 року було відкрито провадження у цивільній справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено орган опіки та піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено орган опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області. Зобов'язано органи опіки та піклування надати відповідні висновки.
16.09.2024 року стороною позивача було подано клопотання про долучення доказів.
09.10.2024 року стороною відповідача було подано відзив та клопотання щодо допиту свідків.
14.10.2024 року стороною позивача подано відповідь на відзив.
15.10.2024 року ОСОБА_9 було подано клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у задоволенні якого було відмовлено.
18.10.2024 року представником позивача було подано клопотання про допит позивача як свідка, про допит свідків та заслуховування думки дитини, яке на стадії підготовчого провадження було задоволено.
21.10.2024 року представником відповідача було подано клопотання про допит свідка, що було задоволено судом.
21.10.2024 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів, яке було задоволено судом.
08.11.2024 року ОСОБА_10 було подано клопотання про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідала, у задоволенні якого було відмовлено.
03.12.2024 року представником відповідача було подано клопотання про подання доказів, яке було задоволено.
23.12.2024 року представником позивача було подано заяву про забезпечення доказів, у задоволенні якої на стадії підготовчого провадження було відмовлено.
25.12.2024 року до суду надійшов висновку органу опіки і піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
22.01.2025 року представником відповідача було подано клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого під час підготовчого судового засідання було відмовлено.
22.01.2025 року представником відповідача було подано клопотання про долучення доказів, яке було задоволено частково.
31.01.2025 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів у справі, яке було задоволено судом.
03.02.2025 року представником відповідача подано клопотання про витребування доказів, яке на підставі заяви представника відповідача від 12.03.2025 року було залишено без розгляду.
14.05.2025 року представником відповідача подано клопотання про долучення доказів, яке було задоволено судом.
27.05.2025 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів у справі, яке було задоволено судом.
28.05.2025 року представником позивача було подано клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого було відмовлено.
28.05.2025 року підготовче провадження було закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.
17.06.2025 року представником відповідача було подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, у задоволенні якого було відмовлено.
17.06.2025 року органом опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області подано висновок щодо недоцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
25.06.2025 року представником відповідача заявлено про відвід головуючому судді, у задоволенні якого було відмовлено.
30.09.2025 року представником позивача було подано клопотання про долучення доказів, що було задоволено судом.
V. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини
Згідно рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 24.05.2019 року (справа №555/2031/18) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було розірвано.
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності до рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 24.05.2019 року (справа №555/1551/17) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 було стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 31 липня 2017 р. і до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_9 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 14.07.2020 року, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_12 ( свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 ).
Відповідно витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 з 11.08.2023 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «Теремок» комбінованого типу м.Березне Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 26.06.2024 року №73 ОСОБА_3 відвідувала заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №2 «Теремок» на протязі 2021-2022 навчального року. Мама ОСОБА_5 приймала активну участь у навчанні та вихованні своєї дитини, систематично відвідувала батьківські збори. Батька ОСОБА_2 вихователі групи «Калинка» жодного разу не бачили.
Відповідно до інформації КНП «Березнівський центр первинної медичної допомоги Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 18.06.2024 року №116, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 поки проживала в с.Лінчин Рівненського району Рівненської області тричі у супроводі мами звертались на прийом до лікаря педіатра ОСОБА_13 . Тато ОСОБА_2 під час візитів до лікаря був відсутній, в телефонному режимі здоров'ям дитини не цікавився.
Із інформації КНП «Тлумацький центр первинної медичної допомоги» Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 20.06.2024 року №102 вбачається, що ОСОБА_2 не відвідував медичний заклад та/або лікарів разом з ОСОБА_3 ; у сімейного лікаря ОСОБА_14 були відсутні комунікації (присутності на прийомах, телефонних розмов, листування у мобільних додатках) з ОСОБА_2 .
Із інформації КНП «Тлумацька центральна міська лікарня» Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 14.06.2024 року №389/02-11 встановлено, що ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «Тлумацька ЦМЛ» в період з 21.04.2024 року по 26.04.2024 року. Супровід дитини у лікувальному закладі та догляд здійснювала матір ОСОБА_1 самостійно, без участі батька ОСОБА_11 .
Згідно постанови Березнівського районного суду Рівненської області від 03 серпня 2017 р. у справі №555/1573/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт по факту вчинення насилля в сім'ї щодо тестя ОСОБА_15 .
Відповідно до характеристики здобувача освіти 1 класу Кутищенського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області ОСОБА_3 від 10.06.2024 року, ОСОБА_4 зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна, уважна здобувачка освіти. Участь у навчанні і вихованні дитини бере мама та вітчим ОСОБА_9 . Вони цікавляться життям і навчанням дочки в школі, відвідуючи батьківські збори, шкільні позакласні заходи, приводять і забирають її зі школи. Зв'язку із татом ОСОБА_2 класний керівник не має та з ним не знайома. За весь період навчання батько не відвідував ліцей і не спілкувався в телефонному режимі та через інші відповідні групи в мобільному додатку з класним керівником, іншими вчителями та адміністрацією закладу.
Відповідно до характеристики здобувача освіти 2 класу Кутищенського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Брички ОСОБА_16 ОСОБА_4 зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна, уважна здобувачка освіти. Участь у навчанні і вихованні дитини бере мама та вітчим ОСОБА_9 . Вони цікавляться життям і навчанням дочки в школі, відвідуючи батьківські збори, шкільні позакласні заходи.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів із ОСОБА_2 відповідно виконавчого листа 555/1551/17 від 28.09.2017 року заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.07.2024 року відсутня. Також заборгованість зі сплати аліментів відповідачем на утримання дочки ОСОБА_3 , як вбачається із розрахунку заборгованості, відсутня станом на 25.11.2024 року.
Відповідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб 17.11.2020 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_10 є батьками дитини ОСОБА_17 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 ).
Із довідки закладу дошкільної освіти «Березіка» с.Селище Вирівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №68 від 03.10.2024 року, що видана ОСОБА_2 , батьку ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається, що він, ОСОБА_2 підтримує контакт із дитячим садочком, цікавиться успішністю дитини, з вихователями спілкується в телефонному режимі, батьківські збори не відвідує, так як, знаходиться у лавах ЗСУ.
Згідно характеристики на ОСОБА_2 , виданої старостинським округом № 9 (с.Балашівка) Рівненського району, Рівненської області 30.09.2024 року за №59, громадянин ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 . З 13.06.2023 року був призваний на військову службу і по даний час перебуває в ЗСУ. Одружений, разом з дружиною виховують дитину до 3-ох років. Порядний, вихований, працьовитий, підтримує добросусідські відносини. До своїх близьких та односельчан ставиться з повагою. Добросовісно відноситься до виконання службових обов'язків та громадських доручень. За період свого проживання зарекомендував себе позитивно. Інформація про прояви агресивності гр. ОСОБА_2 по відношенню до інших жителів старостинського округу №9 (с.Балашівка), а також про притягнення його до адміністративної відповідальності відсутня. Скарги до даного громадянина до органу місцевого самоврядування не надходили.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 від 26.06.2023 року за №3591, ОСОБА_2 дійсно перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації з 13.06.2023 року по теперішній час.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_5 від 21.08.2024 року №7550, на адвокатський запит № 102-48/1-24 від 12.08.2024 в.\ч. повідомляє, що громадянин ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 за призовом під час загальної мобілізації з 13.06.2023 року по 26.07.2023 року та вибув для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_6 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_6 №122 від 14.04.2024 року, солдата ОСОБА_2 , командира бойової машини командира 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону, по завершенню відпустки не прибув до підрозділу. Вважати таким, який самовільно залишив військову частину 14.04.2024 року. Військовослужбовця зняти з усіх видів забезпечення з 14.04.2024 року.
Як вбачається із заяви ОСОБА_2 відповідач звернувся до органу опіки та піклування Тлумацької міської ради івано-Франківського району Івано-Франківської області з метою визначення способу його участі у виховання дочки ОСОБА_3 .
Рішенням виконавчого комітету Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області визначено способи участі батька у вихованні дитини.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наданого Березнівським ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 станом на 28.01.2025 заборгованість відсутня. Також із вказаної довідки вбачається, що мали місце факти несвоєчасної сплати відповідачем аліментів.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наданого Березнівським ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 станом на 02.05.2025 відсутня.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 26.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, що за даною адресою зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 матір дітей; ОСОБА_9 - чоловік; ОСОБА_3 , - дочка; ОСОБА_19 - дочка. Проведено співбесіду з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка повідомила, що вона любить свою маму та вітчима, забезпечена одягом, харчуванням, іншими речами та засобами гігієни.
Згідно висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачення аліментів на дитину ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що одержувач аліментів забезпечує базові індивідуальні потреби дитини. Одержувач аліментів надав для ознайомлення чеки, квитанції, довідки та інші документи. За результатами співбесіди з дитиною встановлено, що мати дбає про її матеріальне становище, піклується про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до інформації служби у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 27.12.2024 року №253/01-15 ОСОБА_2 не звертався до органу опіки та піклування із заявою щодо встановлення способу участі у вихованні дитини.
Відповідачем ОСОБА_2 була направлена посилка ОСОБА_3 , однак вона була повернута (експрес накладна №59001288255045 дата оформлення 24 грудня 2024 року). В листі до ОСОБА_2 малолітня дитини ОСОБА_3 вказує: « ОСОБА_7 я тебе навіть не пам'ятаю чому ти вирішив прислати мені посилку? в мене є тато ОСОБА_20 який мені купляє все що хочу я. І мій тато знає що я люблю. Те що прислав ти мені, нічого несподобалось, тапочки замалі, кофти я такі не люблю, косметикою я не користуюся. І мені від тебе нічого нетреба. ОСОБА_21 ».
Як вбачається з інформації про посилку №59001349669113 відправленої 02 квітня 2025 року було надіслано посилку ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 з зазначенням «Подарунки», від ОСОБА_2 .
У листі ОСОБА_3 зазначає «Добрий день! ОСОБА_7 я вас незнаю, ми навіть ніколи не спілкувалися та не гуляли. Мені не треба ваших подарунків. В мене є тато ОСОБА_20 ! А ви чужий для мене. ОСОБА_21 ».
Стороною відповідача було долучено скриншот переписки з позивачем (18.12.2023 року), де він звертався з проханням до колишньої дружини надати фото дочки ОСОБА_4 .
Згідно скриншоту ОСОБА_2 написав доньці повідомлення, що бажає з нею спілкуватись, на що дочка відповіла, що він може їй дзвонити, якщо хоче поспілкуватись.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 показала, що після припинення спільного проживання із відповідачем, він не приймав участі у житті дочки. Він до не приїздив, не спілкувався з ОСОБА_4 , лише один раз написав, щоб вона надіслала йому фото дитини. ОСОБА_2 не цікавився навчанням дочки, не надавав будь-яких коштів, коли вона потребувала лікування, як і будь-якої іншої матеріальної допомоги. Аліменти сплачував нерегулярно. Позивач вказала, що вона не чинила перешкод у спілкуванні ОСОБА_4 з батьком, саме він не робив до цього жодних кроків. Дитина сприймає за батька вітчима. Позивач звернулась до суду із вимогою про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав тому що він своїх обов'язків батьківських не виконує, а її чоловік бажає усиновити ОСОБА_4 . Донька відчуває певний психологічний дискомфорт, що її мати, сестричка мають прізвище ОСОБА_12 , а вона ОСОБА_8 . Донька неодноразово висловлювала їй своє бажання мати таке ж прізвище, як і родина. Позивач вважає, що спроби спілкуватись з дочкою, які на даний час робить відповідач не від щирого серця, а лише тому, що дитина потрібна відповідачу через вигоду для сім'ї.
Свідок ОСОБА_22 дала показання про те, що вона ніколи не бачила, щоб батько ОСОБА_4 приймав участь у її навчанні, до садочка дочку завжди приводила і забирала мама, батько дитини ніколи не приймав участь у будь-яких святкових заходах.
Свідок ОСОБА_23 суду повідомила, що є бабусею чоловіка ОСОБА_1 і з часу, як позивач уклала шлюб з її онуком, свідок ніколи не бачила біологічного батька ОСОБА_4 , він не приймав участі у життя дитини.
Свідок ОСОБА_24 дала показання про те, що є тіткою відповідача. Зі слів племінника їй відомо, що між ним та колишньою дружиною напружені відносини, ОСОБА_7 розповідав, що, коли ОСОБА_25 з дочкою ще проживала в с.Михалин і він хотів побачити дитину у них виникав конфлікт, навіть викликали поліцію. Також зі слів сестри ОСОБА_26 свідку відомо, що відповідач робив спроби поспілкуватись з дочкою.
Свідок ОСОБА_27 суду повідомила, що є дружиною відповідача ОСОБА_2 , зі слів свого чоловіка їй відомо, що коли позивач ще проживала в с.Михалин і він намагався побачити доньку, між сторонами виникали конфлікти. Наскільки свідку відомо її чоловік писав, щоб поспілкуватись з дочкою.
Свідок ОСОБА_26 дала суду показання про те, що після народження дочки ОСОБА_4 стосунки між її сином ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_5 стали погіршуватись, ОСОБА_25 деякий час проживала з відповідачем, деякий час у своєї матері, а згодом подружні відносини між сином та дружиною припинились. Син намагався ще поспілкуватись з дочкою, однак коли прийшов до будинку матері позивача, то її брат не пустив його і між ними виникла бійка. Після цього син не приходив до дружини, щоб більше не провокувати конфліктні ситуації. Коли ОСОБА_28 уклала другий шлюб, вона змінила місце проживання, забравши ОСОБА_4 , про конкретне місце свого проживання вона не повідомляла, про точну адресу вони з сином довідались уже з позовної заяви. Згодом сина мобілізували і свідку відомо, що він телефонував чи писав до колишньої дружини та цікавився дочкою. Син відправляв для дочки посилку, однак її повернули. Відповідач також звертався до органу опіки та піклування, щоб визначити режим спілкуванні із дитиною. Син бажає налагодити стосунки з ОСОБА_4 і буде докладати до того зусиль.
VI. Думки дитини, заслухана судом в порядку ст.171 Сімейного кодексу України
ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що з ОСОБА_2 вона не знайома і не вважає його своїм татом, так як він їй не телефонував і з нею не спілкувався. Татом вона сприймає ОСОБА_9 , який її любить та турбується про неї. Вона мріє про те, щоб у її паспорті було написано ОСОБА_29 , а не «дурнувате» прізвище ОСОБА_8 . Від ОСОБА_2 вона не бажає отримувати подарунки і буде казати мамі, щоб вона їх відсилала назад. Дитина категорично не визнає відповідача батьком, як і бабусею матір відповідача.
VIІ.Норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Саме батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України і на кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно положень ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти З роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 15, в абзаці 2 п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» встановлено, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці зобов'язуються забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьків обов'язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що при позбавленні батьківських прав суди повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини. Крім того, у даному рішенні Європейським судом звернуто увагу, що при вирішенні справ про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов'язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При вирішенні вказаного спору суд приймає до уваги наступні обставини:
-- відповідач ОСОБА_2 заперечує проти позбавлення його батьківських прав та вказує, що не втратив інтересу до участі у вихованні дитини, бажає спілкуватись з дочкою, буде намагатись налагоджувати стосунки з дитиною. У постанові від 15 травня 2019 року у справі № 661/2532/17 КЦС ВС вказав, що самого тільки факту заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав недостатньо, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідача до власної неповнолітньої дитини. Мотиви такого заперечення можуть бути різними, наприклад, це може бути пов'язане не з бажанням турбуватися про свою дитину, а з бажанням отримати в майбутньому піклування від неї. Тому до уваги мають братися всі обставини конкретної справи. За результатами розгляду справи суд вважає, що невизнання позовних вимог відповідачем зумовлене спілкуватись із своєю дитиною, брати участь у її житті, турбуватись про неї.
-- саме по собі невідвідування відповідачем закладу дошкільної освіти, шкільної освіти, де навчається дочка та закладу охорони здоров'я, де дитина перебуває під наглядом, не є належним доказом його свідомого, навмисного ухилення від виконання батьківських обов'язків. В судовому засіданні відповідач стверджував, що позивач не повідомляла йому, де саме навчалась дочка;
-- у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 року у справі № 204/1199/16-ц (провадження № 61-170св17) зроблено висновок, що не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків факт стягнення з батька аліментів на утримання дитини, оскільки таке є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав. Судом встановлено, що на даний час заборгованість зі сплати аліментів відсутня;
-- судом встановлено, що між сторонами не налагоджено взаємовідносини між собою, їх стосунки є неприязними, що також впливає на неактивну участь батька в житті дочки;
-- малолітня дитина ОСОБА_3 висловила свою думку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , дитина негативно висловлювалась щодо батька, використовуючи доволі дорослі формулювання, які могли бути продуктом бачення цієї ситуації мамою дитини. Суд зазначає, що поведінка батьків, їхній авторитет відіграють суттєву роль у вихованні дитини, адже вона не має самостійного соціального досвіду, а тому переймає його та відповідну поведінку від авторитетних для неї батьків, якою для ОСОБА_4 є мама. Думка дитини може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, наприклад таких, як тривалий час проживання дитини з одним із батьків без можливості повноцінного спілкування з тим із батьків, з ким дитина не проживає. Тому суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, що висловлена у постанові Постанова КЦС ВС від 26.12.2024 у справі №561/474/24, згідно якої озвучена у судовому засіданні місцевого суду думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав. Думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.
-- в межах розгляду вказаної справу суду було представлено два висновки органів опіки та піклування, а саме за місце проживання позивача і дитини та за місцем проживання відповідача.
Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та підлягає оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв'язку (постанови Верховного Суду від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21).
Згідно положень ч.6 ст.19 Сімейного кодексу України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно висновку органу опіки та піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області доцільно позбавити батьківських прав відповідача щодо дочки ОСОБА_3 .Проте за результатами досліджених доказів судом не було встановлено, що позбавлення відповідача батьківських прав необхідне в найкращих інтересах дитини, а тому суд вважає, що вказаний висновок суперечить інтересам малолітньої ОСОБА_3
VIІ. Висновок суду.
З урахування обставин, що викладені вище, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками відповідачем, які б були підставою застосування відносно нього крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав. Стороною позивача не було доведено, що розрив сімейних зв'язків із батьком є тим заходом, який відповідає найкращим інтересам дитини. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Водночас суд зауважує, що участь батька в житті дочки, піклування про неї та спілкування з нею є недостатніми і мають бути більш активними, тому вважає за потрібне попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
При цьому ОСОБА_2 має зважати на те, що залишення ним поза увагою попередження суду про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов'язків в подальшому може бути визнано достатньою підставою для позбавлення його батьківських прав (постанови Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 149/2510/21, від 09 червня 2023 року у справі № 591/6037/21, від 06 березня 2024 року у справі № 317/2256/22).
Керуючись ст.164 Сімейного кодексу України, ст.ст.263-265 ЦПК України,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача орган опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Покласти на орган опіки та піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків щодо до дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сторони та інші учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_2 .
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача орган опіки та піклування Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, м.Березне вул.Київська,5 Рівненського району Рівненської області
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача орган опіки та піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, м.Тлумач вул.Макуха,12 Івано-Франківського району Івано-Франківської області
Апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 19 лютого 2026 року.
Суддя: Старовецька Ю. В.