Номер провадження: 11-сс/813/301/26
Справа № 947/25897/25 1-кс/947/18814/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.12.2025, якою було закрито провадження за його скаргою на бездіяльність уповноваженого слідчого СУ ГУНП в Одеській обл., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у к/п №12025160000000229 від 05.03.2025 за ч. 3 ст. 369-2 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді від 29.12.2025 було закрито провадження за скаргою представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність уповноваженого слідчого СУ ГУНП в Одеській обл., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у к/п №12025160000000229 від 05.03.2025 за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказував на те, що ВП №1 ОРУП №1 в Одеській обл. знаходиться на території, на яку поширюється юрисдикція Хаджибейського районного суду м. Одеси.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, слідчий суддя проявив упередженість з таких підстав:
- подана до слідчого судді скарга стосується бездіяльності слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , яку він вчинив будучи уповноваженим у кримінальному провадженні №12025160000000229 від 05.03.2025. Тобто у скарзі порушено питання судового контролю, здійснення якого належить до повноважень слідчого судді Київського районного суду м. Одеси. Прокурором не було подано до суду доказів того, що вказаний слідчий не був уповноваженим на проведення досудового розслідування та не мав обов'язку повернути тимчасово вилучене майно, чи був відстороненим на момент розгляду ним клопотання про повернення майна власнику або під час подання скарги до слідчого судді. Отже прокурором не спростовано факту подання скарги за належною підсудністю та не доведено необхідності повернення скарги. Відтак, слідчий суддя фактично ухилився від виконання своїх повноважень на здійснення судового контролю під час досудового розслідування та безпідставно, з надуманих причин закрив провадження за скаргою.
- рішення про закриття провадження могло бути постановлене слідчим суддею виключно у разі припинення бездіяльності, однак вона не була припинена;
Посилаючись на викладені обставини представник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 29.12.2025 та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд його скарги в суді 1-ої інстанції іншим слідчим суддею.
На адресу апеляційного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_6 , в якому він просив розглядати апеляційну скаргу за його відсутності, викладені доводи підтримав у повному обсязі, та прокурор ОСОБА_9 також направив на адресу апеляційного суду заяву, в якій просив розглядати апеляційну скаргу за його відсутності, проти її задоволення заперечував.
Відтак, відповідно до ч. 4 ст. 107 та ст. 405 КПК України розгляд проведено без учасників судового розгляду та без фіксації за допомогою технічних засобів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов таких висновкі.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Системний аналіз оскаржуваного судового рішення дає підстави стверджувати про те, що воно приписам вищевикладеної норми кримінального процесуального закону відповідає з огляду на наступні обставини.
При цьому ч. 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Мельник проти України», право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Приймаючи до розгляду вищевказану апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 суд апеляційної інстанції враховує те, що ч.ч. 1 та 2 ст. 309 КПК України встановлений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, при цьому, в зазначеному переліку відсутня ухвала слідчого судді про закриття провадження за скаргою на бездіяльність прокурора, натомість, відповідно до приписів ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Разом із тим, ст. 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 18 ст. 3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - суддя суду 1-ої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
При вирішенні питання щодо допуску апеляційної скарги представника ОСОБА_6 до розгляду, апеляційний суд керується правовою позицію, викладеною в постанові Великої Палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі №243/6674/17-к (провадження №13-16cво18), в п. 27 якої зазначено, що оскільки слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачене КПК України, то суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на це рішення слід було керуватися приписами ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК). Зміст цієї засади розкрито у ст. 24 КПК України, згідно з ч. 1 якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до таких висновків.
Приписами ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженні на досудовому провадженні.
Положеннями п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Так, як вбачається з матеріалів справи, які надані апеляційному суду, представник ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді за скаргою на бездіяльність уповноваженого слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Водночас, в ході судового розгляду слідчим суддею було встановлено, що постановою прокурора від 23.12.2025 було змінено підслідність у вказаному провадженні на ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл., який знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Київського районного суду м. Одеси.
Колегія суддів враховує аргументи представника заявника з приводу того, що КПК України не передбачає можливості закриття провадження за обставин, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
В той же час, ч. 3 ст. 26 КПК України передбачає, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Приписами ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України закріплено, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи із аналізу норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).
Колегія суддів враховує посилання представника з приводу того, що надані прокурором відомості є підставою для повернення скарги, а не для закриття провадження за нею, водночас на переконання апеляційного суду закриття провадження судом фактично тягне за собою аналогічні наслідки, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Відтак, оскільки представник не позбавлений можливості звернутися зі скаргою до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала не тягне за собою істотного порушення прав заявника.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_6 та скасування ухвали слідчого судді суду 1-ої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 7-9, 24, 36, 303, 309, 350, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.12.2025, якою було закрито провадження за скаргою представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність слідчого СУ ГУНП в Одеській обл., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у к/п №12025160000000229 від 05.03.2025 за ч. 3 ст. 369-2 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3