Номер провадження: 22-ц/813/4019/26
Справа № 505/1763/25
Головуючий у першій інстанції Білоус В. М.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
19.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,
відповідач -ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Подільського міськрайоного суду Одеської областівід 27 червня2025 року, ухвалене судом у складі судді Білоуса В.М.,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що 29.03.2024 рокуТОВ«МаксКредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора№ 00-9698602. ТОВ «МаксКредит» виконало свої зобов'язання за кредитним договором та ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "Платежі Онлайн" на платіжну картку № НОМЕР_5, яка належить відповідачу. ОСОБА_1 , взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 8800 грн - заборгованість по кредиту та 16993,60 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Позивач також зазначив, що 17.12.2024 року між ТОВ «МаксКредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором№ 00-9698602.
02.04.2025 року ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 020425-У відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором№ 00-9698602.
З огляду на викладене, ТОВ «Юніт Капітал» просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованістьза кредитним договором № 00-9698602 від 29.03.2024 року у загальномурозмірі 25793,60 грн, яка складається з: 8800 грн - заборгованість за тілом та 16993,60 грн - заборгованість за відсотками, а також просило вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Подільський міськрайонний суд Одеської областірішенням від 27.06.2025 рокупозовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнив частково.Стягнув з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал'заборгованість за кредитним договором у розмірі 24993,60 грн, судовий збір у розмірі 2344,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу 3500 грн.
Суд першої інстанції обґрунтував оскаржуване рішення тим, що між сторонами було належним чином укладено кредитний договір в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 8000 грн підтверджується належними доказами. Разом з тим суд першої інстанції вважав, що на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послугу, яку вчиняє банк з метою встановлення, зміни правовідносин, а саме: укладення кредитного договору, внесення змін до нього, тому вимоги в частині стягнення комісії вважав такими, що не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 27.06.2025 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з висновками суду першої інстанції, та зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів укладення кредитного договорута вважає висновки суду першої інстанції щодо підписання Умов та правил надання грошових коштів у позику та Паспорта споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразового пароля -ідентифікатора, який видано ТОВ «Макс Кредит» необгрунтованими. Разом з тим, відомості про ТОВ «Макс Кредит» не внесено до Довірчого списку, тому останній не міг надати відповідачу електронний підпис пароль - ідентифікатор.
Також звертає увагу на те, що наявна у матеріалах справи копія кредитного договору не може вважатись електронним документом, оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору.
Розрахунок заборгованості скаржник вважає неналежним доказом підтвердження розміру наявної заборгованості, а виписки по рахунку позивачем до суду не надано. Посилається на те, що кредит у розмірі 8000 грн було видано на 25 днів, тому з 29.03.2024 року у позивача відсутнє право нараховувати проценти за кредитом. Також зауважує, що максимальна реальна річна процентна ставка за кредитним договором становить 931,66%, що є явно непропорційною та порушує принципи справедливості.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.07.2025 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження від 25.07.2025 року отримав 30.07.2025року о 23:06:52 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Позивач копію ухвали про відкриття провадження від 29.07.2025 року та копію апеляційної скарги з додатками отримав30.07.2025року о 23:06:52 та 22.07.2025 року о відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
12.08.2025 року від представника ТОВ «Юніт Капітал» Хлопкової М.С. за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просить у задоволенні апеляційної скарги на рішення Подільського міськрайонного суду Одеської області від 27.07.2025 року відмовити.
Апеляційний суд зауважує, що за своїм замістом додаткові пояснення, надані представником позивача є відзивом на апеляційну скаргу та містять доводи щодо її необґрунтованості.
Відповідно до статті 126ЦПК України право навчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законома бо судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вже зазначалось ухвалою Одеськогоапеляційного суду від 29.07.2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено ТОВ «Юніт Капітал» право на подання до Одеського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Вказана ухвала суду отримана позивачем 30.07.2025 року о 23:06:52 в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Додаткові пояснення, які за змістом є відзивом на апеляційну скаргу, подані представником ТОВ «Юніт Капітал» за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» 12.08.2025 року, тобто з пропуском строку визначеного ухвалою про відкриття провадження.
Із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не звертався, тому додаткові пояснення, які за змістом є відзивом на апеляційну скаргу, підлягають залишенню без розгляду.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 25793,60грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Юніт Капітал» комісії у розмірі 8000 грн ніким із сторін в установленому законом порядку не оскаржується, тому в цій частині рішення суду не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24.10.2008 року.
Предметом апеляційного розгляду є рішення суду в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, між сторонами належним чином укладено кредитний договір в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 8000 грн підтверджується належними доказами. Разом з тим суд першої інстанції вважав, що на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послугу, яку вчиняє банк з метою встановлення, зміни правовідносин, а саме: укладення кредитного договору, внесення змін до нього, тому вимоги в частині стягнення комісії вважав такими, що не підлягають задоволенню.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч 3 ст. 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В апеляційній скарзі відповідач посилається зокрема на ненадання належних та допустимих доказів укладення договору кредитної лінії, а також отримання кредитних коштів.
З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9698602, відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Положеннями розділу 2 цього договору визначено порядок його укладення та надання кредиту, зокрема п. 2.1 встановлено, що для отримання кредиту, позичальник має зареєструватися на сайті компанії та мати доступ до особистого кабінету. При здійсненні реєстрації, позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту. У разі погодження із запропонованими кредитодавцем умовами договору, позичальник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції кредитодавця (акцепт) шляхом введення у відповідне поле форми на веб-сайті кредитодавця електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору який надсилається кредитодавцем позичальнику в СМС-повідомленні. Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням цього договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (пункт 2.5 договору).
Відповідно до положень пунктів 1.2договору кредитної лінії сума ліміту кредитної лінії складає: 8000 грн. Тип Кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту: на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів.
Судом встановлено, що договір кредитної лінії №00-9698602 укладений в електронній формі. Підписання договору відповідачем здійснено шляхом використання електронного підпису одноразового ідентифікатора № 21565, який відправлено 29.03.2024 о 19:40:15 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , та введено останнім о 29.03.2024 о 19:40:26у відповідне поле форми на веб-сайтікредитодавця. Використання відповідачем одноразового ідентифікатора підтверджує акцепт умов договору та є належним способом електронного підписання правочину, що відповідає наведеним вище положенням Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «Макс Кредит» клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 00-9698602 від 29.03.2024 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю "Макс Кредит". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора):одноразовий ідентифікатор - 21565, час відправки ідентифікатора позичальнику - 29.03.2024 19:40:15,номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор НОМЕР_1.
Апеляційний суд зауважує, що ідентифікація ОСОБА_1 на вебсайті здійснена відповідно до вимог чинного законодавства та порядку визначеного розділом ІІ договору кредитної лінії, з використанням особистих даних відповідача, в результаті чого договір кредитної лінії також містить: адресу реєстрації, серію та номер паспорта, РНОКПП, номер телефона відповідача, та в п. 2.8 договору рахунок позичальника - реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 .
Отже, колегія суддів вважає що наданими доказами підтверджується, що 29.03.2024 року о 19:40:26 у встановленому кредитним договором порядку, а також у відповідності до Закону "Про електронну комерцію"ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір про відкриття кредитної лінії № 00-9698602, за умовами якого позивач зобов'язався надати, шляхом перерахування відповідачу грошові кошти у розмірі 8000 грн.
Цього ж дня, тобто 29.03.2024 року, сума позики - 8000 грн була перерахована відповідачу на вказану ним у п. 2.8 договору платіжну картку АТ КБ «Приват Банк» НОМЕР_3 (номер транзакції - 41173-40301-53603 та час проведення транзакції - 29.03.2024 рокуо 19:40:32)через платіжний сервіс «Platon», що підтверджується додатком № 1 до інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» вих. № 1401/12 від 23.12.2024 року.
Разом з тим, відповідно до інформації АТ КБ «Приват Банк», наданої на виконання ухвали Подільського міськрайоного суду Одеської області від 29.05.2025 року про витребування доказів,на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , фінансовий номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 29.03.2024 року по 03.04.2024 року НОМЕР_1 . З доданої АТ КБ «Приват Банк» виписки по рахунку № НОМЕР_4 за період 29.03.2024 року по 03.4.2024 року, вбачається зарахування 29.03.2024 року на рахунок № НОМЕР_3 8000 грн (деталі операції:payway1*tr4cv, 12G.KOZHUNYATSRA ST).
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що надані позивачем докази підтверджують як факт укладення 29.03.2024 року договору кредитної лінії № 00-9698602 у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом використання одноразового ідентифікатора, так і факт перерахування відповідачу кредитних коштів. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин усупереч вимогам ст. 12, 81 ЦПК України, які є процесуальним обов'язком відповідача, останнім не надано. Сукупність наявних у матеріалах справи доказів свідчить про виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин та належне виконання кредитодавцем свого обов'язку з надання грошових коштів.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, про те що копія договору надана позивачем не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано паперову копію договору кредитної лінії. При цьому позивачем в позовній заяві зазначено про наявність у ТОВ «Макс Кредит» оригіналу договору.
У постанові від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20 Верховний Суд вказав, що подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Аналогічний висновок зроблений у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 910/17662/19.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в суді першої інстанції не ставилась під сумнів відповідній поданої паперової копії оригіналу, колегія суддів вважає, що подані позивачем докази є належними, допустимими та достовірними, а тому мають братися до уваги під час розгляду даної справи.
Оскільки, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту у розмірі 8000 грн є обґрунтованим.
Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутність відомостей про ТОВ «Макс Кредит» у Довірчому списку, та відповідно відсутності права надавати електронний підпис для підписання кредитного договору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Як вже зазначалось, положеннями ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; або аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Судом встановлено, що 29.03.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, правовий режим використання якого визначений ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію'електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частинами 1, 3, 12 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, Закон України «Про електронну комерцію» прямо передбачає можливість підписання електронного правочину без застосування кваліфікованого електронного підпису та без залучення кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, а лише шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Посилання відповідача на п. 28 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» є необґрунтованими, оскільки вимога щодо перебування кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у Довірчому списку стосується виключно надання кваліфікованих електронних довірчих послуг та використання кваліфікованого електронного підпису, однак у цій справі сторони використали інший, прямо передбачений законом спосіб підписання - електронний підпис одноразовим ідентифікатором, правовий режим використання якого визначений ЗУ «Про електронну комерцію».
З матеріалів справи також вбачається, що 17.12.2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до п. 2.1 якого ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» зобов'язується передати ТОВ «Макс Кредит» суму фінансування, а ТОВ «Макс Кредит» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Згідно з витягом з реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Макс Кредит» до договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 року ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс'набуло право вимоги за кредитним договором № 00-9698602, укладеним 29.03.2024 року з ОСОБА_1 на загальну суму 25793,60 грн.
Згідно акта прийому-передачі Реєстру Боржників до договору Факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 року на виконання вимог п. 4.2. договору факторингу 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 17.12.2024 року. Загальна сума заборгованості: 96819668,50 грн.
ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» сплатило ТОВ «Макс Кредит» 2203656,28 грн, як оплату за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 року, що підтверджується платіжними інструкціями в національній валюті № 335 від 26.12.2024 року, № 342 від 27.12.2024 року,№358 від 06.01.2025 року.
02.04.2025 року ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 020425-У відповідно до п. 1.1 якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № № 020425-У від 02.04.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором № 00-9698602, укладеним 29.03.2024 року з ОСОБА_1 на загальну суму 25793,60 грн.
Згідно акта прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 020425-У від 02.04.2025 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 1223, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №020425-У від 02.04.2025 року, від клієнта до фактора перейшли права вимоги щодо заборгованостей до боржників.
ТОВ «Юніт Капітал» сплатило ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» 880190,12 грн, як оплату за право грошової вимоги згідно договору факторингу № 020425-У від 02.04.2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 415 від 14.04.2025 року.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Апеляційний суд зазначає, що факт набуття ТОВ «Юніт Капітал»права вимоги за кредитним договором № 00-9698602, укладеним 29.03.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 належними доказами, та відповідачем в апеляційній скарзі не оспорюється.
З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 17.12.2024 року у відповідача утворилась заборгованість у загальному розмірі 25793,60 грн, яка складається з: заборгованості за основним зобов'язанням 8000 грн, заборгованості за нарахованими процентами 16993,60 грн, сума заборгованості за нарахованими комісіями 800 грн, штрафні санкції згідно умов договору 4000 грн.
З виписки з особового рахунка за кредитним договором № 00-9698602 від 29.03.2024 року вбачається, що заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 07.05.2025 року (включно) складає 25793,60 грн: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8800 грн, прострочена заборгованість за процентами становить 16993,60 грн
Положеннями пунктів 1.5, 1.5.1, 1.5.2 договору кредитної лінії визначено порядок нарахування та розміри процентної ставки за користування кредитом. Так, договором встановлено тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії. Знижена процентна ставка становить 1,11% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1 цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом.
Доводи апеляційної скарги про те, що зазначена позивачем процентна ставка за користування кредитом у розмірі 931,66 %, не була надана відповідачу на ознайомлення,апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки договором кредитної лінії, який підписано відповідача передбачено п. 1.8, 1.8.1 що орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього договору становить 931.66%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладення цього Договору становить 896.08%.
Детальним розрахунком заборгованості підтверджується, що в період з 29.03.2024 року по 22.04.2024 року ОСОБА_1 нараховувалися проценти за зниженою процентною ставкоюу розмірі 1,11% на день, що відповідає положенням п. 1.5.2 договору кредитної лінії.
У період з 25.04.2024 року по 22.06.2022 року нарахування процентів здійснювалось за стандартною процентною ставкою 4.27% на день (пункт 1.5.1 договору кредитної лінії).
Апеляційний суд зауважує, що ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року, доповнено ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 року денна процентна ставка за кредитним договором має бути не більше 2,5%, з 13.04.2024 року не більше 1,5%, а з 21.08.2024 року не більше 1%.
Договір кредитної лінії між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено 29.03.2024 року, тобто після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до п. 1.3 договору кредитної лінії 1.3. строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 24.03.2025 року. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача права нараховувати проценти після 29.03.2024 року не заслуговують на увагу, оскільки строк кредитування, погоджений сторонами у кредитному договорі.
Розмір відсотків у період з 29.03.2024 року по 22.04.2024 року нараховувався позивачем виходячи зі зниженої процентної ставки (1,11%) відповідно до умов п. 1.5.2. договору, що не суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування»та складає 2220 грн(8000 *0,0111*25).
Однак, нарахування позивачем відсотків за стандартною процентною ставкою 2,47% відповідно до п. 1.5.1 договору кредитної лінії за період з 25.04.2024 року по 22.06.2024 року є необґрунтованим, оскільки має здійснюватись з урахуванням встановленого ЗУ «Про споживче кредитування» максимального розміру - 1.5%. Тому за період з 25.04.2024 року по 22.06.2024 року розмір відсотків, що підлягає стягненню з відповідача становить 7080 грн (8000*0,015*61).
Загальний розмір відсотків за період з 29.03.2024 року по 22.06.2024 року складає 9300 грн (2220 грн + 7080 грн).
Щодо стягнутого розміру витрат на професійну правничу допомогу, то апеляційна скарга не містить обґрунтувань неправильності визначення розміру вказаних витрат.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Апеляційний суд вважає, що рішення Подільського міськрайоного суду Одеської області від 27 червня 2025 року в оскаржуваній частині слід змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованості за відсотками з 16993,60 грн до 9300 грн, загальну суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 00-9698602 від 29.03.2024 року з 24993,60 грн до 17300 грн. В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.
Щодо судових витрат
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 13996 від 22.05.2025 року.
За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено 3633грн, що підтверджується квитанцією про сплату №1667-9235-5979-5143 від 21.07.2025 року.
Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал'підлягають задоволенню частково на 66.07% (17300*100/25793,60), то з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1600,08(2422,40*66,07/100) грн.
Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню частково30,8% (17300*100/24993,60) грн.,то з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1118,96(3633*30,8/100) грн.
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Таким чином, ураховуючи положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 481,12 грн ( 1600,08 грн - 1118,96 грн).
Звертаючись до суду першої інстанції позивач просив суд стягнути з відповідач витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Суд першої інстанції, враховувавши складність справи, яка є малозначною та однотипною, а також виконані адвокатом Тараненко А.І. роботи (надані послуги) щодо складання позовної заяви та формування додатків до неї, розмір задоволених позовних вимог, дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 гривень.
Апеляційний суд зауважує, що апеляційна скарга доводів щодо визначеного судом першої інстанції розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача не містить. Однак враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, то колегія суддів вважає за доцільне керуючись положеннями ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України зменшити розмір стягнутих з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягає стягненню 2347,45 (17300*3500/25793,60) грн.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнитичастково.
Рішення Подільського міськрайоного суду Одеської областівід 27 червня 2025 рокув оскаржуваній частині змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4 А, офіс 10заборгованості за відсотками з 16993,60 грн до 9300 грн, загальну суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 00-9698602 від 29.03.2024 року з 24993,60 грн до 17300 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір 481,12 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції 2327,45 грн.
В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 19 лютого 2026 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
О.Ю. Карташов