Справа № 367/1829/26
Провадження № 1-кп/367/778/2026
(повний текст)
10 лютого 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),
обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025111420000494 від 13.12.2025, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
До Ірпінського міського суду Київської області з Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025111420000494 від 13.12.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
06 лютого 2026 року ухвалою суду за обвинувальним актом призначено підготовче судове засідання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Обвинувачений і його захисник також не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
Враховуючи думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що є всі підстави для призначення судового розгляду обвинувального акту, оскільки останній відповідає вимогам КПК України та підстави для його повернення прокурору судом не встановлені.
Судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Ірпінському міському суду Київської області, підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, та закриття кримінального провадження відсутні.
Відповідно до ст. 27 КПК України кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання і може розглядатися одноособово у відкритому судовому засіданні із забезпеченням під час судового розгляду технічної фіксації судового процесу.
Також від прокурора надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою, оскільки строк дії такого запобіжного заходу закінчується, а ризики, які стали підставою для обрання такого запобіжного заходу, не відпали.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні обвинувачений і його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, але в разі задоволення клопотання прокурора просили визначити місце утримання обвинуваченого ні в Київському СІЗО, а в Бучанському ІТТ. Обвинувачений обґрунтовує своє клопотання про утримання в Бучанському ІТТ тим, що перебуваючи в Київському СІЗО, до нього доходили чутки, що з ним можуть вчини розправу, а тому він побоюється за власне життя. Захисник зазначив, що в нього на даний час відсутні будь-які докази на підтвердження загрози життю і здоров'ю обвинуваченого в Київському СІЗО, але підтримав свого підзахисного щодо утримання його в ІТТ.
Прокурор повідомив, що йому не відомо про існування реальних загроз для життя та здоров'я обвинуваченого в умовах Київського СІЗО, але не заперечував проти утримання обвинуваченого в умовах ІТТ.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, встановив, що ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 15.12.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого закінчується 12.02.2026 року, з визначенням розміру застави у виді 181 680,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, однією із обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі.
Кримінальне правопорушення (злочин), у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Враховуючи наявність ризиків передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також враховуючи особу обвинуваченого, який неодружений, офіційно не працевлаштований, немає на утриманні малолітніх дітей, немає стійких соціальних зв'язків, з 01.09.2025 перебувала у розшуку, як особа, яка самовільно залишила військову частину, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, оскільки в разі визнання його винуватим, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років. Також обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, що обґрунтовується тим, що останнього вже затримували 05.03.2024 у порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України (внесено до ЄРДР за № 12024100100000964).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
Отже, ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які мали місце на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати і не зменшилися, а тому суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави у виді 181 680,00 грн. (розмір якої визначено в ухвалі слідчого судді від 15.12.2025).
Щодо клопотання обвинуваченого про його утримання в умовах ІТТ, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав має, серед іншого, обвинувачений.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 цього Закону, за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи: а) переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання; б) окреме тримання. Зміна запобіжного заходу, виду установи виконання покарань чи режиму відбування покарання здійснюється з додержанням вимог, передбачених чинним кримінальним, кримінальним процесуальним та кримінально-виконавчим законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу і майну.
Відповідно ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», заходи щодо безпеки осіб, взятих під захист, застосовуються тільки за наявності підстав, зазначених у статті 20 цього Закону. Порядок здійснення заходів безпеки визначається цим Законом, іншими актами законодавства України.
Оскільки суду не було надано об'єктивних даних про наявність реальної загрози життю та здоров'ю ОСОБА_4 в умовах утримання в Київському СІЗО, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого будь-яких заходів безпеки. В той же час, прокурор як учасник процесу, зобов'язаний перевірити озвучені обвинуваченим заяви щодо можливої загрози його життю та здоров'ю під час перебування в умовах Київського СІЗО та у випадку виявлення реальної загрози вжити передбачених законодавством заходів забезпечення безпеки обвинуваченого.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 27, 48, 49, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 314, 331 КПК України, суд
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111420000494 від 13.12.2025, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області на 19 лютого 2026 року о 13 год. 45 хв.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
Викликати в судове засідання учасників.
Задовольнити клопотання прокурора.
Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Одночасно продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на внесення застави в розмірі 181 680,00 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області:
- Код отримувача (код ЄДРПОУ): 26268119;
- Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ;
- Рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661.
Після отримання та перевірки документу, що підтверджує внесення застави звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
1) прибувати до прокурора, суду за кожною вимогою;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/реєстрації та/або місця роботи;
3) утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків встановити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити, що у разі, якщо обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до прокурора, або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою діє з 10.02.2026 по 10.04.2026 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена в частині продовження строку тримання під вартою до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 15 год. 00 хв. 13.02.2026.
Суддя ОСОБА_1