Іменем України
"16" січня 2008 р.
справа № 20-9/161
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно -промислова компанія “Промінвест»
до відповідачів: Приватного підприємства “Спецфинстрой»
Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Кримзалізобетон»
про визнання права спільної дольової власності
суддя Рибіна С. А.
представники сторін:
позивача - Афонічев О.С., представник, довіреність № 7 від 30.03.2007,
відповідача (ПП “Спецфинстрой») -не з'явився,
відповідача (Департамент забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України) - Бєляєв В.М., довіреність № 63-4 від 09.01.2007,
третя особа -не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельно -промислова компанія “Промінвест» (далі -ТОВ “БПК “Промінвест», Позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства “Спецфинстрой» (далі ПП “Спецфинстрой», Відповідач-1), Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі -Департамент, Відповідач-2) про визнання права спільної дольової власності на матеріали та обладнання, які були використані для будівництва незавершеного об'єкту -122-квартирного житлового будинку по пр. Гер. Острякова, 3 в місті Севастополі.
Свої доводи позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем -ПП “Спецфинстрой» - був укладений договір № 6-4 від 17.12.2003 про дольову участь у будівництві, який виконувався сторонами, однак у 2004 році між відповідачами був укладений інший договір № 470/3/2004/27-1-4 від 06.04.2004, який також є договором про дольову участь у будівництві того ж самого об'єкта. Враховуючи, що розподіл часток в даному договору не враховує інтереси позивача, він звернувся до суду за захистом свого права власності.
Відповідач - Департамент забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби -у відзиві на позов вимоги не визнає, просить у позові відмовити з тих підстав, що інший відповідач -ПП “Спецфинстой» - не виконав зобов'язання щодо введення об'єкту будівництва в експлуатацію, тому не набув і будь-яких майнових прав на об'єкт чи на його частку, а відповідно не набув таких прав і позивач. Обґрунтування та інші доводи викладені у відзиві на позов № 63-338 від 14.06.2007 (арк. с. 39-40 т. 1).
Другий відповідач -ПП “Спецфинстрой» - письмовий відзив на вимогу суду не надав, представник у судових засіданнях не заперечував проти сплати позивачем визначених договором № 6-4 від 17.12.2003 грошових коштів, однак вважає, що позивач може звертатися із вимогами про визнання його права власності тільки після введення об'єкту в експлуатацію.
Третя особа -ТОВ “Будівельна компанія “Кримзалізобетон» позовні вимоги не визнає, вказує, що між ним (Пайовик) та Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України (Замовник) був укладений договір № 621-06/58 від 23.10.2006 про пайову участь у будівництві житла -122-квартирного житлового будинку № 3 по вул. Ген. Острякова в місті Севастополі, згідно умов якого Замовник гарантує Пайовику, що на момент набуття цим Договором чинності Замовник не має будь-яких зобов'язань перед третіми особами щодо добудови Об'єкту. Обґрунтування та інші доводи викладені у письмовій думці № 182/68 від 05.11.2007 (арк. с. 20-11 т. 2).
В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України судовий розгляд неодноразово відкладався.
У зв'язку із повторною неявкою відповідача ПП “Спецфинстрой» у судове засідання сторони заявили клопотання про вирішення спору в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжувався ухвалою від 18.06.2007 за клопотання сторін.
Згідно ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд встановив:
17 грудня 2003 року між Позивачем та Відповідачем-1 був укладений довгостроковий договір № 6-4 про дольову участь в будівництві (далі -Договір).
Предметом даного договору є участь сторін в дольовому будівництві 122-квартирного житлового будинку по проспекту генерала Острякова, 3 на земельній ділянці площею 0,56 га, яка представлена ПП “Спецфинстрой» за актом землевідводу.
Позивач (Дольник за даним Договором) виступає інвестором будівництва об'єкту, а саме 100 квартир площею 5870 кв.м. Вартість долі ТОВ БПК “Промін вест» за даним Договором складає 9800000,0 грн. (п. 1.2, 1.3 Договору).
Пунктом 2.1.4 сторони домовилися про передачу Дольнику (Позивачу) його частини об'єкту: 100 квартир площею 5870 кв.м протягом 30 календарних днів з моменту завершення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію.
Згідно п. 3.1, 3.2 Договору Дольник з моменту підписання даного Договору має право на долю в об'єкті, яка дорівнюється величині грошових коштів, матеріальних та інших ресурсів, які внесені ним у будівництво об'єкту. Право вимоги долі в спільній дольовій власності на частку об'єкта будівництва виникає у нього із дня підписання документів про прийомку в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту в цілому або частини об'єкту, яка включає його долю.
Строк дії договору встановлений з моменту підписання до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
На виконання даного договору Позивачем були перераховані Відповідачу-1 грошові кошти в розмірі 6255000,0 грн.
06.04.2004 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 був укладений договір на дольову участь у будівництві 16-поверхового 122-квартирного житлового будинку по проспекту Генерала Острякова, 3, за яким Відповідач-1 (Дольовик) та Відповідач-2 (Замовник) домовилися здійснити сумісну діяльність по завершенню будівництва вищезазначеного будинку.
Пунктом 6.3 даного договору передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої права за цим договором третій стороні без письмової згоди другої сторони.
15 грудня 2004 року між сторонами договору № 479/3/2004 від 06.04.2004 була укладена додаткова угода № 1/114, згідно якої сторони домовилися про збільшення частки Замовника (Відповідача-2) у будівництві житлового будинку з відповідним зменшенням долі Дольовика (Відповідача-2).
В подальшому між Департаментом та ТОВ БК “Кримзалізобетон» був укладений договір № 621-06/58 від 23.10.2006 про пайову участь у будівництві житла, об'єктом за яким виступає той самий 122-квартирний будинок по проспекту Ген. Острякова, 3 в м. Севастополі.
Позивач, перерахувавши на виконання договору № 6-4 від 17.12.2003 року грошові кошти в розмірі 6255000,0 грн. Відповідачу-1, до теперішнього часу не отримав від нього підтвердження цільового використання даних коштів або підтвердження визнання Відповідачем-1 його прав на частку об'єкту будівництва, що і стало підставою для звернення його до суду.
Суд позовні вимоги ТОВ “БПК “Промінвест» вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.04.
Відносно до цивільних відносин, які виникли до набрання Цивільним кодексом України чинності, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.04, не припинені в порядку, встановленому ст. 216-223 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, у зв'язку з чим суд при розгляді спору керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року.
У відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права та ін.
Позивач обрав такий спосіб захисту як визнання за ним права спільної дольової власності на матеріали і обладнання, які були використані для будівництва незавершеного об'єкту -122 квартирного житлового будинку по проспекту Генерала Острякова, 3 в місті Севастополі.
Стаття 316 Цивільного кодексу України визнає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У статті 179 Цивільного кодексу України встановлено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Майном як особливим об'єктом, в розумінні статті 190 Цивільного кодексу України, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Стаття 331 Цивільного кодексу України визначає, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У відповідності із статтею 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Порядок набуття, утримання та розпорядження правами спільної часткової власності визначений у статтях 356-367 Цивільного кодексу України.
Аналіз вищезазначених статей дає можливість зробити висновок, що на праві спільної власності особі може належати тільки майном, а саме окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Звертаючись до суду із позовом ТОВ “БПК “Промінвест» не визначив, на яке саме майно він просить визнати право спільної часткової власності. Заявлені ним вимоги не містять індивідуальні об'єкти права власності, відсутні їх характеристики (вартісна, технічна або будь-яка інша), та будь-які певні ознаки.
Враховуючи, що позивачем не визначений предмет позову, який відповідає вимогам чинного законодавства, суд визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Суддя С.А. Рибіна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 01.02.2008
Розсилка:
1. ТОВ “БПК “Промінвест»: 99008, м. Севастополь, вул. Часника, буд. 34,
2. ПП “Спецфинстрой»: 99011, м. Севастополь, вул. Костромська, буд. 1, кв. 46
99011, м. Севастополь, вул. Костомарівська, буд. 1, кв. 46
99011, м. Севастополь, а/с 232.
3. Департамент забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 11
4. ТОВ БК “Кримзалізобетон»: 95000, м. Сімферополь, вул. Москалева, 1
5. справа