18.02.26
22-ц/812/671/26
Справа №487/9584/24
Провадження №22-ц/812/671/26
18 лютого 2026 року Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Базовкіної Т.М.
суддів: 1) Царюк Л.М.,
2) Яворської Ж.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2025 року, постановлене у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2025 року у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК"(далі - АТ КБ "ПРИВАТБАНК", Банк) до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 29 січня 2026 р. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження та клопотання про його поновлення. Як на поважність пропуску строку посилалося на те, що представник позивача не був присутнім під час проголошення рішення, копія повного тексту оскаржуваного рішення отримана Банком 04 вересня 2025 р. електронною поштою та апеляційна скарга була подана 16 вересня 2025 р., тобто в межах 30-ти днів з дня отримання Банком копії повного рішення. Протягом тривалого часу з суду апеляційної інстанції не надходила інформація щодо руху або стану розгляду апеляційної скарги. У зв'язку з цим 13 січня 2026 р. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було направлено запит до суду апеляційної інстанції щодо стану розгляду справи та у відповідь на зазначений запит було отримано інформацію про те, що апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції не надходила. Отже, зазначені обставини не залежали від волі апелянта, апеляційна скарга була подана у встановлений законом строк.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03 лютого 2026 р. вказану апеляційну скаргу було залишено без руху, підстави поновлення строку на апеляційне оскарження, викладені в клопотанні про поновлення такого строку, визнані неповажними, а особі, яка подала апеляційну скаргу надано строк для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
На виконання ухвали Миколаївського апеляційного суду від 13 лютого 2026 р. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало заяву про поновлення строку, в якій зазначило аналогічні попереднім підстави поновлення строку на апеляційне оскарження та додатково зазначило, що повернення поштового відправлення було вручено відправнику, однак зазначена інформація об'єктивно не була своєчасно доведена до відома, так як з огляду на статус АТ КБ «ПриватБанк» як великої юридичної особи з централізованою системою приймання та реєстрації кореспонденції, поштові відправлення, отримані відповідним відділом, проходять внутрішню процедуру обробки та розподілу між структурними підрозділами. В умовах воєнного стану та об'єктивних організаційних труднощів така інформація не була оперативно доведена до представника у даній справі, що унеможливило своєчасне реагування на повернення відправлення. Також Банк зазначає, що повторна апеляційна скарга була направлена до суду одразу після встановлення обставин невручення первинного відправлення, без невиправданої затримки.
Перевіривши матеріали, додані до апеляційної скарги, та зважаючи на конкретні обставини, апеляційній суд дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції відсутні з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Відповідно до приписів ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку судам необхідно враховувати те, що поважними є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву (скаргу) у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи чи з поважних причин пропущено певний процесуальний строк, суд у кожному конкретному випадку оцінює усю сукупність обставин, надаючи відповідну оцінку.
Таким чином, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати вмотивовані підстави.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка і Шереметьєв проти України», № 17160/06 та № 35548/06).
У справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Як вбачається з матеріалів, доданих до апеляційної скарги, та автоматизованої системи документообігу суду «Д-3», оскаржуване рішення було ухвалено 22 серпня 2025 р. у відсутність представника позивача, повне судове рішення складено того ж дня. Згідно з копією опису вкладення поштового відправлення від 16 вересня 2025 р., згрупованим списком відправлень від 16 вересня 2025 р. та фіскальним чеком від 16 вересня 2025 р. Банк направив апеляційну скаргу, зазначивши адресатом отримувачем Апеляційний суд Миколаївської області. Крім того, згідно роздруківки з сайту Укрпошта щодо руху відправлення за трекінг-номером, присвоєним поданій Банком 16 вересня 2025 р. апеляційній скарзі, вона була повернута та вручена відправнику - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ще 07 жовтня 2025 р., у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання. Також відповідно до копії заяви Банку від 09 січня 2026 р. позивач звертався до суду апеляційної інстанції з запитом щодо інформації про дату та час розгляду поданої ним апеляційній скарзі..
Посилання представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у заяві про поновлення строку на те, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є великою юридичною особою з централізованою системою приймання та реєстрацією кореспонденції, а поштові відправлення, отримані відповідним відділом, проходять внутрішню процедуру обробки й розподілу між структурними підрозділами, не заслуховують на увагу, оскільки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є позивачем у справі та отримувачем кореспонденції є безпосередньо юридична особа - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а не відповідальний за конкретну справу відповідний відділ або фізична особа. Також не заслуховують на увагу посилання позивача щодо повторного направлення апеляційної скарги без невиправданої затримки, одразу після отримання відповіді на запит щодо стану поданої вперше апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються відомостями з автоматизованої системи документообігу суду «Д-3», згідно яких Миколаївським апеляційним судом відповідь на запит позивача була надана 15 січня 2026 р. та згідно довідки про доставку електронного листа була отримана ним 20 січня 2026 р., а з апеляційною скаргою повторно АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося лише 29 січня 2026 р.
Інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, та підтверджували наявність у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» об'єктивних, непереборних, істотних перешкод для звернення з апеляційною скаргою, у встановлені ст. 354 ЦПК України строки, заявником не наведено.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи зазначене, наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку не є поважними.
З аналізу змісту частини другої статті 358 ЦПК України у поєднанні з положеннями статті 354 ЦПК України вбачається, що у цих нормах законодавцем встановлено правила судової процедури щодо поновлення процесуального строку за наявності поважних причин його пропуску та процесуальну заборону й обмеження щодо такого поновлення у разі визнання судом неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку.
Виключних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України, відповідач не наводить та жодним доказом такі підстави не підтверджує.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського Суду з прав людини у справі VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, §53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною АТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід відмовити.
Керуючись ч.1 ст. 358 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і протягом тридцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: Судді: