Справа № 463/2593/19
Провадження № 2-др/463/10/26
19 лютого 2026 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - Грицка Р.Р.,
з участю секретаря судового засідання - Шпуляра І.Ю.,
розглянувши заяву представника позивача - адвоката Пручай Олесі Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи територіальна громада м.Львова в особі Львівської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи Львівська міська рада, Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання за нею права власності на 1/3 частину нерухомого майна, а саме: 1/12 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та 7/24 часток квартири АДРЕСА_2 з надвірними спорудами, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , а вона, як спадкоємець першої черги за законом, звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Відповідач є донькою спадкодавця, яка також подала нотаріусу аналогічну заяву про прийняття спадщини. Їй, як спадкоємцю першої черги за законом, належить 1/3 частка від спадщини, а відповідачу - 2/3 частки, оскільки третій спадкоємець першої черги за законом відмовився від своєї частки на користь відповідача. Серед іншого, до складу спадкової маси входить 1/4 частка житлового будинку АДРЕСА_1 та 7/8 часток квартири АДРЕСА_2 . Незважаючи на її статус спадкоємця першої черги за законом, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а саме поєднанням в одному об'єкті нерухомого майна двох різних об'єктів - індивідуального житлового будинку та багатоквартирного житлового будинку, при цьому, будь які документи про проведення його поділу відсутні. З огляду на відсутність можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку, просить визнати за нею право власності на спадкове майно в судовому порядку.
Правом на подання відзиву відповідач не скористалась. Натомість, подала зустрічний позов про визнання за нею права власності на 2/3 частини нерухомого майна, а саме: 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та 14/24 часток квартири АДРЕСА_2 з надвірними спорудами, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Аргументи зустрічного позову заяви аналогічні аргументам первісного - позивач за цим позовом не взмозі в нотаріальному порядку оформити право власності на нерухоме майно з тих самих підстав, що і позивач за первісним позовом, через що захист спадкових прав здійснює в судовому порядку.
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 12.12.2025 року, первісний позов ОСОБА_1 задоволено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено, вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду набрало законної сили 12.01.2026 року.
В подальшому, 17.02.2026 року представник позивача - адвокат Пручай О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначає, що позивач за первісним ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи загального захворювання (безтерміново), внаслідок чого просить вирішити питання про розподіл судових витрат з урахуванням вказаних обставин.
Вивчивши заяву, суд приходить до висновку, що така підлягає поверненню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов'язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
З системного аналізу ст.270 ЦПК України вбачається, що із заявою про ухвалення додаткового рішення можуть звернутися учасники справи (сторони); у заяві зазначаються всі учасники справи, які приймали у ній участь, адже в разі необхідності суд здійснює їх виклик у судове засідання.
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.
Таким чином, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 463/12950/21 (постанова від 17.05.2023 року), подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).
За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Разом з тим, представником заявника у заяві не зазначено відомостей про інших учасників, які приймали участь у справі (відповідача), не надано до суду жодних доказів про належне направлення такій особі копії заяви (разом з додатками) про ухвалення додаткового рішення, доказів вручення як розписок, повідомлень про вручення поштового відправлення засобами поштового зв'язку матеріали справи не містять.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 року у справі № 725/1301/21 зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування судових витрат, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25.02.2021 року у справі № 906/977/19, від 01.09.2022 року у справі № 759/13013/14-ц, від 16.01.2023 року у справі № 640/23065/14, від 02.02.2023 року у справі № 466/1403/20, від 27.03.2023 року у справі № 756/820/20 на стадії касаційного розгляду справи.
Також вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.04.2023 року у справі № 626/133/21.
Таким чином, оскільки представником заявника порушено процесуальні вимоги подання заяви про ухвалення додаткового рішення, суд, відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України, повертає таку заяву без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 183, 260 ЦПК України, суд, -
заяву представника позивача - адвоката Пручай Олесі Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи територіальна громада м.Львова в особі Львівської міської ради, Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи Львівська міська рада, Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - повернути представнику заявника без розгляду.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Грицко Р.Р.