Справа №766/1161/26
н/п 1-кс/766/592/26
18.02.2026 року слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого Відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, слідчого управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам вчиненим в умовах збройного конфлікту Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023152110000343 від 15.03.2023 року, внесеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 438 КК України, -
встановив:
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить з метою збереження речового доказу накласти арешт на рухоме майно, власником якого є ОСОБА_5 а саме на транспортний засіб: транспортний засіб марки «УАЗ3469Б», 1974 року випуску, кольору хакі, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Мотивуючи клопотання слідчий вказує, що відділом розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152110000343 від 15.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.03.2023 до ЧЧ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області з заявою звернувся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що у період часу з 12.01.2023 по 15.03.2023 військові рф викрали все майно з приватного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Серед викраденого майна також був транспортний засіб марки «УАЗ3469Б», 1974 року випуску, кольору хакі, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , власником якого, згідно свідоцтва реєстрації т/з був ОСОБА_5 .
Під час досудового розслідування 09.12.2025 було допитано в якості потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав показання, що транспортний засіб марки «УАЗ3469Б», 1974 року випуску, кольору хакі, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , перебував за адресою: АДРЕСА_1 , та був викрадений військовими рф в період з 12.01.2023 по 15.03.2023. Про викрадення ОСОБА_6 повідомили сусіди.
10.12.2025 було опитано ОСОБА_6 під час адіоконфернції, останній повідомив, що транспортний засіб марки «УАЗ3469Б», 1974 року випуску, кольору хакі, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , купувався в 2018 році в Херсонській обл., Нововоронцовському р-ні, с. Дудчани, в місцевого мешканця ОСОБА_5 , його контактів в мене не залишилося, на себе транспортний засіб не реєстрував.
Відповідно до свідоцтва на вказаний вище транспортний засіб власником є ОСОБА_5 .
20.01.2026 постановою слідчого зазначені вище транспортний засіб оголошено у розшук.
16.01.2025 зазначений вище транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він є предметом вчинення даного кримінального правопорушення так як у результаті заволодіння цим майном діями військових рф спричинено матеріальні збитки, а також вказаний транспортний засіб може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто містить ознаки, зазначені в ст. 98 КПК України, як речовий доказ.
Посилаючись на вищезазначені обставини слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, в матеріалах клопотання наявна заява, якою просив розглядати клопотання за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, додаткових пояснень до клопотання не має.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно норми ч.1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, оскільки вказане майно має значення для кримінального провадження, так як зберегло на собі сліди злочину, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених в ст. 98 КПК України та крім того, визнане речовими доказами відповідною постановою слідчого від 16.01.2026 року.
Також слідчий суддя вважає за необхідне заборонити розпоряджатися та користуватися зазначеним майном, оскільки існує можливість приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі вищезазначеного майна. В свою чергу клопотання слідчого в частині заборони відчуження майна задоволенню не підлягає, оскільки окрема можливість такої заборони не передбачена нормами КПК України, при цьому слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що саме накладення арешту на майно позбавляє можливості здійснювати його відчуження.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на рухоме майно, власником якого є ОСОБА_5 , а саме на транспортний засіб: транспортний засіб марки «УАЗ3469Б», 1974 року випуску, кольору хакі, д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , заборонивши розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1