19 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/26805/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року (суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №690/32-0004-01-02-01-00186520 від 04.07.2024,-
Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулося з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення№690/32-0004-01-02-01-00186520 від 04.07.2024, прийняте відповідачем на підставі висновку Акту перевірки №581/32-00-04-01-02-01-00186520 від 06.06.2024, згідно з яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації перших примірників акцизних накладних/перших примірників розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН встановлених статтею 231 ПКУ за жовтень 2023 року та на підставі п.120-2.1 ст.120-2 ПКУ до позивача застосовано штраф у сумі 4160,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту камеральної перевірки від 06.06.2024 було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення за яким за порушення граничних термінів реєстрації перших примірників акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН за жовтень 2023 року згідно до п.120-2.1 ст.120-2 ПК України до позивача застосовано штраф у сумі 4106,48 грн. Позивач вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі помилкових та незаконних висновків акту перевірки, без урахування обставин господарської діяльності позивача, без урахування положень податкового законодавства, які передбачають пільги для платників, які не мають можливості своєчасно виконувати свої податкові зобов'язання та звільняють платника податку від відповідальності в період дії воєнного стану, а саме: позивач фактично знаходиться у м. Нікополі, починаючи з 21.07.2022 по 31.05.2023 і на дату звернення до суду з цим позовом, для Нікопольської міської територіальної громади визначено дату початку активних бойових дій та такі дії не завершені згідно до Наказу Мінреінтеграції №309 від 22.12.2022 зі змінами внесеними наказом №199 від 13.07.2023; рішенням СМУ ДПС по роботі з ВПП №12/32-00-04-01-06 від 19.10.2022 було визнано та підтверджено неможливість позивачем виконання своїх податкових обов'язків, в т.ч. щодо подання декларацій з акцизного податку, проте, згодом позивач листом №2023.05.05/38-6601 від 05.05.2023 повідомив СМУ ДПС про відновлення можливості виконання податкових обов'язків з 01.04.2023; 03.09.2023 набув чинності Закон №3303, яким були внесені зміни до п.69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України згідно до якого платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних у ЄРАН за умови забезпечення їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом; позивач вживав заходів для реєстрації акцизних накладних в ЄРАН за весь період, починаючи з 24.02.2022 та протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом - тобто, до 03.10.2023 (включно); на переконання позивача у нього були наявні підстави неможливості виконання свого обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних через такі підстави як можливість витоку інформації стосовно обсягів пального та місць його зберігання (з метою унеможливлення їх знищення військами рф), що передбачено Порядком №225; при цьому, позивач зазначив, що згаданим Порядком №225 не було передбачено обов'язкове подання платником податків заяви про відсутність можливості виконання платником податку податкового обов'язку, а саме розташування позивача на території, на якій ведуться бойові дії, свідчить про те, що у підприємства була відсутня можливість виконання податкового обов'язку в частині реєстрації акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового; у акті перевірки відповідачем розраховано кількість днів порушення граничного строку невірно, а саме: зазначено граничний строк 02.10.2023, інші граничні строки такі як 14.09.2023 та 13.10.2023, ці неточності вплинули на правильність проведеного розрахунку, що додатково підтверджують незаконність та помилковість зробленого в акті перевірки висновку. Також позивач вказує і на відсутність його вини, як обов'язкової підстави для притягнення до відповідальності, доведення якої є обов'язком контролюючого органу згідно до вимог ст.112 ПК України, оскільки в умовах воєнного стану, постійних артилерійських та ракетних обстрілів, яким піддається Нікопольська міська територіальна громада, позивач не мав можливості своєчасно виконувати окремі податкові обов'язки, в т.ч. здійснювати своєчасну реєстрацію акцизних накладних в ЄРАН з об'єктивних причин, відтак, вважає, що вина позивача у несвоєчасній реєстрації акцизних накладних у ЄРАП протягом жовтня 2023 року відсутня. У додаткових поясненнях від 28.10.2024 позивач зазначив, що ним акцизні накладні дійсно були зареєстровані у ЄРАН у період з 19.10.2023 по 24.10.2023 (тобто, після 03.10.2023), однак це сталося внаслідок обставин, які зазначені у позові (а.с.1-5, 83-84).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у задоволенні позовної заяви відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме, Податкового кодексу України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вул. Електрометалургів, будинок 310, є платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, перебуває на обліку у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, що підтверджується копією Витягу з ЄДРПОУ стосовно позивача, сформованому через підсистему «Електронний суд» та інформацією, яка міститься у акті перевірки від 06.06.2024 (а.с.7, 10-12,86).
06.06.2024 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 ст.75, п.76.2 ст.76 ПК України посадовою особою контролюючого органу була проведена камеральна перевірка дотримання граничних термінів реєстрації перших примірників акцизних накладних/перших примірників розрахунків коригування до акцизних накладних (далі - АН/РК до АН) в ЄРАН позивачем за жовтень 2023 року, за результатами якої був складений акт №581/32-36-00-04-01-02-01-00186520 за висновками якого встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації першого примірника акцизної накладної в ЄРАН, встановлених статтею 231 ПК України, а саме: до 15 календарних днів у кількості 2574,43 л.; від 16 до 30 календарних днів у кількості 7888,21 л.; від 31 до 60 календарних днів у кількості 1799,16 л., що підтверджується змістом копії згаданого акту, наявного у справі (а.с.10-12, 75-77).
Також у згаданому акті наведено перелік шести АН/РК до АН, які позивачем були зареєстровані в ЄРАН з порушенням граничних строків, а саме:
№729008 від 29.07.2022 з граничним терміном реєстрації - 02.10.2023, фактичною датою реєстрації - 19.10.2023, загальний обсяг пального - 1812,21 л., кількість днів порушення - 17;
№729009 від 29.07.2022 з граничним терміном реєстрації - 02.10.2023, фактичною датою реєстрації - 19.10.2023, загальний обсяг пального - 1703,40 л., кількість днів порушення - 17;
№831009 від 31.08.2022 з граничним терміном реєстрації - 02.10.2023, фактичною датою реєстрації - 20.10.2023, загальний обсяг пального - 2419,59 л., кількість днів порушення - 18;
№930007 від 30.09.2023 з граничним терміном реєстрації - 02.10.2023, фактичною датою реєстрації - 24.10.2023, загальний обсяг пального - 1953,01 л., кількість днів порушення - 22;
№8310010 від 31.08.2023 з граничним терміном реєстрації - 14.09.2023, фактичною датою реєстрації - 24.10.2023, загальний обсяг пального - 1799,16 л., кількість днів порушення - 40;
№929006 від 29.09.2023 з граничним терміном реєстрації - 13.10.2023, фактичною датою реєстрації - 24.10.2023, загальний обсяг пального - 2574,43 л., кількість днів порушення - 11 про що свідчить зміст копії акту камеральної перевірки(а.с.10-12, 75-77).
Надалі, у порядку п. 86.7 ст.86 ПК України позивачем було подано заперечення на вказаний акт перевірки за №2024.06.19/40-6601/6877, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки від 06.06.2024 залишені без змін про що позивачеві повідомлено листом «Про розгляд Заперечень» за №3213/6/32-00-04-01-08 від 03.07.2024, які були отримані позивачем 09.07.2024 згідно вхідного штепмеля АТ НЗФ (а.с.14-20).
На підставі наведеного акту перевірки, посадовою особою контролюючого органу 04.07.2024 було прийняте податкове повідомлення-рішення №690/32-00-04-01-02-01-00186520, форми «АН» за змістом якого за порушення граничних строків реєстрації АН/РК до АН в ЄРАН, встановлених ст.231 ПК України за період - жовтень 2023 року, відповідно до п.120-2.2 ст.120-2 ПК України до позивача застосовано штраф у сумі 4 106 грн. 48 коп., що підтверджується копією наведеного податкового повідомлення-рішення (а.с.21-22, 79-80).
Окрім того, і зі змісту розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, що є Додатком до зазначеного податкового повідомлення-рішення, видно, що сума штрафу всього становить 4106,48 грн., по таких АН/РК до АН, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРАН, а саме:
№729008 від 29.07.2022- кількість днів затримки -17 - податок - 0 -10% штраф -0;
№729009 від 29.07.2022- кількість днів затримки -17 - податок - 0 - 10% штраф -0;
№831009 від 31.08.2022 - кількість днів затримки -18 - податок -0 - 10% штраф -0; №930007 від 30.09.2023 - кількість днів затримки - 22 - податок 5937,48 - 10% штраф - 593,75 грн.;
№8310010 від 31.08.2023- кількість днів затримки - 40 - податок 15365,06 - 20% штраф - 3073,01 грн.;
№929006 від 29.09.2023 - кількість днів затримки -11 - податок 21985,96 - 20% штраф - 439,72 грн. (а.с.22,80-зворот).
Наведене податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до органу ДПС України шляхом подання відповідної скарги за №2024.07.12/3-6601/6877 за результатами розгляду якої органом ДПС було прийнято рішення про результати розгляду скарги за №27538/6/99-00-06-03-01-06 від 11.09.2024 за змістом якого спірне податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с.24-31).
Правомірність прийняття відповідачем вищенаведеного податкового повідомлення-рішення №690/32-0004-01-02-01-00186520 від 04.07.2024, є предметом спору у цій справі.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Пунктом 54.1. статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.
При цьому, згідно з пунктом 49.18. статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;
календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
календарному року для платників дивідендів на державну частку (у тому числі господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку - до 1 липня року, що настає за звітним;
якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Стаття 223 ПК України визначає складення та подання декларації з акцизного податку.
Так, згідно з приписами вказаної статті базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначена статтею 120 ПК України.
Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов'язок щодо своєчасного подання податкової звітності з акцизного податку, а порушення строків подання податкової звітності з акцизного податку тягне за собою накладення на платника податку відповідного штрафу відповідно до приписів пункту 120.1 статті 120 ПК України.
Колегія суддів враховує, що 18.03.2020 набрав чинності Закон від 17.03.2020 № 533- IX, яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено ПК України пунктом 52-1, який з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 № 540-IX та Законом України від 13.05.2020 №591-ІХ, передбачив, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Отже, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Постановою від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.
Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який в подальшому на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX (надалі також - Закон від 3 березня 2022 року № 2118-IX).
Цим Законом, який набрав чинності 07.03.2022, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Крім того, Законом від 3 березня 2022 року № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:
у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;
для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З огляду на прийняття Закону України №2142-IX від 24.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».
12.05.2022 Верховна Рада України прийняла Закон №2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022 та яким підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України викладений у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року».
Відповідно до нової редакції підпункту 69.9 пункту 69 Перехідних положень ПК України у зв'язку із набранням чинності Закону від 12 травня 2022 року №2260-IX для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Закон від 12 травня 2022 року № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України виклав у редакції, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
З набуттям чинності Законом від 12.05.2022 №2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення, у визначеному законодавством порядку, можливості або неможливості платником виконання свого обов'язку, зокрема, щодо подання звітності, сплати податків та зборів.
Відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225.
Законом України від 13.12.2022 №2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023, підпункт 69.1 викладено в редакції, яка передбачає, зокрема, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року; строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
При цьому, платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Таким чином, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов'язків у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Матеріалами справи підтверджується, що Рішенням СМУ ДПС по роботі з ВПП № 12/32-00-04-01-06 від 19.10.2022 було визнано та підтверджено неможливість АТ «НЗФ» своєчасно виконувати свої податкові обов'язки, у тому числі, акцизного податку.
Листом №2023.05.05/38-6601 позивач повідомив відповідача про відновлення з 01.04.2023 можливостей виконувати свої податкові зобов'язання під час воєнного стану (п.69.1 підрозд.10 розд. ХХ ПКУ).
Таким чином, з урахуванням положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, позивач звільнявся від відповідальності за несвоєчасне виконання обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання таких податкових обов'язків, щодо подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків, тобто, до - 01.07.2023.
06.06.2024 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 ст.75, п.76.2 ст.76 ПК України посадовою особою контролюючого органу була проведена камеральна перевірка дотримання граничних термінів реєстрації перших примірників акцизних накладних/перших примірників розрахунків коригування до акцизних накладних (далі - АН/РК до АН) в ЄРАН позивачем за жовтень 2023 року, за результатами якої був складений акт №581/32-36-00-04-01-02-01-00186520 за висновками якого встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації першого примірника акцизної накладної в ЄРАН, встановлених статтею 231 ПК України, а саме: до 15 календарних днів у кількості 2574,43 л.; від 16 до 30 календарних днів у кількості 7888,21 л.; від 31 до 60 календарних днів у кількості 1799,16 л., що підтверджується змістом копії згаданого акту, наявного у справі (а.с.10-12, 75-77).
Також у згаданому акті наведено перелік шести АН/РК до АН, які позивачем були зареєстровані в ЄРАН з порушенням граничних строків, а саме:
№729008 від 29.07.2022 з граничним терміном реєстрації - 02.10.2023, фактичною датою реєстрації - 19.10.2023, загальний обсяг пального - 1812,21 л., кількість днів порушення - 17;
№729009 від 29.07.2022 з граничним терміном реєстрації - 02.10.2023, фактичною датою реєстрації - 19.10.2023, загальний обсяг пального - 1703,40 л., кількість днів порушення - 17;
№831009 від 31.08.2022 з граничним терміном реєстрації - 02.10.2023, фактичною датою реєстрації - 20.10.2023, загальний обсяг пального - 2419,59 л., кількість днів порушення - 18;
№930007 від 30.09.2023 з граничним терміном реєстрації - 02.10.2023, фактичною датою реєстрації - 24.10.2023, загальний обсяг пального - 1953,01 л., кількість днів порушення - 22;
№8310010 від 31.08.2023 з граничним терміном реєстрації - 14.09.2023, фактичною датою реєстрації - 24.10.2023, загальний обсяг пального - 1799,16 л., кількість днів порушення - 40;
№929006 від 29.09.2023 з граничним терміном реєстрації - 13.10.2023, фактичною датою реєстрації - 24.10.2023, загальний обсяг пального - 2574,43 л., кількість днів порушення - 11 про що свідчить зміст копії акту камеральної перевірки(а.с.10-12, 75-77).
Враховуючи викладене, податковий орган мав всі правові підстави для застосування до платника податків відповідальності у виді штрафу згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України.
Відповідно до п.112.2. ст.112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Згідно з п.112.7. ст.112 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Позивач як у позові так у апеляційній скарзі вказує, що з 12.07.2022 м. Нікополь та Нікопольський район піддається систематичним обстрілам з РСЗВ ворожих військ з окупованого м. Енергодар, Запорізької області, яке знаходиться за 5-7 км від м. Нікополь.
Колегія суддів зазначає, що військова агресія російської федерації проти України з 24.02.2022 є, дійсно, обставиною, що може вплинути на виконання суб'єктами господарювання своїх обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами та об'єктивно унеможливити виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо).
Водночас, суд зауважує, що листом №2023.05.05/38-6601 позивач сам повідомив відповідача про відновлення з 01.04.2023 можливостей виконувати свої податкові зобов'язання під час воєнного стану.
З огляду на викладене, доводи позивача щодо відсутності вини АТ «НЗФ» у несвоєчасному реєстрації перших примірників акцизних накладних/перших примірників розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН не підтверджено документально, що унеможливлює встановлення причино-наслідкового зв'язку таких обстрілів з неможливістю виконання податкового обов'язку позивачем.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача штрафу у сумі 4106,48 грн. на підставі п.120-2.1 ст.120-2 ПК України, ґрунтується на вимогах законодавства, прийнято з урахуванням істотних обставин, тому позовні вимоги щодо визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України»(№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя О.В. Головко