19 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 199/14133/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року (суддя Подорець О.Б.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Полтавській області
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5888782 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на тому, що підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, вказані в постанові ЕНА№ 588782 від 08.10.2025, а саме - керування транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, мало місце.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що ОСОБА_1 виявив бажання скористатися правовою допомогою, про що надав відповідачу усне клопотання, однак інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати право на отримання правової допомоги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 03.10.2025 поліцейським 2 взводу 2 роти батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області рядовим поліції Бакаєвим Владиславом Ігоровичем винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5888782.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 08.10.2025 о 08:03 у м. Кременчук, вул. Покровська (Гагаріна), 11 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , без чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 «ґ» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статтею 126 КУпАП.
Вказаною постановою вирішено застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Не погодившись з названою постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Частиною 1 статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 2.1 «ґ» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».
Згідно з п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується з обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Відтак, після зупинки транспортного засобу позивач мав обов'язок пред'явити на вимогу поліцейського документи, передбачені п. 2.1 ПДР. Не надання таких документів є підставою для притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності.
Зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факт не пред'явлення на вимогу поліцейського чинного страхового полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 вказує на порушення порядку розгляду справи, а саме, не вжиття інспектором дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Колегія суддів зауважує, що позивачем не заперечується факт роз'яснення йому працівником поліції прав та обов'язків під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 268 КУпАП передбачено, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином ОСОБА_1 під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП був обізнаним про наявність у нього права користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Разом з цим суд зауважує, що законодавство не покладає на працівника поліції обов'язок забезпечити участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права для особи, яка притягується до відповідальності.
У свою чергу позивачем не надано належних доказів, що поліцейський чинив перешкоди у реалізації позивачем права на отримання правничої допомоги, а тому доводи апеляційної скарги про порушення працівником поліції порядку розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваної постанови протиправною.
Правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 грудня 2025 року в адміністративній справі № 199/14133/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 19 лютого 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 19 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров