Справа № 127/38940/25
Провадження № 3-в/127/21/26
19 лютого 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Кашпрук Г.М., розглянувши заяву заступника начальника - начальника СВГ ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Жукова І. про роз'яснення виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2026 по справі №127/38940/25 в частині вирішення долі речових доказів, -
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2026 по справі №127/38940/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) грн 00 коп. в дохід держави.
Зі змісту постанови вбачається, що 02.12.2025 о 19:23 год за адресою: м. Вінниця, вул. Замостянська, 40, ОСОБА_1 , стоячи на колінах, демонстрував перехожим пристрій схожий на гранату, чим вчинив дрібне хуліганство, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
Статтею 304 КУпАП визначено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають вирішення питання щодо роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточій проти України» (Заява № 7460/03) від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону, тому розгляд даного питання необхідно провести за правилами встановленими КПК України. Необхідність застосування аналогії процесуального закону у даному випадку покликана сприяти усуненню обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Відповідно до ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування. Особливості порядку застосування конфіскації тварин встановлюються цим Кодексом та іншими законами України. Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 315 КУпАП реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України.
Підпунктом 17 пункту 9 «Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним», затвердженого Постановою КМУ №1340 від 25.08.1998, зі змінами, встановлено, що військова зброя та боєприпаси до неї, військова техніка, а також товари військового призначення та подвійного використання передаються Міноборони, МВС, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Державній прикордонній службі або СБУ. Передача здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України.
Встановлено, що вилучена у ОСОБА_1 граната зберігається у ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. О. Довженка, 73, відтак вона підлягає конфіскації у власність держави в особі Міністерства оборони України та передачі для потреб Збройних Сил України.
Згідно з ст. 316 КУпАП постанова про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про виконання повертається до суду, який виніс постанову.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 29, 283, 284, 304, 315 КУпАП, суд -
Роз'яснити зміст постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2026 по справі № 127/38940/25 в частині вирішення долі речових доказів.
Вилучену у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гранату, яка зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. О. Довженка, 73 - конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України та передати для потреб Збройних Сил України.
Постанова про роз'яснення рішення суду в частині вирішення долі речових доказів є невід'ємною частиною постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2026 по праві №127/38940/25.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: