Житомирський апеляційний суд
Справа №272/902/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/243/26
Категорія ст.336 КК України Доповідач ОСОБА_2
11 лютого 2026 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12024060480000778 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2025 року, яким засуджено
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала П'ятигірка, Андрушівського району, Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
-за ст. 336 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 3786, 40 грн. на р/р: Отримувач: ГУК у Жит.Обл./ТГ м.Житомир /24060300 Банк отримувача :Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37976485; код класифікації доходів:24060300 рахунок :UA 448999980313010115000006797.
Питання про долю речових доказів вирішено в порядку ст.100 КПК України та в апеляційному порядку не оскаржується.
Як встановив суд, ОСОБА_7 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , будучи військовозобов'язаним, у зв'язку з прийняттям Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшовши 03.07.2024 військово-лікарську комісію, якою визнаний здоровим та придатним до проходження військової служби, 03.07.2024 будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про явку на загальну мобілізацію до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 та про наслідки такої неявки, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи заздалегідь попередженим про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 , на 07 годину 10 хвилин 08.07.2024, порушуючи порядок комплектування Збройних Сил України, не маючи на те поважних причин, керуючись небажанням бути призваним для несення служби в рядах Збройних Сил України, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а саме не з'явився у визначену дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 , для відправки у команду по мобілізації, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вимоги Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію", тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок скасувати та призначити йому покарання за ст.336 КК України не пов'язане з позбавленням волі, застосувавши норму ст.75 КК України.
Вважає, що з урахуванням конкретних обставин справи та даних про його особу, вирок в частині призначеного покарання є незаконним, несправедливим та занадто суворим.
Посилається на те, що він самостійно неодноразово з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив військово-лікарську комісію, від отримання повісток не відмовлявся, на відправку на військову службу не з'являвся у зв'язку з сімейними обставинами.
Зазначає, що суд в повній мірі не врахував пом'якшуючі покарання обставини.
Обвинувачений ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про розгляд його апеляційної скарги, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення та довідкою про доставку смс повідомлення, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини кримінального провадження та доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованими і законними та апелянтом не оспорюються.
Не оспорюється в апеляційній скарзі також правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ст.336 КК України.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання за ст. 336 КК України, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання те, що він, за місцем проживання характеризуються позитивно.
Разом з тим, врахувавши всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд прийшов до висновку, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_7 , а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім буде покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції статті обвинувачення, та не знайшов підстав для застосування положень ст.ст.75,69 КК України.
Підстав вважати таке покарання є несправедливим внаслідок його суворості колегія суддів не вбачає, не дають для цього підстав і інші дані, на які обвинувачений посилається в апеляційній скарзі.
Колегія суддів враховує, що вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, хоч і відноситься до категорії нетяжких злочинів, однак дії вчинені обвинуваченим носять велику суспільну небезпечність. Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, а в умовах збройної агресії з боку іншої держави, захист Вітчизни набуває особливого значення.
Зокрема умисний характер дій обвинуваченого щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, чим у такий спосіб ОСОБА_7 відмовився від захисту Батьківщини, свідчить про підвищену суспільну небезпечність даного діяння, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
Призначення ОСОБА_7 умовного покарання очевидно не сприятиме виправленню обвинуваченого, а також попередженню вчинення аналогічних кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим так і іншими особами у яких може скластися враження про безкарність за ухилення від виконання свого конституційного обов'язку.
Доводи обвинуваченого, суд в повній мірі не врахував пом'якшуючі обставини є помилковими, оскільки судом взагалі не встановлені, обставини, що пом'якшують його покарання.
Крім того, в обвинувальному акті такі обставини теж відсутні.
За таких обставин, призначене судом першої інстанції покарання за своїм видом та розміром є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його зміни або скасування, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2025 року щодо нього - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: