Справа № 523/25223/25
Номер провадження 3/523/396/26
"20" січня 2026 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Кремер І.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , непрацюючого
за вчинення правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України,-
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшли матеріали з Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України.
Із Протоколу Серії ВАД № 760266 від 12.11.2025 року вбачається, що гр. ОСОБА_1 , 04.11.2025 року о 09год. 00хв., знаходячись в АДРЕСА_2 , нецензурно висловлювався та погрожував фізичною розправою на адресу гр. ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КпАП України.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Із будь-якими заявами або клопотаннями правопорушник до суду не звертався.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КпАП України.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного висновку.
Згідно з приписами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. ст. 252, 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян передбачена ст. 173 КпАП України.
Вина правопорушника підтверджується Протоколом Серії ВАД № 760266 від 12.11.2025 року, письмовими поясненнями та іншими матеріалами справи.
Згідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КпАП України - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Враховуючи характер та ступінь адміністративного правопорушення, особу правопорушника, обставини справи, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 40-1, 173, 221, 283, 284 КпАП України, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя,-
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51/п'ятдесят одна/грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665/шістсот шістдесят п'ять/грн. 60коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КпАП України).
У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу (ст. 308 КпАП України).
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня винесення постанови.
На постанову може бути подана апеляція на протязі десяти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя Пересипського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер