18 лютого 2026 року
Єдиний унікальний № 501/633/26
Провадження № 1-кс/501/126/26
18 лютого 2026 року, м. Чорноморськ
Слідчий суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача СД ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12026163160000023 від 16 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Дізнавач звернулася з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно з позбавленням права на розпорядження, відчуження та користування, а саме на: посвідчення водія категорії «В», «C» номер НОМЕР_1 від 28 березня 2025 року на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання дізнавач вказує, що в провадженні СД ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12026163160000023 від 16 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Так, 15 лютого 2026 року під час огляду місця події за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ вул. Промислова буд. 14, у ОСОБА_5 виявлено та вилучено посвідчення водія з ознаками підробки.
Дізнавач просить з метою збереження речових доказів накласти арешт на вказане майно, оскільки існують підстави вважати, що воно є доказом злочину, та необхідно запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Дізнавач про день, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, в судове засідання не прибув, надав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його присутності, задовольнити клопотання.
Власник майна в судове засідання не прибув, заяв, клопотань не подав.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 2 ст. 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Частиною 3 статті 173 КПК України передбачено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Слідчий суддя встановив, що сектором дізнання Відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеський області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026163160000023 від 16 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, 15 лютого 2026 року близько 19:48 год за адресою Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, вул. Промислова, буд. 14, було зупинено водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого під час перевірки було виявлено посвідчення водія з явними ознаками підробки.
16 січня 2026 року дізнавач визнав вищезазначене майно речовими доказами та долучив їх до матеріалів кримінального провадження.
Вказане майно містить відомості, які можуть бути доказом кримінального правопорушення, обставин його вчинення, необхідне для проведення експертиз.
Перебування майна у іншої особи може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зазначене свідчить, що потреби досудового розслідування виправдовують втручання у право власності шляхом арешту майна.
Враховуючи наведене вище, клопотання необхідно задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 173, 309 КПК України,
Клопотання дізнавача ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження та користування на майно, а саме на: посвідчення водія категорії «В», «C» номер НОМЕР_1 від 28 березня 2025 року на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала підлягає виконанню згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення чи з дня отримання копії ухвали, якщо її було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя