Єдиний унікальний номер справи: 954/529/25
Номер провадження: 22-ц/819/295/26
19 лютого 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Приходько Л. А.,
суддів: Бездрабко В.О.,
Радченка С.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Ус О.В., повний текст рішення складено 01 грудня 2025 року,
У лютому 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 28 січня 2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7525031 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами кредитного договору Товариство надало відповідачці кредит в розмірі 8 400,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності.
23 жовтня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23.10/24-Ф, за умовами якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки. В подальшому, 20 січня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №20/01/2025-01, за яким до останнього перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №7525031 від 28 січня 2024 року.
Оскільки відповідачка не виконала належним чином взяте на себе зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, ТОВ «Юніт Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №7525031 від 28 січня 2024 року у розмірі 30576,00 грн, яка складається з: 8 400,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22 176,00 грн - заборгованість за процентами від суми позики, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
21 липня 2025 року представником позивача через Електронний суд подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
В обгрунтування заяви представник позивача зазначав, що підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. Нарахування відсотків за користування кредитом, відображені в наданому розрахунку, відбувались згідно з погодженими умовами кредитного договору №7525031 від 28 січня 2024 року. Позивачем здійснено перерахунок нарахування процентів за кредитним договором згідно Закону України «Про споживче кредитування», а саме у період з 23 квітня 2024 року по 27 травня 2024 року нарахування процентів має здійснюватися таким чином: 8 400,00 грн (тіло Кредиту)*1,50% (процентна ставка) = 126 грн в день. Оскільки нарахування після 22 квітня 2024 року здійснювалося протягом 35 днів, загальна сума нарахованих відсотків за період від 23 квітня 2024 року по 27 травня 2024 року становить 4 410,00 грн. Загальна сума заборгованості у період з 23 квітня 2024 року по 27 травня 2024 року становить 15 892,80 грн. Отже, позивач стягує не 30 576,00 грн, а 28 702,80 грн у зв'язку з перерахуванням процентів відповідно до Закону України «Про споживче кредитування». Тобто загальна сума заборгованості складає 28 702,80 грн (8400,00 грн за тілом кредиту, 20 302,80 грн відсотків за користування кредитом).
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01 грудня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором №7525031 від 28 січня 2024 року в розмірі 28 702,80 грн, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушила взяті на себе зобов'язання за укладеним кредитним договором, у зв'язку з чим утворилася кредитна заборгованість у зазначеному позивачем розмірі, що підлягає стягненню.
01 січня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Калінін С.К. подав апеляційну скаргу, сформувавши її в системі «Електронний суд», в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" заборгованості за процентами в розмірі 22 176,00 грн, на неповне встановлення в цій частині обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" заборгованість за Кредитним договором №7525031 від 28 січня 2024 року у розмірі 8 861,53 грн, яка складається з: 8 400,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 461,53 грн - заборгованість за процентами;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" судовий збір у розмірі 747,87 грн та судові витрати по оплаті послуг за надання професійної правничої допомоги в розмірі 2 161,13 грн;
- стягнути з ТОВ "Юніт Капітал" на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції в розмірі 3 456,33 грн;
- стягнути з ТОВ "Юніт Капітал" на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої допомоги в апеляційному суді в розмірі 4 000,00 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633,60 грн
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Калінін С.К. посилався на наступні обставини.
Судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою доводи відповідачки щодо неправомірного нарахування позивачем заборгованості за процентами. Так, кредитний договір №7525031 укладено між ТОВ «Юніт Капітал» і ОСОБА_1 28 січня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування». З вищевикладеного слідує, що норма прикінцевих та перехідних положень до даних правовідносин не застосовується, у зв'язку з чим умови Кредитного договору щодо застосування денної процентної ставки більше ніж 1% після набрання чинності 23 грудня 2023 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» є нікчемними.
Водночас, позивач не привів умови кредитного договору у відповідність до ЗУ «Про споживче кредитування» в частині нарахування процентів та нараховував їх за денною процентною ставкою 2,20% день, що суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства.
З урахуванням нікчемності пунктів Договору позики, якими денна процентна ставка встановлена з порушеннями Закону України «Про споживче кредитування», представник відповідача вважає, що проценти повинні бути нараховані на рівні облікової ставки НБУ за відповідний період.
Навівши власний розрахунок по відсотках за офіційною обліковою ставкою НБУ за період з 28 січня 2024 року по 27 травня 2024 року, представник відповідачки адвокат Калінін С.К. вважає, що загальний розмір відсотків за користування кредитними коштами повинен становити 461,53 грн.
Представник апелянта погоджується щодо правомірності стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 400,00 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкова М.С. зазначає, що підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. Нарахування відсотків за користування кредитом відображені в наданому розрахунку відбувались згідно з погодженими умовами Кредитного договору №7525031 від 28 січня 2024 року.
Разом з тим, зауважує, що згідно прикінцевих положень п.17 Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%. Оскільки кредитний договір укладено 28 січня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, то нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1%, тобто сума заборгованості по відсоткам за період з 28 січня 2024 року по 27 травня 2024 року має складати 10 248,00 грн (84,00 грн в день х 122 дні).
У зв'язку із зазначеним перерахуванням процентів у відповідності до Закону України «Про споживче кредитування» представник позивача заявила про зменшення позовних вимог, подавши до суду апеляційної інстанції відповідну заяву.
Щодо тверджень представника відповідача про можливість застосування під час розрахунку процентів за користування кредитом на рівні облікової ставки НБУ представник Хлопкова М.С. зазначала, що ставка НБУ не використовується для розрахунку кредитних відсотків, а використовується лише для обчислення інфляційних втрат.
Також, на думку представника позивача вартість виконаних адвокатом Калініним С.К. робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, не є співмірною зі складністю справи, а відтак відповідні витрати підлягають перерозподілу з урахуванням вимог вищезазначеної норми.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду у справі за позовом з ціною менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому, відповідно до частини тринадцятої статті 7 та частини першої статті 369 ЦПК України підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без проведення судового засідання.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 грудня 2025 року оскаржується в частині стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом у розмірі 20 302,80 грн. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому апеляційний суд відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскаржуваній частині. В частині стягнення тіла кредиту за вказаним договором рішення суду не оскаржується та не є предметом апеляційного перегляду.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному встановленню в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом у розмірі 20 302,80 грн, суд першої інстанції виходив з того, що розмір нарахованої позивачем процентної ставки 2,20% за період з 28 січня 2024 р.року по 22 квітня 2024 року та розмір процентної ставки (заява про зменшення розміру позовних вимог) 1,50% за період з 23 квітня 2024 року по 27 травня 2024 року узгоджується з Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону України «Про споживче кредитування».
Як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №7525031 про надання споживчого кредиту, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зазначений факт визнається відповідачкою та не потребує доказування.
Відповідно до п.1.2 договору, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Сума кредиту (загальний розмір) 8400,00 грн, тип кредиту - кредит (п. 1.3 договору).
Строк кредиту 360 дні (п. 1.4 договору).
У відповідності до п. 1.5 тип процентної ставки фіксований. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
1.5.2 знижена процентна ставка 1,87% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 27 лютого 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
За п. 1.5.3 договору Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.
Згідно п. 1.7 Денна процентна ставка на дату укладання Договору складає:
п. 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (66528,00 грн. /8400,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 2,20% в день.
п. 1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,17% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (65696,40 грн. /8400,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 2,17% в день.
У відповідності до п. 1.8. Загальні витрати на дату укладення Договору складають:
1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 66528,00 грн.
1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої
процентної ставки 65 696,40 грн.
1.9.Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:
1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних.
1.9.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 35822,80% річних.
1.10. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:
1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 74928,00 грн.
1.10.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 74096,40 грн.
Відповідачкою визнається та не оспорюється те, що первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» виконано свої зобов'язання за кредитним договором, а саме надано їй кредитні кошти в розмірі 8 400,00 грн, та того, що нею свої зобов'язання за договором не виконано, заборгованість за тілом кредиту не сплачена.
Право грошової вимоги за вказаним кредитним договором переходило двічі на підставі договорів факторингу: від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача - ТОВ «Юніт Капітал».
Так, згідно останнього договору факторингу між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем - ТОВ «Юніт Капітал» від 21 січня 2025 року №20/01/2025-01, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 30 576,00 грн.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Абзацем першим частини першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідачкою не заперечується отримання від ТОВ "Авентус Україна" коштів в розмірі 8 400,00 грн на підставі кредитного договору №7525031 від 28 січня 2024 року.
Доказів повернення відповідачкою вказаних кредитних коштів чи сплати процентів за користування ними матеріали справи не містять і зазначені обставини ОСОБА_1 не заперечуються.
За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачкою не виконувалися умови кредитного договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 400,00 грн.
Разом із тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підстав нарахування суми заборгованості по процентам за користування кредитними коштами і визначення її розміру та вважає частково обгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що умови кредитного договору щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами не відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування» і тому сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у заявленому позивачем розмірі не підлягає стягненню.
Так, ТОВ «Юніт Капітал», як новий кредитор, звертаючись до суду з позовом, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.
Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір про надання споживчого кредиту №7525031 укладений 28 січня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір. На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та необгрунтовано нарахував проценти за користування кредитними коштами у заявленому позивачем розмірі, безпідставно застосувавши пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».
Разом з тим, зі змісту положень частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Пунктом 1-2 частини першої статті Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом.
Згідно з п. 1.8.1 кредитного договору, загальні витрати на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складають 66 528,00 грн.
З урахуванням умов договору про надання споживчого кредиту, розрахунок денної процентної ставки за формулою, наведеною в Законі України «Про споживче кредитування», становить (66 528,00 грн /8 400,00 грн)/360дн*100%=2,20% в день.
Відповідно, визначений договором розмір денної процентної ставки не відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 1.5.1, 1.5.2 договору, сторонами погоджена стандартна фіксована процентна ставка за користування кредитом - 2,2% в день та знижена процентна ставка за кредитом в розмірі 1,87% в день.
Апеляційним судом встановлено, що кредитний договір укладений 28 січня 2024 року строком на 360 календарних днів та кінцевим терміном повернення 22 січня 2025 року (згідно графіку повернення кредиту).
Позивачем встановлено період нарахування відсотків за користування кредитом з 28 січня 2024 року по 27 травня 2024 року, що становить 121 днів, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування. Даний період нарахування відсотків жодною із сторін не оспорюється.
У своїй заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач, на підставі Закону України «Про споживче кредитування», здійснив перерахунок суми заборгованості за процентами, зазначивши, що у період з 28 січня 2024 року по 22 квітня 2024 року розмір процентної ставки становить 2,2%, а в період з 23 квітня 2024 року по 27 травня 2024 року - 1,50%, що узгоджується з Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону України «Про споживче кредитування».
Проте, як зазначалося вище, суд першої інстанції не взяв до уваги та не надав правової оцінки нормам Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та безпідставно застосував пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» до здійсненого позивачем розрахунку заборгованості за процентами.
При цьому, положення частини п'ятої статті 8 Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування», внесені згідно із Законом України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, не вказують на недійсність або нікчемність умов договору про надання споживчого кредиту, яким передбачаються умови про нарахування кредитором процентів за користування кредитом в розмірі, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки (1%). Вказаною нормою установлено обмеження щодо розміру процентів за користування кредитом, який може нараховуватися кредитором за договором про споживчий кредит, з метою захисту прав споживача від надмірного фінансового навантаження.
Таким чином доводи апеляційної скарги щодо нікчемності умов договору про встановлення денної процентної ставки на рівні 2,20% та 1,87%, передбаченої п.п.1.5.1., 1.5.2., 1.7. кредитного договору, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі наведеного, проаналізувавши вищезазначені умови укладеного між сторонами кредитного договору в частині нарахування відсотків за користування кредитом, а також норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, взявши до уваги те, що Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір №7525031 був укладений 28 січня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для нарахування процентної ставки відповідно до чинного законодавства, виходячи зі встановленої частиною п'ятою статті Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1%.
Отже, розмір відсотків за користування кредитними коштами за перід з 28 січня 2024 року по 27 травня 2024 року, який підлягає стягненню з відповідачки, в загальному розмірі становить 10 164,00 грн (121 день * 84,00 грн).
З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №7525031 від 28 січня 2024 року, проте помилився при зазначенні складових цієї заборгованості, то апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Калініна С.К. підлягає частковому задоволенню, а судове рішення в цій частині, відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України, підлягає зміні, а саме зменшенню заборговності зі сплати відсотків за користування кредитом з 20 302,80 грн до 10 164,00 грн, а щодо загального розміру заборгованості - з 28 702,80 грн до 18 564,00 грн.
Що стосується судових витрат, понесених сторонами у судах першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн за подання позовної заяви.
У зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки, тобто до часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 (64,68%), з останньої на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 1 566,81 грн (2 422,40 грн * 64.68% / 100%).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат під час постановлення рішення суду від 01 грудня 2025 року, а саме витрат, понесених позивачем на правову допомогу, суд першої інстанції, врахувавши всі аспекти і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів справи, складаня позовної заяви, тощо, як кваліфікований фахівець в галузі права, зазначивши, що оскільки справа не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, а відтак не потребувала затрати значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи, керуючись принципами справедливості та співмірності, дійшов висновку про зменшення такої компенсації з 7 000,00 грн до 2 000,00 грн.
Визначений судом першої інстанції розмір витрат на правову допомогу сторонами не оскаржується.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за необхідно зменшити визначену судом першої інстанції суму витрат позивача на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме з 2 000,00 грн до 1 293,60 грн (2 000,00 грн * 64,68 % / 100%).
Заявлення представником позивача під час розгляду справи в апеляційній інстанції про зменшення розміру позовних вимог, що, на його думку, є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі і, як наслідок, стягнення понесених судових витрат позивачем з відповідача у повному обсязі, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а отже зменшення позовних вимог під час апеляційного перегляду рішення суду не може впливати на розмір присуджених судових витрат.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги (48,77%), з ТОВ «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги, а саме 1 772,11 грн (3 633,60 грн * 48,77% / 100%).
Щодо понесених відповідачем витрат на правову допомогу під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, представник відповідача у відзиві на позовну заяву заявляв про очікування понесених витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
На підтвердження заявленої суми на професійну (правничу) допомогу адвокат Калінін С.К. надав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір №б/н/25 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 30 квітня 2025 року, укладений між Адвокатським бюро «Калінін і Партнери», додаток №1 до договору, рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару (винагороди) та Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30 квітня 2025 року.
Відповідно до Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 30 квітня 2025 року, Адвокатське бюро «Калінін і Партнери» надало наступні правничі послуги: усна консультація клієнта щодо захисту його прав, вивчення та аналіз позовної заяви, складання, оформлення та подання до суду відзиву на позовну заяву - 12 год - 5 000,00 грн.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представник відповідача в апеляційній скарзі заявив про очікування понесених витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
На підтвердження заявленої суми на професійну (правничу) допомогу адвокат Калінін С.К. надав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, рекомендовані (мінімальні) ставки адвокатського гонорару (винагороди) та Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 01 січня 2026 року.
Відповідно до Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 01 січня 2026 року, Адвокатське бюро «Калінін і Партнери» надало наступні правничі послуги: складання, оформлення, подання до Херсонського апеляційного суду апеляційної скарги - 8 год - 4 000,00 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Юніт Капітал», посилаючись на необґрунтованість доводів представника відповідача щодо визначення ним розміру витрат на професійну (правничу) допомогу, вважає розмір заявленої відповідачем правничої допомоги дещо завищеним відносно складності справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій.
Вирішуючи питання про можливість стягнення витрат на правничу допомогу відповідача під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстаннцій та визначення розміру таких витрат, колегія суддів вважає, що в даному випадку є підстави для застосування частини 5 статті 137 ЦПК України.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2023 року у справі 686/31892/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
З урахуванням встановлених обставин та того, що справа не представляє значної складності, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягу наданих адвокатом послуг та співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, колегія суддів вважає, що розмір витрат на правову допомогу відповідача під час розгляду справи апеляційним судом є завищеним.
Враховуючи вищезазначене, принцип співмірності, складність справи, фактично надані послуги (складання відзивів на позовну заяву та апеляційну скаргу), відсутність участі представника відповідача в судових засіданнях, а також беручі до уваги часткове задоволення позовних вимог (64,68% від ціни позову), апеляційний суд приходить висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь ОСОБА_1 з 5 000,00 грн до 2 000,00 грн (за правову допомогу в суді першої інстанції), з 4 000,00 грн до 1 500,00 грн (за представництво інтересів у Херсонському апеляційному суді), та з урахуванням пропорційності до заявлених позовних вимог в суді першої інстанції та часткове задоволення апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції остаточно підлягає стягненню витрати на надання правової допомоги в загальному розмірі 1 437,95 грн. ((2 000,00 * 35,32% / 100%) + 1 500,00*48,77%/100%).
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича задовольнити частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 грудня 2025 року змінити, зменшивши розмір заборгованості за кредитним договором №7525031 від 28 січня 2024 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відпвідальністю "Юніт Капітал" з 28 702,80 грн до 18 564,00 грн, розмір судового збору - з 2 422,40 грн до 1 566,81 грн та розмір витрат на правничу допомогу - з 2 000,00 грн до 1 293,60 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 772,11 грн та витрати на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій у загальному розмірі 1 437,95 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Л.А.Приходько
Судді: В.О.Бездрабко
С.В.Радченко