Справа № 504/5272/25
Номер провадження 2-ві/504/2/26
19.02.2026с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області в складі:
у складі головуючого судді Якиміва А.В.,
з участю секретаря судового засідання Ємельяненко М.В.
розглянувши в залі суду в селищі Доброслав, без виклику учасників провадження, заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Барвенка В.К. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
в провадженні Доброславського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
12.02.2026 року до суду від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді Барвенка В.К. у цій справі, яка вмотивована тим, що ним на даний час не одержано копії ухвали про відкриття провадження у справі, що порушує його право на своєчасний розгляд позову у межах розумного строку, що викликає реальний сумнів в об'єктивності судді Барвенка В.К.
Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 16.02.2026 року визнано необґрунтованим вищевказаний заявлений відвід й передано заяву для визначення судді для її розгляду, згідно з положенням ч.1 ст.33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 року, заява про відвід передана для розгляду судді Якиміву А.В.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши заяву про відвід судді, та мотиви наведені в її обґрунтування, приходить до наступного висновку.
Так, згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі, якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Наявність безсторонності суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод повинна визначатись за суб'єктивними та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об'єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п. 49).
Судом встановлено, що провадження у цій справі відкрито 17.12.2025 року, на підставі заяви позивача, яка надійшла до суду 12.12.2025 року. При цьому, неотримання заявником ухвали про відкриття провадження у справі засобами поштового зв'язку, жодним чином не свідчить про упередженість судді Барвенка В.К. та зацікавленість останнього в розгляді справи. Заявник не довів, що мають місце умисні дії судді Барвенка В.К., які полягають у перешкоджанні отримання інформації про хід розгляду справи учасниками цього спору.
Досліджуючи доводи, які викладені в заяві про відвід судді Барвенка В.К. від розгляду даної справи, суд виходить з того, що такі доводи не вказують на упередженість суду та зацікавленість у результатах розгляду цього спору. Позивач, як на підставу відводу, також, посилається на тривалий розгляд спору судом, що враховуючи навантаження суду, реалізацію повноважень в умовах воєнного стану та систематичні відключення електроенергії, не може беззаперечно свідчити про упередженість судді.
Більше того, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальною діяльністю суду, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, викладені у заяві обставини є недостатніми для формування переконання, щодо наявності обставин, щодо упередженості чи особистої зацікавленості в розгляді даної справи судді Барвенка В.К., що є підставою для відмови у задоволенні такої заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-
заяву позивача ОСОБА_2 про відвід судді Барвенка В.К. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 19.02.2026 року.
Суддя Якимів А. В.