Справа № 286/1542/25
19 лютого 2026 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І. ,
з секретарем судового засідання Щипською І.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів , -
29.04.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 21.08.2023 року по 31.03.2025 року в сумі 49124,28 грн., мотивуючи тим, що відповідач належно не виконує судове рішення по сплаті аліментів на утримання дитини та не сплачує їх у повному розмірі, у зв'язку з цим з його вини утворилась заборгованість по сплаті аліментів за період з 21.08.2023 року по 31.03.2025 року в сумі 49124,28 грн.; враховуючи, що відповідно до ст.196 СК України сума пені не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, то сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 49124,28 грн.
Ухвалою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 09.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Натомість 11.06.2025 від відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження для надання доказів та додаткових пояснень. 15.08.2025 року від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи квитанції про погашення боргу по аліментах в сумі 60000 грн. Ухвалою суду від 21.10.2025 року суд здійснив перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначив проведення підготовчого судового засідання на 03.12.2025 року о 15.30 год., в підготовче судове засідання викликано сторони. Ухвалою суду від 03.12.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2026 року о 14.30 год., викликано сторони.
Сторони в судове засідання не прибули, хоча були належно повідомленими про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Позивач у позові просила розглянути справу у її відсутність. Відповідач клопотань не заявляв. Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Позивач ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_1 є матір'ю дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Судовим наказом Овруцького районного суду Житомирської області від 23.08.2023 року у справі № 286/3367/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання матір'ю дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше і не більше встановлених законодавством розмірів для дитини відповідного віку з 21.08.2023 і до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Судовий наказ перебуває на виконанні в Овруцькому відділі державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області, виконавче провадження № 72750136.
Позивач стверджує, що відповідач аліментів в повному обсязі не сплачує, судове рішення належним чином не виконує.
Відповідач в спростування доводів позивача надав суду квитанцію Приватбанку від 13.08.2025 року про сплату на користь Овруцького ВДВС у Коростенському районі Житомирської області заборгованості по аліментах в сумі 60000 грн.
У відповідності до ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном (ч.1). Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (ч.2).
У відповідності до розрахунку державного виконавця, сукупний розмір заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_2 за період з серпня 2023 року по березень 2025 року становив 62654,21 грн, за період з серпня 2023 року по лютий 2025 року сплати відсутні, в березні 2025 року сплачено 16943,43 грн. і станом на 24.04.2025 року сукупний розмір заборгованості склав 49124,28 грн.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.22 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц запропонувала порядок розрахунку пені за прострочення сплати аліментів. Так, постанова містить правовий висновок, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення пені на підставі ч.1 ст.196 СК України суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням встановленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Далі потрібно підсумувати розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначити загальну суму пені за весь період заборгованості шляхом додавання показників за кожен місяць.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього зобов'язання буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною, залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
У відповідності з доданим до позовної заяви розрахунком обрахована позивачем пеня за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань зі сплати аліментів за період з 21.08.2023 року по 31.03.2025 року склала 203730,70 грн. Розрахована позивачем неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів відповідає запропонованій вище методиці.
Водночас, доказів того, що заборгованість по сплаті аліментів утворилися з незалежних від платника аліментів причин відповідачем суду не надано, вини відповідача у виникненні заборгованості не спростовано. Відтак, стягувач аліментів - позивач має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення їх сплати в сумі позову, оскільки неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів розрахована відповідно до встановленої методики і не перевищує суми заборгованості по аліментах, яка існувала на момент пред'явлення позову. Обставина погашення відповідачем 13.08.2025 року заборгованості по аліментах на суму 60000 грн. не спростовує правомірності заявлених позовних вимог.
За таких обставин, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог та стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів в сумі позову.
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 21.08.2023 року по 31.03.2025 року в сумі 49124,28 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19.02.2026 року.
Суддя: В. І. Вачко