справа № 759/16847/24 головуючий у суді І інстанції Ул'яновська О.В.
провадження № 22-ц/824/5218/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
18 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Кияшко К.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року про відмову у роз'ясненні судового рішення, постановлену під головуванням судді Ул'яновської О.В. у м. Києві, у справі за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, -
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року клопотання представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню задоволено.
Визнано на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, а саме рішення Дільничого суду Бад-Кройцнах від 10 червня 2024 року у сімейній справі від № 91 F 26/24, яким було прийнято рішення про усиновлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) громадянином Німеччини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та отримання нею прізвища « ОСОБА_4 )», що набрало законної сили 14 червня 2024 року.
22 жовтні 2025 року представник заявника звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просив роз'яснити ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року у справі № 759/16847/24 шляхом надання відповіді на наступні питання: чи достатньо рішення Дільничого суду Бад-Кройцнах, Федеративна Республіка Німеччина, від 10 червня 2024 року у справі № 91 F26/24, яким було прийнято рішення про усиновлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) громадянином Німеччини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та отримання нею прізвища « ОСОБА_4 )», що набрало законної сили 14 червня 2024 року, визнаного на території України ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року у справі № 759/16847/24 для внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_1 № 11 зробленого 06 квітня 1998 року відділом реєстрації актів цивільного стану Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області (свідоцтво про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 видане 08 липня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області), а саме: в графі прізвище дитини « ОСОБА_5 » записати « ОСОБА_6 », по батькові « ОСОБА_7 » записати « ОСОБА_8 », ім'я « ОСОБА_9 », дата та місце народження дитини залишити без змін, в графі «батько» записати « ОСОБА_10 , громадянин Федеративної Республіки Німеччини» й отримання нового Свідоцтва про народження з урахуванням цих змін; який порядок на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/16847/24 від 13 листопада 2024 року для внесення змін в актовий запис про народження ОСОБА_1 № 11 зроблений 06 квітня 1998 року відділом реєстрації актів цивільного стану Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області (свідоцтво про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 видане 08 липня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області), а саме: в графі прізвище дитини « ОСОБА_5 » записати « ОСОБА_6 », по батькові « ОСОБА_7 » записати « ОСОБА_8 », ім'я « ОСОБА_9 », дата та місце народження дитини залишити без змін, в графі «батько» записати « ОСОБА_10 , громадянин Федеративної Республіки Німеччини».
Заява обґрунтована тим, що після постановлення ухвали від 13 листопада 2024 року стало необхідним внесення змін в актовий запис про народження ОСОБА_1 й отримання нового Свідоцтва про народження з урахуванням цих змін. Однак, Печерським відділом ДРАЦС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) було відмовлено у внесенні змін до актового запису цивільного стану ОСОБА_1 , оскільки ухвала Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/16847/24 від 13 листопада 2024 року не мітить зобов'язань щодо внесення таких змін. Внаслідок чого, на підставі такого рішення, визнаного на території України ухвалою Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/16847/24 від 13 листопада 2024 року ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на внесення змін до актового запису цивільного стану, а тому, виникла необхідність в роз'ясненні такої ухвали шляхом надання відповідей на запитання.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким роз'яснити ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року у справі № 759/16847/24 шляхом надання відповіді на питання.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , посилається на аналогічні обставини викладені нею у заяві.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно частин першої, другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
Як роз'яснено в пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому, у заяві про роз'яснення рішення повинно зазначатися, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року № 755/1600/16 (провадження 61-15720ск21).
Із матеріалів справи вбачається, що у серпні 2024 року представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із клопотання, в якому просив визнати на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, а саме рішення Дільничого суду Бад-Кройцнах від 10 червня 2024 року у сімейні справі від №91 F 26/24, яким було прийнято рішення про усиновлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) громадянином Німеччини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та отримання нею прізвища « ОСОБА_4 )», що набрало законної сили 14 червня 2024 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року клопотання представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню задоволено.
Визнано на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, а саме рішення Дільничого суду Бад-Кройцнах від 10 червня 2024 року у сімейні справі від №91 F 26/24, яким було прийнято рішення про усиновлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) громадянином Німеччини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та отримання нею прізвища « ОСОБА_4 )», що набрало законної сили 14 червня 2024 року.
Зі змісту ухвали суду, яку просить роз'яснити заявник вбачається, що вона є процесуальним документом, яким визнано на території України дію іноземного суду.
Чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2018 року у справі № 808/1298/15.
За таких обставин, ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року взагалі не є судовим рішенням, яке може бути роз'яснено.
З матеріалів справи вбачається, що заява про роз'яснення рішення мотивована виключно тим, що Печерським відділом ДРАЦС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) було відмовлено у внесенні змін до актового запису цивільного стану ОСОБА_1 , оскільки ухвала Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/16847/24 від 13 листопада 2024 року не мітить зобов'язань щодо внесення таких змін.
Звертаючись до суду з вказаною заявою, ОСОБА_1 та її представник не звернули уваги, що відповідно до статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Відповідно до статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду (підпункт 2.16.4 пункту 2.16 розділу ІІ Правил).
Факт визнання на території України рішення іноземного суду, в даному випадку рішення Дільничого суду Бад-Кройцнах від 10 червня 2024 року у сімейні справі від №91 F 26/24, свідчить, що таке рішення підлягає безумовному виконанню на території України, в тому числі і Печерським відділом ДРАЦС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).
У зв'язку з цим, заявник та її представник залишили поза увагою, що незаконна відмова будь-якого органу виконувати судове рішення іноземного суду, яке визнано на території України у встановленому законом порядку, порушує права ОСОБА_1 , які можуть бути захищені шляхом оскарження незаконних дій та відшкодування шкоди, а не шляхом роз'яснення судового рішення, яке не може бути предметом роз'яснення взагалі.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та доводами апеляційної скарги не спростовуються, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України, є підставою залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. На підставі викладеного та керуючись статтями 18, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 19 лютого 2026 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.