11 лютого 2026 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 17.09.2025, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богуслав Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_6 в період часу з 19:00 год. 03.04.2025 по 07:00 год. 04.04.2025, перебував за адресою: м. Київ, проспект Валерія Лобановського, 4Г.
В цей час, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, а саме шуроповерта марки «Дніпро-М», двох зовнішніх відеокамер KERUI, автомобільного компресора Winso 125000, що належать на праві власності ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок крадіжки чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер ОСОБА_6 , шляхом розбиття скла задніх лівих дверей проник до автомобіля, марки «Volkswagen» Touareg, д.н.з. НОМЕР_1 , звідки викрав шуроповерт марки «Дніпро-М», вартість якого згідно висновку експерта №СЕ-19/111-25/25326-ТВ від 24.04.2025 становить 2674,00 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят чотири грн. 00 коп.), дві зовнішні відеокамери KERUI, автомобільний компресор Winso 125000, вартість яких згідно висновку експерта №СЕ-19/111 -25/21335-ТВ від 09.04.2025 становить 4350,74 грн.
У подальшому ОСОБА_6 , утримуючи при собі викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду загальним розміром 7024,74 коп.
Заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, та на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного приєднання покарань за даним вироком та вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2025, остаточно визначити ОСОБА_6 до відбуття покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, який на підставі ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно. Також просить дослідити матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Зазначає, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення 04.04.2025, тобто до ухвалення вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2025. Однак, суд при призначенні покарання не застосував положення ч.4 ст.70 КК України. Також наголошує, що поза увагою суду залишились дані про підвищений рівень суспільної небезпеки кримінального правопорушення та особи обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в ч.ч. 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 був засуджений вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2025 за ст.395 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
З оскаржуваного вироку вбачається, що ОСОБА_6 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення 04.04.2025, тобто до постановлення вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2025.
Однак за наявності підстав для призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд першої інстанції не дотримався вимог ч.4 ст.70 КК України.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого та ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, колегія суддів визнає за можливе при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині є обґрунтованими, а тому вирок суду першої інстанції необхідно змінити та визначити ОСОБА_6 остаточне покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2025, більш суворим, призначеним оскаржуваним вироком.
З огляду на те, що таке рішення не погіршує становища обвинуваченого, колегія суддів визнає безпідставними вимоги прокурора щодо постановлення нового вироку та вважає, що може внести відповідні зміни в оскаржуваний вирок шляхом його зміни.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 17.09.2025 щодо ОСОБА_6 змінити в частині призначеного покарання.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2025, більш суворим, призначеним оскаржуваним вироком, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 5 років позбавлення волі та вважати його засудженим до остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі.
В іншій частині вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 17.09.2025 щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3