19 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/12712/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року (суддя Рянська Вікторія В'ячеславівна) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними та незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 912140190183 від 14.03.2025, оскільки станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 мав понад 22 роки стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 20.01.2025, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про заробітну плату, здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Висновки суду ґрунтуються на тому, що стаж роботи журналіста в державних та комунальних суб'єктах у сфері медіа зараховується до стажу державної служби, при цьому в матеріалах справи відсутні відомості про засновника (співзасновника) засобу масової інформації - редакції газети «Південна зоря», у якій позивач працював з 01.09.1993 до 10.08.2003, як наслідок ОСОБА_1 необхідного стажу державної служби для призначення пенсії не має.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що стаж роботи на державній службі підтверджено записами трудової книжка, яка є основним документом, що підтверджує стаж. Також звертає увагу, що періоди роботи на журналістських посадах у редакції Нікопольської районного громадсько-політичної газети «Південна зоря», КП «Телерадіокомпанія «Південна Зоря» з 01.09.1993 по 01.12.2014 мають бути зараховані до державної служби, оскільки в ці періоди Нікопольська районна громадсько-політична газета «Південна зоря» та КП «Телерадіокомпанія «Південна Зоря» були державними засобами масової інформації, співзасновниками яких офіційно були Нікопольська районна рада та Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до розрахунку стажу позивача (форма РС-право) пенсію призначено з 05.05.1993 (а.с. 85).
ОСОБА_1 06.03.2025 звернувся до відділу обслуговування громадян № 20 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії «Перехід за іншим Законом», до якої додав, у тому числі, видані Нікопольською районною державною адміністрацією довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії від 05.03.2025 №№ 26, 27, 28 за період березень 2024 року - лютий 2025 року станом на 01.03.2025 за прирівняною посадою заступника начальника відділу Нікопольської районної державної адміністрації.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 912140190183 від 14.03.2025 було відмовлено ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». У рішенні зазначено, що до заяви ОСОБА_1 від 06.03.2025 додано видані Нікопольською районною державною адміністрацією довідки: від 05.03.2025 № 26 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на березень 2025 року; довідку від 05.03.2025 № 27 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі станом на лютий 2025 року; довідку від 05.03.2025 № 28 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення осіб державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723-ХІІ). Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка застосовується, починаючи з 01.05.2016. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIIІ втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIIІ передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01.09.1993 до 01.12.2014 обіймав посади: завідувача відділу загально-політичного життя в редакції газети «Південна зоря»; в.о. відповідального секретаря, заступника редактора газети «Південна зоря»; заступника редактора, відповідального секретаря редакції газети «Південна зоря»; заступника головного редактора відповідального секретаря; завідувача агропромислового відділу КП ТРК «Південна зоря». Стаж роботи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 № 377 «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» становить 22 роки 03 місяці 23 дні. З 01.05.2016 вищезазначені посади, які обіймав ОСОБА_1 , не належать до категорії посад «Держслужба» згідно з чинним Законом України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015. Підстави для переходу з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» відсутні.
Вважаючи протиправним таке рішення позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Цими пунктами передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а.
Підставою для відмови позивачу в переведенні на пенсію державного службовця стала відсутність у позивача стажу на посадах державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723.
Обчислення стажу державної служби за період роботи до 01 травня 2016, тобто до моменту вступу в дію Закону № 899-VIII, здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283.
Таким чином для визначення наявного у позивача стажу державної служби необхідно керуватися Порядком № 283.
Згідно з п. 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається також стаж роботи журналіста в державних і комунальних засобах масової інформації, обчислений відповідно до Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 року № 377.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 року № 377, яка втратила чинність 28 грудня 2016 року, затверджено:
- Порядок оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації;
- перелік посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів апарату відповідного органу державної влади та органу місцевого самоврядування;
- Порядок обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств.
Згідно з п. 1 Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств № 377 до стажу роботи, що дає право на встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації, зараховується стаж роботи на посадах, зазначених у переліку, затвердженому цією постановою, а також на посадах журналістів державних інформаційних агентств, зазначених у додатку 1, а саме:
до 01 серпня 1990 року - у засобах масової інформації, засновниками яких були партійні, комсомольські та профспілкові організації;
до 23 серпня 1991 року - у засобах масової інформації, засновниками яких були органи державної влади колишньої УРСР та інших республік СРСР, а також органи державної влади та військові формування колишнього СРСР (додаток 2);
з 24 серпня 1991 року - у засобах масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є (були) органи державної влади або органи місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 3 Порядку документами для визначення стажу роботи журналіста є трудова книжка та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.
Якщо засновника (співзасновника) засобу масової інформації неможливо визначити за записами у трудовій книжці чи печаткою, що засвідчує ці записи, підставою для його визначення є довідка таких органів виконавчої влади та телерадіокомпаній.
Аналіз наведених положень Порядку № 283 та Постанови КМУ №377 дає можливість дійти висновку, що у період спірної трудової діяльності позивача до стажу державної служби зараховувався, зокрема, стаж роботи у засобах масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є (були) органи державної влади або органи місцевого самоврядування.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01.09.1993 до 01.12.2014 обіймав такі посади: 01.09.1993 - звільнений з займаної посади в зв'язку з переводом до редакції газети «Південна зоря»; 01.09.1993 призначено на посаду завідувача відділу загально-політичного життя в редакції газети «Південна зоря» по переводі із школи-інтернату; 01.10.1999 призначений в.о. відповідального секретаря, заступника редактора газети «Південна зоря»; 05.05.2000 затверджено заступником редактора, відповідальним секретарем редакції газети «Південна зоря»; 11.08.2003 у зв'язку з перереєстрацією підприємства прийнято на посаду заступника головного редактора, відповідальним секретарем Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Південна зоря» по переводу; 09.04.2004 переведено на посаду завідувача агропромисловим відділом Комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Південна зоря»; 01.12.2014 звільнений згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП у зв'язку із скороченням чисельності (а.с. 63-68).
У довідці Нікопольської районної державної адміністрації № 26 від 05.03.2025 зазначено, що ОСОБА_1 працював у КП «Телерадіокомпанія «Південна Зоря» (співзасновником комунального підприємства була Нікопольська районна державна адміністрація) у період з 09.04.2004 до 01.12.2014 на посаді завідуючого агропромисловим відділом, яка згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 № 377 «Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (яка діяла у період роботи) прирівняна до посади заступника начальника відділу Нікопольської районної державної адміністрації (а.с. 62).
Отже, у Комунальному підприємстві «Телерадіокомпанія «Південна Зоря» позивач працював у період з 11.08.2003 (дата прийняття на посаду заступника головного редактора КП «Телерадіокомпанія «Південна Зоря» після перереєстрації підприємства) по 01.12.2014. Стаж позивача за період роботи у зазначеному комунальному засобі масової інформації є меншим ніж 20 років.
У свою чергу матеріали справи не містять документи, які дають можливість встановити засновника (співзасновника) засобу масової інформації - газети «Південна зоря» у період з 01.09.1993 до 10.08.2003.
Разом з цим суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за умовами частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Таким чином у разі, якщо орган ПФУ вважав, що подані пенсіонером документи не дають можливість встановити засновника (співзасновника) засобу масової інформації - газети «Південна зоря» у період з 01.09.1993 по 10.08.2003, відповідач мав повідомити позивачеві обґрунтовані підстави неможливості такого зарахування та запропонувати надати додаткові документи.
Відповідна вимога покладається на суб'єкта владних повноважень також статтею 43 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Крім того, у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, він мав реалізувати надане законом право на проведення перевірки поданих заявником документів шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, або архівних установ із відповідними запитами.
Натомість відповідач не дотримався наведених вимог чинного законодавства, обмежившись формальною відмовою у призначенні пенсії з посиланням на те, що з 01.05.2016 посади, які обіймав ОСОБА_1 , не відносяться до категорії «Держслужби», а тому оскаржуване рішення не може вважатися обґрунтованим та правомірним.
Відтак, з огляду на не дотримання відповідачем порядку розгляду заяви про перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії), колегія суддів доходить висновку, що належним способом захисту порушеного права у цій справі буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.03.2025 № 1524 щодо «перерахунку пенсії «Перехід за іншим Законом» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, наведених у цій постанові.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року в адміністративній справі № 160/12712/25 скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 912140190183 від 14.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.03.2025 № 1524 щодо «перерахунку пенсії «Перехід за іншим Законом» та прийняти рішення за результатом розгляду заяви з урахуванням висновків суду, наведених у цій постанові.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 2 785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн 76 коп.
Постанова суду набирає законної сили з 19 лютого 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 19 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров