Справа № 320/15713/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.
18 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Франц Гардінер Україна" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Франц Гардінер Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 28.12.2022 № 00406410702, № 00406350702 та № 00406300702; зобов'язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування ПДВ дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у розмірі 549 637, 00 грн (у т.ч. за червень 2022 року на суму 384 300, 00 грн та за серпень 2022 року на суму 165 337,00 грн).
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 03 березня 2025 року позов задовольнив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не дослідив фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не надано належної оцінки доказам що містяться в матеріалах справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що судом першої інстанції повно та достовірно встановлено фактичні обставини справи, встановленим обставинам надано правильну правову оцінку, ухвалено у справі законне та обґрунтоване рішення, яке ґрунтується на нормах матеріального права та прийнято із дотриманням норм процесуального права.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Франц Гардінер Україна" зареєстровано в якості юридичної особи, є платником податку на додану вартість.
Позивач здійснює господарську діяльність на постійній основі за основним видом економічної діяльності відповідно до КВЕД « 46.90 неспеціалізована оптова торгівля». Крім цього, одним із основних видів діяльності ТОВ "Франц Гардінер Україна", є виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу (код КВЕД 13.95).
Головним управлінням Державної податкової служби у м.Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Франц Гардінер Україна" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.07.2022 № 9130595923 та серпень 2022 у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.09.2022 № 9186870220 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.
Результати перевірки оформлені Актом перевірки від 23.11.2022 № 41052/26- 15-07-02-05-03/41161543, у висновках якого зазначено про порушення Товариством:
- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 29 307 грн; завищення від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду на загальну суму 1 404 514 грн, в т.ч. за серпень на суму 1 404 514 грн; завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р. 20.2.1.) на загальну суму 549 637 грн, в т.ч. за червень на суму 384 300 грн, за серпень 2022 на суму 165 337 грн.
-пункту 44.1, пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України в результаті ненадання платником податків первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.
Позивач подав заперечення №0612/22-01 від 06.12.2022 та доповнення до заперечення №1412/22-01 від 14.12.2022.
За результатами розгляду заперечень позивача висновки Акта перевірки були викладені в наступній редакції: «Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ТОВ "Франц Гардінер Україна" за червень 2022 року у Декларації суми заявленої до відшкодування з бюджету у розмірі 384 300 грн та за серпень 2022 року у Декларації суми заявленої до відшкодування з бюджету у розмірі 165 337 грн, встановлені порушення:
-пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 ПК України, що призвело до:
-заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 29 307 грн, в т.ч. заниження податку за червень 2022 на суму 35 087 грн та завищення податку за серпень 2022 на суму 5 780 грн;
-завищення від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) на загальну суму 1 085 913 грн, в т.ч. за серпень на суму 1 085 913 грн;
-завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р.20.2.1) на загальну суму 549 637 грн, в т.ч. за червень на суму 384 300 грн, за серпень 2022 на суму 165 337 грн.
-пункту 44,1, пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України в результаті ненадання платником податків первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів.
На підставі висновків Акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення Головним управлінням ДПС України у м. Києві було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
-від 28.12.2022 форми «Р» №00406410702, яким ТОВ "Франц Гардінер Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 38 079 грн (за податковими та/або іншими зобов'язаннями 29 307 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 8 772 грн;
-від 28.12.2022 форми «В4» №00406350702, яким ТОВ "Франц Гардінер Україна" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 085 913 грн, (номер реєстрації в контролюючому органі 9186870220 від 19.09.2022);
-від 28.12.2022 форми «В1» №00406300702, яким ТОВ "Франц Гардінер Україна" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на загальну суму 549 637 грн, в т.ч. за червень на суму 384 300 грн (номер реєстрації в контролюючому органі 9130595923 від 18.07.2022) та за серпень 2022 на суму 165 337 грн (номер реєстрації в контролюючому органі 9186870220 від 19.09.2022) та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 137 409 грн (за червень 2022 року в розмірі 96 075 грн та за серпень 2022 року в розмірі 41 334 грн).
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
За змістом пунктів 44.1., 44.3. статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Пунктом 185.1 статті 185 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
За змістом пункту 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом пункт 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За змістом пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Згідно з пунктом 201.12 статті 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Пунктом 206.1 статті 206 ПК України, визначено, що під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Аналіз наведених положень податкового законодавства свідчить, що з моменту подання платником податків митної декларації для митного оформлення ввезених на митну територію України товарів у останнього виникають відповідні податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Після сплати цього податку до бюджету платник податків набуває право на віднесення таких сум до податкового кредиту відповідного періоду. Таке розуміння норм Податкового кодексу України відповідає характеру і змісту правового регулювання податку на додану вартість та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми податку на додану вартість до бюджету. При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі №380/5557/22, від 03 жовтня 2023 року у справі №640/16289/22, від 02 червня 2020 року у справі №820/2015/16, від 14 червня 2022 року у справі № 0870/4828/12.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що позивач сформував та подав до Головного управління ДПС у м.Києві податкові декларації з податку на додану вартість від 18.07.2022 № 9130595923 та від 19.09.2022 № 9186870220.
Перевіривши дотримання позивачем вимог податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року та серпень 2022 року, в податкових деклараціях з податку на додану вартість, контролюючий орган відмовив у бюджетному відшкодуванні.
Судом встановлено, що 18 червня 2018 року між ТОВ "Франц Гардінер Україна" (м. Київ, Україна/Покупець) та Томмарк Просте Товариство Адамчик, Лангер, Рогозінська (м. Константинів-Лодзький Польша/Продавець) укладено Контракт №1 (додаток № 201 предметом якого є продаж продукції (далі - Товар) згідно Специфікацій, які є невід'ємними частинами цього Контракту.
Згідно умов вказаного Контракту продавець зобов'язаний поставити товар згідно умов поставки, передбачених цим Контрактом або у відповідній Специфікації, а також надати інвойс, СМR, вантажно-митну декларацію та інші узгоджені з покупцем документи, разом з Товаром (п.5.1.2, п.5.1.3 Контракту).
Цей Контракт є дійсним з моменту його підписання та діє строком до 31 грудня 2023 року (п.13.2 Контракту).
30 липня 2019 року між ТОВ "Франц Гардінер Україна" (м. Київ, Україна/Покупець) та ТОВ "МІРАНДА" м. Турек, Польща/Продавець) укладено Контракт №1 (додаток № 21), предметом якого є продаж продукції (далі - Товар) згідно Специфікацій, які є невід'ємними частинами цього Контракту.
Згідно умов Контракту продавець зобов'язаний поставити товар за типами та характеристиками, у строк, кількості та якості відповідно до умов цього Контракту, а також надати інвойс, СМR вантажно-митну декларацію та інші узгоджені з Покупцем документи, разом з Товаром (п.5.1.2. н.5.1.3 Контракту).
Цей Контракт є дійсним з моменту його підписання та діє строком до 31 грудня 2023 року (п.12.2 Контракту).
17 липня 2020 року між ТОВ "Франц Гардінер Україна" та ППХУ "БЕДНАРЕК" Ришард Беднарек фізична особа-підприємець (м. Серадз, Польща/Продавець) укладено Контракт №01/07/20.
Згідно умов вказаного Контракту продавець зобов'язаний поставити товар згідно умов поставки, передбачених цим Контрактом або у відповідній Специфікації, а також надати інвойс, СМR, вантажно-митну декларацію та інші узгоджені з покупцем документи, разом з товаром (п.5.1.2, п.5.1.3 Контракту).
Цей Контракт є дійсним з моменту його підписання та діє строком до 31 грудня 2023 року (п.11.2 Контракту).
На виконання умов зазначених контрактів, в період з 08.09.2021 по 24.06.2022, ТОВ "Франц Гардінер Україна" згідно SWIFТ-платежів в АТ КБ «Приватбанк» м. Київ здійснило переказ польських злотих за наступними реквізитами продавців:
номер клієнта-бенефіціара: РL71114019930000531540001001; Назва та адреса: МІRАNDA Spolkа z о.о., str.Jedwabnicza, 1, PL/Turek. 60-70; Інформація про переказ: РRРМNТ За тканини для рулонних штор, Контракт №1 від 30.07.2019 року. РОL:РL, РОD:UА; Період зарахування: з 08.09.2021 по 24.06.2022 року; Загальна сума: 646 228, 50 РL.
номер клієнта-бенефіціара: PL35105014611000009030913181; Назва та адреса: Тоmmаrk sp.Jawna Alamczyk. Langer. Rogozinska. Str. Przemyslowa 3.PL/Konstantyniv Lodzki. 95-050; Інформація про переказ PRPMNT за комплектуючі для рулонних штор, контракт №1 від 18.06.2018, POL:PL.POD:UA; Період зарахування: 14.12.2021; Сума: 9 004, 25 РL.
номер клієнта-бенефіціара: РL44109027050000000119331466; Назва та адреса: РРНU ВЕDNARЕК Rysard Bednarek osoba fizycna przedsiebiorca Krakowskie Рггедтіезсіе 126. РL/98-200 Sieradz; Інформація про переказ: РRPMNT За аксесуари для ролика blinds. Контракт №01/07/20 від 17.07.2020, РОL:РL, РОD:UА; Період зарахування: 15.12.2021 року, 22.06.2022 року Загальна сума: 36 509, 18 РL.
Поставка товарів за вказаними контрактами на адресу ТОВ "Франц Гардінер Україна" (покупець) була здійснена на підставі міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) (додаток № 24), які виписані ТОВ "МІРАНДА"; Томмарк Просте Товариство Адамчик, Лангер Рогозінська (м. Константинів-Лодзький, Польща/Продавець); ППХУ "БЕДНАРЕК" Ришард Беднарек фізична особа-підприємець.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, позивачем було укладено Договір про надання комплексу митно-брокерських послуг № 210/М від 10.11.2017 з ТОВ "ВР-ГРУП" (Замовник).
Згідно умов вказаного договору позивач (виконавець) зобов'язувався за рахунок власних та/або залучених сил надавати комплекс митно-брокерських послуг, згідно діючого законодавства України на підставі: витягу з реєстру митних брокерів ДФС України АВ № 542560 від 19.06.2015; на засадах звичаїв міжнародної торгівлі з дотриманням правил ділового обороту.
Сторони погодили, що під терміном «Комплекс митно-брокерських послуг» слід розуміти комплекс, що включає в себе брокерські послуги з митного оформлення і декларування в митних органах ДФС товарів Замовника (товарно-матеріальні цінності, транспортні засоби і т.д.), що переміщуються через митний кордон України, облік та переоблік в митних органах ДФС та консалтингові послуги з супроводу операцій ЗЕД (консультації з питань діючого митного законодавства, представництво інтересів Замовника в ході процедури сертифікації або отримання дозвільних документів, попередні розрахунки доцільності та ризиків, податкового та митного навантаження операцій ЗЕД і т.д.).
На підставі контрактів: №1 від 30.07.2019, №1 від 18.06.2018, №01/07/20 від 17.07.2020, укладених із вказаними продавцями, а також отриманих від них сертифікатів походження, інвойсів, СМR, пакувальних листів, вантажно-митних декларацій про відвантаження товару за межі митної території Польщі, представником/декларантом ТОВ "ВР-ГРУП", в період з 02.09.2021 по 13.06.2022 було здійснено митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України, та складено наступні електронні митні декларації: UА100150/2021/385152 від 02.09.2021, UА100150/2021/385660 від 10.09.2021; UА100150/2021/386056 від 16.09.2021, UА100150/2021/387127 від 02.10.2021, UА100150/2021/387944 від 12.10.2021; UА100150/2021/389077 від 28.10.2021, UА100150/2021/389393 від 04.11.2021, UА100150/2021/389977 від 10.11.2021, UА100150/2021/391291 від 02.12.2021, UА100150/2021/391780 від 09.12.2021, UА100150/2021/392275 від 18.12.2021, UА100150/2021/392327 від 19.12.2021, UА100150/2021/392423 від 22.12.2021, UА100150/2021/392645 від 26.12.2021, UА100150/2022/800492 від 21.01.2022, UА100150/2022/800903 від 30.01.2022, UА100150/2022/802110 від 23.02.2022, UА209130/2022/005458 від 13.06.2022.
Вказані електронні митні декларації зареєстровані працівниками митного органу в Єдиному Державному Інформативному Веб-Порталі.
В період митного оформлення товарів, ввезених на територію України згідно вказаних електронних митних декларацій, декларантом проведено розрахунок обов'язкових платежів у відповідних розмірах: податок на додану вартість за ставкою 20%, мито згідно законодавства, які ТОВ "Франц Гардінер Україна" перераховано на рахунок Державної Митної служби України, у вигляді передоплати за митне оформлення (мито та ПДВ), що підтверджено платіжними дорученнями.
Транспортування придбаних товарів позивач здійснював до приміщень, де безпосередньо здійснює власну господарську діяльність (договір суборенди нерухомого майна №2-БР/МСГ від 28.05.2021) власними силами за допомогою транспортного засобу марки FORD, модель ТRАNSІТ, рік випуску 2004, кузов № НОМЕР_1 , спеціалізований вантажний-спеціалізований фургон малотоннажний-В, державний номер НОМЕР_2 , синього кольору, який ТОВ "Франц Гардінер Україна" користується на підставі договору найму автотранспортного засобу від 11.01.2021, укладеного з громадянином ОСОБА_1 .
Колегія суддів зазначає, що факт ввезення позивачем на територію України відповідного товару підтверджується митними деклараціями, а факт оплати митних платежів - банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи.
За приписами пункту 201.12 статті 200 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Відповідно до пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю; у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.
Відповідно до пункту 85.1 статті 85 ПК України, забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
За приписами пункту 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Відповідно до пункту 85.7 статті 85 ПК України, отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
За приписами пунктів 44.1, 44.2, 44.3, 44.6 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Порядок надання платниками податків документів до податкової перевірки регламентовано статтею 85 ПК України.
Згідно з пунктами 85.2, 85.4, 85.6, 85.7 означеної статті платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
З аналізу наведених положень ПК України підсумовується, що, дійсно, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. У разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.
Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу узгоджується з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.
Положення пункту 44.6 статті 44 ПК України вимагає наявності документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.
В Акті перевірки вказано, що під час перевірки директору ТОВ "Франц Гардінер Україна" надано такі запити:
запит №1 від 01.11.2022 "Про надання документів (копій документів) ";
запит №2 від 01.11.2022 "Про надання копій документів";
запит №3 від 10.11.2022 року "Про надання копій документів";
усний запит від 15.11.2022 щодо надання: регістрів бухгалтерського обліку по рахунках 20, 23, 24, 26, 28, 31, 70, 90, 371,643, 644, 681; оборотів рахунків по 36 та 63 рахунках; пояснень формування податкового кредиту за період формування від'ємного значення та заявленої суми до відшкодування, 16 рядок декларації за серпень 2022 року; калькуляційних відомостей чи розрахунків собівартості одиниці виробленої продукції; оборотно-сальдової відомості по 28 рахунку в розрізі номенклатури ТМЦ станом на дату проведення інвентаризації.
усний запит від 16.11.2022 щодо надання: калькуляцій (розрахунків) собівартості продукції, відомостей виробництва, інших документів та регістрів, що давали б змогу відслідкувати формування собівартості виробництва готової продукції, та дотримання норм списання матеріалів на її виробництво; актів списання, відомостей списання, наказів на затвердження норм списання тощо, інших документів, які б давали змогу відслідкувати узагальнення та списання виробничих витрат сировини (урізку, уцінку, недомірки, псування, брак тощо).
Зі змісту запиту №1 від 01.11.2022 вбачається, що на підставі підпунктів 20.1.6, 20.1.14 пункту 20.1 статті 20, пунктів 85.2, 85.4, 85.8 статті 85 Податкового кодексу України, в термін до 11 год 00 хв 02.11.2022 ТОВ "Франц Гардінер Україна" необхідно надати, за адресою: м. Київ, вул. Смілянська.6, інформацію та її документальне підтвердження щодо витрат, пошкодження, виїмки первинних та інших документів, на підставі яких здійснювалось у період з 01.08.2021 по 30.08.2022 формування бухгалтерського та податкового обліку.
Зі змісту запиту №2 від 01.11.2022 вбачається, що на підставі підпункту 20.1.14 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пунктів 85.4, 85.8 статті 85 Податкового кодексу України, в термін до 11 год 00 хв 03.11.2022 необхідно надати головному державному інспектору ГУ ДПС у м. Києві Блізненку В.В., який проводить перевірку, сформовані в електронному вигляді: загальну оборотно-сальдову відомість в розрізі субрахунків за період з 01.08.2021 по 30.08.2022; картку рахунків 20, 23, 24, 26, 28 - з кількісним та вартісним відображенням показників, 31, 371,643, 644, 681, 70, 90 за період з 01.08.2021 по 30.08.2022; обороти рахунку (журнал-ордер по субконто) в розрізі контрагентів по рахунках 36, 63, 377, 685 за період з 01.08.2021 по 30.08.2022; оборотно-сальдову відомість по 28 рахунку в розрізі номенклатури ТМЦ за період з 01.08.2021 по 30.08.2022; оборотно-сальдову відомість по 28 рахунку в розрізі номенклатури ТМЦ та в розрізі складів станом на 01.11.2022.
Зі змісту запиту №3 від 10.11.2022 вбачається, що на підставі підпункту 20.1.14 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пунктів 85.4, 85.8 статті 85 Податкового кодексу України, в термін до 11 год 00 хв 11.11.2022 необхідно надати головному державному інспектору ГУ ДПС у м. Києві Блізненку В.В., який проводить перевірку, сформовані в електронному вигляді: загальну оборотно-сальдову відомість в розрізі субрахунків за період з 01.08.2021 по 30.08.2022; картку рахунків 20, 23, 24, 26, 28 - з кількісним та вартісним відображенням показників, 31, 371, 643, 644, 681, 70, 90 за період з 01.08.2021 по 30.08.2022; обороти рахунку (журнал-ордер по субконто) в розрізі контрагентів по рахунках 36, 63, 377, 685 за період з 01.08.2021 по 30.08.2022; оборотно-сальдову відомість по 28 рахунку в розрізі номенклатури ТМЦ за період з 01.08.2021 по 30.08.2022; оборотно-сальдову відомість по 28 рахунку в розрізі номенклатури ТМЦ та в розрізі складів станом на 01.11.2022 року; калькуляції (розрахунки) собівартості продукції, відомості виробництва, інші документи та регістри, що давали б змогу відслідкувати формування собівартості виробництва готової продукції, та дотримання норм списання матеріалів на її виробництво; акти списання, відомості списання, накази на затвердження норм списання тощо, інші документи, які б давали змогу відслідкувати узагальнення та списання виробничих витрат сировини (урізку, уцінку, недомірки, псування, брак тощо).
Після отримання від головного державного інспектора ГУ ДПС у м. Києві письмових запитів: №1 та №2 від 01.11.2022, Товариством було направлено на адресу інспектора наступні копії документів в електронному вигляді, а саме:
02.11.2022 - відправлено лист ТОВ "Франц Гардінер Україна" вих.№0211/22-01 від 02.11.2022 про виконання запиту №1 від 01.11.2022;
04.11.2022 - відправлено: електронну Декларацію UA100150/2021/385152; електронну Декларацію UА100150/2021/385660; електронну Декларацію UА100150/2021/386056; платіжне доручення №770 від 01.09.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 53 000 грн; платіжне доручення №780 від 09.09.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 55 000 грн; платіжне доручення №761 від 15.09.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито га ПДВ) на суму 57 900 грн;
04.11.2022 - відправлено: електронну Декларацію UА100150/2021/387127; електронну Декларацію UА100150/2021/387944; електронну Декларацію UА100150/2021/389077; платіжне доручення №761 від 30.09.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 52 000 грн; платіжне доручення №808 від 11.10.2021 про здійснення передплати за мигне оформлення (мито та ПДВ) на суму 53 000 грн; платіжне доручення №823 від 26.10.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 63 000 грн; платіжне доручення №826 від 28.10.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 100 000 грн.;
04.11.2022 - відправлено: електронну Декларацію UА100150/2021 /389393; електронну Декларацію UA100150/2021/389977; платіжне доручення №823 від 02.11.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 53 500 грн; платіжне доручення №826 від 09.11.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 57 100 грн;
04.11.2022 - відправлено: електронну Декларацію UA100150/2021/391291; електронну Декларацію UА100150/2021/391780; електронну Декларацію UА100150/2021/392275; електронну Декларацію UА100150/2021/392327; електронну Декларацію UА100150/2021/392423; електронну Декларацію UА100150/2021/392645; платіжне доручення №848 від 30.11.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 45 400 грн; платіжне доручення №858 від 08.12.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 58 000 грн; платіжне доручення №860 від 16.12.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 45 500 грн; платіжне доручення №862 від 20.12.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 46 000 грн; платіжне доручення №866 від 23.12.2021 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 61 000 грн.;
04.11.2022 відправлено: електронну Декларацію UА100150/2022/800492; електронну Декларацію UА100150/2022/800903; платіжне доручення №888 від 20.01.2022 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 49 000 грн; платіжне доручення №889 від 28.01.2022 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 61 500 грн;
04.11.2022 - відправлено: електронну Декларацію UА100150/2022/802110; платіжне доручення №905 від 22.02.2022 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 61 000 грн;
04.11.2022 - відправлено: електронну Декларацію UА 209130/2022/005458; платіжне доручення №905 від 10.06.2022 про здійснення передплати за митне оформлення (мито та ПДВ) на суму 50 000 грн;
07.11.2022 - відправлено: наказ про призначення головного бухгалтера ТОВ "Франц Гардінер Україна"; витяг про реєстрацію ТОВ "Франц Гардінер Україна" платником податку на додану вартість; довідку про відкриття рахунку (ІВАN); довідку з Головного Управління Регіональної Статистики; наказ про призначення директора ТОВ "Франц Гардінер Україна"; опис документів №23012020; опис документів №27012020; протокол зборів учасників ТОВ "Франц Гардінер Україна" про обрання директора; опис документів, наданих державному реєстратору, №27012020; бухгалтерський звіт;
07.11.2022 - відправлено копію паспорта та ідентифікаційного коду директора ТОВ "Франц Гардінер Україна";
10.11.2022 - відправлено оборотно-сальдові відомості по рахунках: 371, 643, 644, 681, 70, в розрізі контрагентів, за період з 01.08.2021 по 30.08.2022;
10.11.2022 - відправлено оборотно-сальдову відомість по рахунку 31 за період з 01.08.2021 по 30.08.2022.
Окрім цього, під час перебування вказаного працівника ГУ ДПС у м. Києві в офісному приміщенні ТОВ "Франц Гардінер Україна", за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 90, йому надавались до перевірки оригінали зовнішньоекономічних контрактів, електронних митних декларацій, платіжних доручень про сплату податку на додану вартість на імпорт, міжнародних товарно-транспортних накладних та інших документів щодо здійснення Товариством зовнішньоекономічної діяльності, що входять до предмету перевірки.
Вказані обставини на переконання колегії суддів свідчать про те, що позивачем було надано до перевірки документи (електронні декларації, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості), якими достовірно підтверджено відображення у бухгалтерському обліку операцій із ввезення товарів на митну територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами); сплату до державного бюджету відповідних сум податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення ввезених товарів; формування сплачених сум ПДВ у податковому обліку, які були включені до загального розрахунку сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку у податкових деклараціях з податку на додану вартість Товариства за червень та серпень 2022 року в порядку, передбаченому положеннями статей 187, 190, 198, 200 Податкового кодексу України.
З огляду на викладене у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкове повідомлення-рішення від 28.12.2022 № 00406410702, № 00406350702 та № 00406300702, є безпідставними та неправомірними, а тому підлягають скасуванню. Суд першої інстанції також правильно зазначив, що оскільки податкові повідомлення-рішення скасовуються в судовому порядку, орган ДПС, яким у даному випадку є ГУ ДПС у м. Києві, зобов'язане на наступний день після набрання законної сили рішенням у справі внести до Реєстру відповідну заяву на виконання пункту 7 Порядку № 26 та пункту 200.15 статті 200 ПК України, отже гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений є зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування 549 637, 00 грн (у т.ч. за червень 2022 року на суму 384 300, 00 грн та за серпень 2022 року на суму 165 337, 00 грн).
Слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, згідно з ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірного податкового повідомлення - рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».
У рішенні від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких