18.02.26
22-ц/812/337/26
18 лютого 2026 року м. Миколаїв
справа №484/4966/25
провадження №22-ц/812/337/26
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О. В.,
суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,
із секретарем судового засідання - Колосовою О . М.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Панькова Д. А. у приміщенні суду у м. Первомайську Миколаївської області, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2025 року ОСОБА_3 через представника ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовував наступним.
Позивач зазначав, що з 12 лютого 2011 року по 27 лютого 2014 року він перебував у шлюбі з відповідачкою. Під час шлюбу в них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу відповідачка повторно уклала шлюб, змінивши прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
На підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 березня 2014 року із позивача на користь ОСОБА_8 було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 в розмірі 400 грн щомісячно, починаючи з 11 березня 2014 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому, відповідно до рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_9 , а саме стягнуто з позивача аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менш ніж 30% прожитковою мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
07 червня 2017 року Первомайським міськрайонним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було відкрито виконавче провадження №54053209.
Відповідно до довідки-розрахунку №107912/1 від 22 серпня 2025 року, яка видана Першим відділом ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), аліменти зі ОСОБА_3 стягуються з травня 2017 року по теперішній час. Станом на 31 липня 2025 року заборгованість по виконавчому листу становить 6949,38 грн.
Позивач вказував, що донька з січня 2022 року проживає з ним та перебуває на його повному утриманні та забезпеченні. Відповідачка не здійснює жодних дій, направлених на юридичне оформлення питань припинення стягнення аліментів, в зв'язку з чим з нього їх продовжують стягувати у повному обсязі.
Посилаючись на викладене, позивач просив припинити стягнення з нього аліментів, які стягуються на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року у справі №484/989/17, та звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, які стягуються на підставі вказаного рішення суду.
Позиція відповідача у суді першої інстанції
ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала, вказуючи, що зареєстрованим місцем проживання доньки сторін ОСОБА_9 є квартира, що належить відповідачці на праві власності, і де також зареєстрована відповідачка. Донька входить до складу її сім'ї. Позивач є військовослужбовцем, зареєстрований та проживає разом зі своїми батьками. Починаючи з 2015 року, він здебільшого перебував на службі не в місті свого проживання, а тому фактично не міг проживати разом з донькою та приймати участь в її вихованні. В тривалі періоди його відсутності він підтримував зв'язок з донькою в телефонному режимі. З 2022 року його службові відрядження були досить тривалими по часу, що виключає його постійне проживання з донькою. Позивач не надав жодних доказів того, що відповідачка не витрачає кошти на утримання дитини, а також того, що дитина перебуває виключно на його утриманні. Донька проживає та може проживати в різні періоди по черзі у житлі кожного з батьків. Також відповідачка стверджувала, що бере участь в утриманні доньки, дає готівкові кошти, купляє необхідні речі, перераховує гроші на картку та приймає участь у задоволенні її потреб.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 листопада 2025 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Припинено примусове стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання їх доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, стягнутих відповідно до рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.05.2017 року, справа №484/989/17, провадження №2/484/770/17.
Звільнено ОСОБА_3 від сплати заборгованості по аліментах, які стягуються на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року, справа №484/989/17, провадження №2/484/770/17 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що оскільки донька сторін проживає з батьком, який здійснює її утримання, що свідчить про зміну обставин, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідачки, то наявні підстави для припинення стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки на утримання доньки та звільнення його від сплати заборгованості по аліментах.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідачка зазначала, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив наявні в матеріалах справи докази, не врахував наданий нею відзив на позовну заяву. Стверджувала, що позивач не довів тієї обставини, що донька з 2022 року перебуває виключно на його утриманні. Судом не взято до уваги докази утримання дитини матір'ю.
Що стосується вимоги про звільнення позивача від заборгованості по аліментах, то, на думку відповідачки, судом не враховано те, що ця заборгованість в сумі 6949,38 грн виникла, починаючи з 2017 року, тобто ще задовго до того, як донька почала проживати разом із батьком.
Доводи інших учасників справи
Представник позивача ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 12 лютого 2011 року до 11 березня 2014 року (дата набрання законної сили рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 лютого 2014 року про розірвання шлюбу).
Сторони по справі є батьками ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 березня 2014 року (справа №484/942/14-ц) зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 було стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 400 грн щомісячно, починаючи з 11 березня 2014 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року, яке набрало законної сили 30 травня 2017 року, (справа №484/989/17) змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто зі ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою головного державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області від 07 червня 2017 року відкрито виконавче провадження №54053209 з примусового виконання виконавчого листа №2/484/770/17 по вищевказаній справі.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №54053209, що перебуває на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заборгованість позивача по сплаті аліментів за період з травня 2017 року до 31 липня 2025 року становить 6949,38 грн.
Згідно з паспортом громадянина України від 18.02.2004 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 з 19 лютого 2004 року є будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру та витягу з Реєстру територіальної громади з 15 березня 2011 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 є квартира АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 зареєстрована у цій квартирі з 23 серпня 2018 року.
Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_8 14 лютого 2018 року уклала шлюб з ОСОБА_10 , після чого змінила прізвище на ОСОБА_7 .
З довідки ТОВ «Комунтехбудсервіс» від 16.09.2025, яка була видана ОСОБА_4 , випливає, що ОСОБА_5 входить до складу сім'ї (зареєстрована) у квартирі АДРЕСА_2 . Також у цій квартирі зареєстрований син відповідачки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 25.08.2025 та характеристики з місця проживання, наданих головою квартального комітету №33 м.Первомайська Миколаївської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у будинку АДРЕСА_1 разом зі своїм батьком ОСОБА_3 , дідусем ОСОБА_12 та бабусею ОСОБА_13 . Вихованням та утриманням ОСОБА_9 займається ОСОБА_3 , який є професійним військовим. Дитина доглянута, охайна, ввічлива, займається спортом.
Згідно з довідкою Первомайського ліцею «Ерудит» №06-19/256 від 25 серпня 2025 року ОСОБА_5 навчається у ліцеї у 8-Г класі. За період її навчання, починаючи з 6 класу і по теперішній час дитина фактично проживала з батьком. Мати учениці, ОСОБА_2 , рідко цікавилася успішністю своєї доньки у вчителів, класний керівник зверталася з питанням щодо навчання та виховання до батька.
З довідки цього ліцею від 19.09.2025 випливає, що під час вивчення родини в 5 класі класному керівнику повідомили, що ОСОБА_5 періодично проживає у батька разом з бабусею і дідусем. У 6 класі її періоди проживання з батьком ставали довшими. З 7 класу ОСОБА_14 проживає у батька. За весь період навчання дитина була доглянутою, дисциплінованою, старанною ученицею. Батьківські збори відвідували у 5-7 класах мати та бабуся, у 8 класі один раз батько. Зі слів голови батьківського комітету кошти на потреби класу та закладу надавалися: у 5 класі - батьком 5 разів, матір'ю 1 раз, у 6 класі - батьком 3 рази, матір'ю 1 раз, у 7 класі - батьком 2 рази, матір'ю 1 раз, у 8 класі - батьком.
Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_2 вона з січня 2024 р. до серпня 2025 р. здійснювала перерахування коштів з назвою транзакцій, де фігурувало прізвище ОСОБА_5 або ОСОБА_15 .
Згідно з квитанцією №76 від 27.03.2025, наданою відповідачкою, ФОП ОСОБА_16 було сплачено за поїздку ОСОБА_5 до Болгарії 300 євро та 1000 грн.
Опитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 пояснила, що постійно проживає з батьком, починаючи з моменту повномасштабного вторгнення російської федерації до України. Гроші на її потреби їй надавав батько, але матір також купляла їй речі, надавала кошти на репетиторів, перукаря та манікюр.
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.
Згідно із частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні вищевикладених норм законодавства може бути підставою для припинення стягнення аліментів.
Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача.
Однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина (постанова Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц (провадження №61-3738св22).
Відповідно до частини другої статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21).
Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки донька сторін проживає з батьком, який здійснює її утримання, що свідчить про зміну обставин, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідачки, то наявні підстави для припинення стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки та звільнення його від сплати заборгованості по аліментах у сумі 6949,38 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для припинення стягнення аліментів з позивача та звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, але на суму 5021,71 грн, а не 6949,38 грн, з огляду на таке.
У справі, яка переглядається, судом встановлено, що донька сторін з кінця лютого 2022 року проживає разом з батьком та його батьками у будинку АДРЕСА_1 .
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для припинення стягнення аліментів із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стягуються на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.05.2017 у справі №484/989/17.
Доводи відповідачки про те, що вона теж приймає участь в утриманні дитини та використовує аліменти на потреби дитини, не можуть бути взяті до уваги, оскільки аліменти - це кошти, що покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживає з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовної вимоги позивача про припинення стягнення з нього аліментів.
Що стосується висновку суду про наявність підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_3 про звільнення його від сплати заборгованості за аліментами у повному обсязі, то він, на думку колегії суддів, є помилковим, оскільки позивач мав перед відповідачкою заборгованість зі сплати аліментів до того, як донька стала проживати з ним, у сумі 1927,67 грн.
За такого сума заборгованості за аліментами, від якої підлягає звільненню позивач, становить 5021,71 грн.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України однією з підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_3 про звільнення його від сплати заборгованості за аліментами. В іншій частині рішення суду зміні або скасуванню не підлягає, бо є законним та обґрунтованим.
Щодо судових витрат
Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідачки, змінив рішення суду першої інстанції, то наявні підстави для відшкодування позивачем відповідачці судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 908,40 грн.
Керуючись статтями 374-376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 листопада 2025 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_3 про звільнення його від сплати заборгованості за аліментами змінити.
Звільнити ОСОБА_3 від сплати заборгованості за аліментами у сумі 5021,71 грн, які стягуються з нього на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року (справа №484/989/17, провадження №2/484/770/17) на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 908,40 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Крамаренко
О. О. Ямкова
Повний текст постанови складено 19 лютого 2026 року.