Справа №766/21556/24
н/п 1-кп/766/2723/26
17.02.2026
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції, Миколаївський СІЗО),
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції, Миколаївський СІЗО),
захисника - ОСОБА_7 ,
представник потерпілого ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024231020000913 від 28.09.2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого офіційно не працевлаштованого, утриманців не маючого, перебуваючого на обліку у лікаря-нарколога, на обліку у лікаря-психіатра не перебуваючого, зареєстрованого і практично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
16.11.2015 засуджений Суворовським районним судом м. Херсона за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений 18.06.2018 у зв'язку з відбуттям строку покарання, 10.08.2018 засуджений Херсонським міським судом Херсонської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений 10.08.2021 у зв'язку з відбуттям покарання,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого офіційно не працевлаштованого, утриманців не маючого, перебуваючого на обліку у лікаря-нарколога, на обліку у лікаря-психіатра не перебуваючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
30.04.2014 засуджений Білозерським районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, 23.01.2015 засуджений Білозерським районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 6 років, звільнений 02.05.2019 у зв'язку з відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті ухвалив вирок про таке:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним та статті КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаються обвинувачені
1.1. Суд встановив, що ОСОБА_6 , будучи обізнаними про те, що в Україні оголошено воєнний стан, 28.09.2024, близько об 11:00 год., таємно, умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з метою незаконного викрадення чужого майна, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, за адресою: м. Херсон, вул. Робоча №66, шляхом вільного доступу, змотувавши у бухту, здійснив крадіжку кабелю марки ТПП 100х2х0,4 довжиною 73 метри, вартість якого становить 14781,04 грн та належить Херсонській філії АТ «Укртелеком», спричинивши матеріальну шкоду вказаному товариству на вищевказану суму.
Отже, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою ст. 185 КК України, формою об'єктивної сторони якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
1.2. Суд також встановив, що ОСОБА_9 , будучи обізнаними про те, що в Україні оголошено воєнний стан, 28.09.2024, близько об 11:00 год., таємно, умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , з метою незаконного викрадення чужого майна, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, за адресою: м. Херсон, вул. Робоча №66, шляхом вільного доступу, змотувавши у бухту, здійснив крадіжку кабелю марки ТПП 100х2х0,4 довжиною 73 метри, вартість якого становить 14781,04 грн та належить Херсонській філії АТ «Укртелеком», спричинивши матеріальну шкоду вказаному товариству на вищевказану суму.
Отже, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою ст. 185 КК України, формою об'єктивної сторони якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
ІІ. Позиції сторін кримінального провадження
2.1. Прокурор у судових дебатах наголосила, що незважаючи на те, що обвинувачені свою вину у скоєнні злочину не визнають (частково) проте, вина обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підтверджується дослідженими в судому засіданні письмовими доказами, показами свідків ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ) та потерпілого які є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені обставини скоєння обвинуваченими кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
2.2. Кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є правильною.
2.3. Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 судом може бути віднесено згідно ст. 67 КК України рецидив злочинів.
Враховуючи зазначене прокурор вважає, що виправлення осіб без призначення покарання у місцях позбавлення волі є не можливим.
2.4. Визнати обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання 6 років позбавлення волі;
Визнати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України та призначити йому покарання 6 років позбавлення волі.
2.5. Строк відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підстав ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 04.11.2024 по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
2.6. Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
2.7. Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_14 судові витрати на залучення експерта у проведенні судової товарознавчої експертизи №4701/24 від 08.10.2024, виконаної судовим експертом ОСОБА_15 , в сумі 320,00 грн;
2.8. Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме: вважати кабель повернутий потерпілому відповідно до розписки.
2.9. Обвинувачений ОСОБА_6 вину і фактичні обставини кримінального правопорушення не визнав. Під час допиту зазначив, що він з ОСОБА_14 йшли побачили біля люка звернутий кабель. ОСОБА_6 узяв кабель і пішов. Йому стало складно його нести і він попросив ОСОБА_9 його понести. Хвилин за 30 побачили наряд поліції. Кабель хотіли здати на метал, щоб купити поїсти. Кабель лежав відрізаний біля люка, коли його знайшли. На думку обвинуваченого кабель був нічийний. Під час поліції людей не було, можливо були камери, це територія заводу.
Обвинувачений ОСОБА_9 вину і фактичні обставини кримінального правопорушення не визнав. Під час допиту зазначив, що все як каже ОСОБА_13 так і було. Йшли по дорозі, там дорога і вузький тротуар. Несли кабель. Дійшли з кабелем до перехрестя, побачили поліцію. Свідків поруч не було. Пройшли з кабелем біля 200 метрів поки не зустріли поліцію.
В судових дебатах обвинувачені підтримали свою версію інкримінованої події, що кабель вони знайшли, дійсно узяли, як нічийний, визнали вину в тому, що не запитали і не дізналися чий він може бути. Просили сильно за це не карати.
2.10. Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, звернувся із заявою, в якій просив проводити судовий розгляд кримінального провадження без його участі, цивільний позов задовольнити в повному обсязі, щодо призначеного покарання покладається на розсуд суду.
2.11. Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в судових дебатах зазначив про те, що проведеним судовим розглядом винуватість мого підзахисного в скоєнні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України не доведена. Його показання, які були надані з початку розгляду справи, фактично в подальшому були підтверджені як письмовими матеріалами, так і допитуванням свідків, які підтвердили, що фактично ОСОБА_6 даний кабель підібрав на землі біля люку, як покинуту річ. Ті обставини, що він його обрізав та в подальшому вчинив крадіжку, не доведено. Тому захисник вважає, що його підзахисного повинно бути виправдано по всім пунктам обвинувачення. Тому просив ОСОБА_6 виправдати
2.12. Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_5 в судових дебатах зазначив про те, що йому, як захиснику, не зрозуміло, в чому його підзахисного обвинувачують. В сукупності представлених матеріалів на переконання сторони захисту не можна зробити висновок, що надані докази забезпечують суду можливість зробити конкретні висновки про те, що в діях підзахисного ОСОБА_9 міститься інкримінований склад злочину, саме той, який інкримінований в обвинувальному акті. Тому захисник повністю погоджується із захисником ОСОБА_7 , що в даному випадку не можна стверджувати про протиправність дій обвинувачених, в тому числі підзахисного ОСОБА_9 . Це не можна називати крадіжкою. Більш того, це доведено в судовому засіданні. В сьогоднішньому судовому засіданні безпосередньо свідок, як очевидець певних подій, заявив, що обставини, які він спостерігав, відноситься до 24 вересня 2025 року. Це може вказувати на те, що свідок в судовому засіданні, можливо, і міг би бути очевидцем якихось певних подій, але не в місяць і не в той рік, які вказані в обвинувальному акті. Підзахисний, як і інший обвинувачений, пояснили яким чином заволоділи кабелем. Кабель було знайдено. В даному випадку досліджені докази не підтверджують зворотного висновку та не забезпечують можливості зробити однозначний висновок про протиправність дій ОСОБА_9 , а тому сторона захисту просить ухвалити виправдувальний вирок.
ІІІ. Докази, що досліджені Судом у судовому засіданні
3.1. Суд, встановлюючи вищеназвані обставини кримінального правопорушення, у судовому засіданні дослідив наданні стороною обвинувачення докази, які підтверджують обставини та винуватість обвинуваченого, а саме:
3.1.1. протокол огляду від 28.09.2024 з фототаблицею за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, біля будинку № 113, в ході якого зафіксовано, як ОСОБА_6 та ОСОБА_4 видають викрадений кабель, довжиною 73 метри. Разом з цим встановлено, що з обох сторін краї зазначеного кабелю мають зрізи;
3.1.2. протокол огляду місця події від 28.09.2024 з фототаблицею за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, біля будинку № 66, об'єктом огляду якого є комунікаційний люк (технічний колодязь), який на момент огляду відкритий та має на зовнішній поверхні по обидві сторони дві бетонні цеглини;
3.1.3. протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.10.2024 за змістом якого свідок ОСОБА_12 , який впізнав фото із зображенням ОСОБА_6 , якого бачив 28.09.2024 по вул. Робочій в м. Херсоні, як останній ніс бухту кабелю;
3.1.4. протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.10.2024 за змістом якого свідок ОСОБА_12 , який впізнав фото із зображенням ОСОБА_4 , якого бачив 28.09.2024 по вул. Робочій в м. Херсоні, як останній ніс бухту кабелю;
3.1.5. протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.09.2024 за змістом якого свідок ОСОБА_10 , який впізнав фото із зображенням ОСОБА_6 , якого бачив 28.09.2024 близько 11.00 по вул. Робочій в м. Херсоні, як останній змотував у бухту кабель;
3.1.6. протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.09.2024 за змістом якого свідок ОСОБА_10 , який впізнав фото із зображенням ОСОБА_4 , якого бачив 28.09.2024 близько 11.00 по вул. Робочій в м. Херсоні, як останній змотував у бухту кабель;
3.1.7. протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.10.2024 за змістом якого свідок ОСОБА_11 , який впізнав фото із зображенням ОСОБА_6 , якого бачив 28.09.2024 близько 11.00 по вул. Робочій в м. Херсоні, як останній був присутній на місці події;
3.1.8. протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.10.2024 за змістом якого свідок ОСОБА_11 , який впізнав фото із зображенням ОСОБА_4 , якого бачив 28.09.2024 близько 11.00 по вул. Робочій в м. Херсоні, як останній був присутній на місці події;
3.1.9. протокол проведення слідчого експерименту від 01.11.2024 за участю підозрюваного ОСОБА_6 , який проведено за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 66, де останній повідомив, що 28.09.2024 близько 11.00 перебуваючи на вказаній території (ділянці) разом з ОСОБА_4 узяли кабель, який лежав біля люку і вже був відрізаний і понесли по дорозі та через деякий час їх зупинили працівники поліції;
3.1.10. протокол проведення слідчого експерименту від 01.11.2024 за участю підозрюваного ОСОБА_4 , який проведено за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 66, де останній повідомив, що 28.09.2024 близько 11.00 перебуваючи на вказаній території (ділянці) разом з ОСОБА_6 узяли кабель, який лежав біля люку і вже був відрізаний і понесли по дорозі та через деякий час їх зупинили працівники поліції;
3.1.11. акт №43 від 28.09.2024, затверджений директором ХФ АТ «Укртелеком» ОСОБА_16 , про встановлення викрадення, знищення та/або зловмисного пошкодження ЛКС (інших ТЗТМ), згідно з яким було виявлено викрадення кабелю лінії за адресою: №22-393 (вул. Робоча, 75) - №22-690 (вул. Робоча, 69), кабель марки ТПП 100х2х0,4, довжиною 73 метри.
3.1.12. висновок судово-товарознавчої експертизи №4701/24 від 08.10.2024, згідно з якою ринкова вартість 73 метрів кабелю ТПП 100х2,4 станом на 28.09.2024 становить 14781,04 гривень.
3.1.13. показання свідка ОСОБА_12 , який під час допиту повідомив, що у вересні місяці він був відповідальний щодо виїздів стосовно будь-яких пошкоджень обладнання. Поступив виклик, що по вулиці Робочій викрали кабель. Свідок виїхав на місце пригоди і побачив, що на місці за викликом нікого не має і поїхав у зворотному напрямку. Побачив в районі між вулицями Робочою і Садовою обвинувачених, які несли кабель відрізаний, круглої форми чорного кольору, скручений так, що було 2 бухти. Через хвилин 15 приїхала слідчо-оперативна група. Від місця де вкрали кабель та місцем зустічі з обвинуваченими було від 800 метрів до 1 кілометра. Якихось інструментів свідок не бачив. Поки чекали слідчо-оперативну групу обвинувачені допивати самогон.
3.1.14. показання свідка ОСОБА_11 , який під час допиту повідомив, що 28 вересня 2024 йшов в район Житлоселища на ринок потім. З'ясувалось, що ринок не працював. Повернувся о дому. На вулиці Робочій побачив, як якісь 2 чоловіка сидять у люку. У одного футболка яскрава, у другого чорна. Подумав, що це працівники. Пішов повз, їх не чіпав. Вони витягували кабель. Той, котрий був у люку був худий на лице, інший трішки повніший стояв поруч з люком. Але вони постійно крутились. Їх не дуже запам'ятав.
3.1.15. показання свідка ОСОБА_10 , який під час допиту повідомив, що був на даху гаража, його ремонтував. Бачив, як обвинувачені витягли кабель скрутили і потягли. Свідок зробив їм зауваження, але це було марно. Бухта кабелю була більше за зріст свідка. Кабель був силовий сантиметрів 10 в діаметрі. Люк був відкритий. Там мала бути кришка залізна, але її там не було. Це було десь на відстані 15-20 метрів. Бачив, як скручували кабель. Як залазили обвинувачені в люк свідок не бачив. Інструментів у обвинувачених свідок теж не бачив. Працював на даху четвертий день. Якогось кабелю, що лежав біля люку за це час свідок не бачив. Події були 24 вересня 2025 року.
ІV. Оцінка Суду
4.1. Згідно з приписами частини першої ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
4.2. Відповідно до ст. 17 КПК України для доведення винуватості особи у вчиненні злочину встановлено стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність встановлених обставин повинна виключати будь-яке інше розуміння (пояснення) події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього злочину. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред'явленого їй обвинувачення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб'єктивну сторону. (постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року справа №295/9646/23 провадження № 51- 809 км 24)
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи (постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі №754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі №760/23459/17).
4.3. Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на те, що кожна обставина висунутого обвинувачення має бути доведена і підтверджена доказами, Суд вважає за доцільне дати оцінку інкримінованому обвинуваченим складу кримінального правопорушення для надання остаточного висновку щодо винуватості особи.
4.4. Обвинуваченим інкримінується діяння, формою об'єктивної сторони якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою групою осіб, в умовах воєнного стану.
4.5. Предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, тощо. Розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи. Вказана позиція визначена постановою Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності». (постанова ККС ВС від 07.06.2018 року у справі №477/2255/16-к (провадження № 51- 3110 км 18))
4.6. Зі змісту показань обох обвинувачених вбачається, що вони усвідомлював те, що кабель, який вони за їх версією знайшли біля каналізаційного люка було чужим для них майном. Вони розуміли, що таємно беруть це майно, оскільки зазначили, що «нікого не бачили», «нікого не було» в той час і в тому місці. Обвинувачені в судовому засіданні визнали свою провину лише в тому, що не дізналися чиє може бути це майно.
Сул вважає, що надаючи показання такого змісту і дотримуючись послідовно такої версії подій, обвинувачені намагалися виправдати себе і свої дії.
4.7. Суд з цього приводу звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.07.2019 №761/31918/14-к, в якій Верховний Суд зазначив «На відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: 1) воно вибуло з володіння власника; 2) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; 3) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; 4) особа, яка знайшла майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; 5) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.»
Із оточуючої обстановки, обвинувачені мали розуміти, що річ, у вигляді кабелю, не вибула із володіння власника; це кабель належить телекомунікаційному підприємству, оскільки призначений для організації зв'язку; кабель не втрачено, оскільки він знаходився за версією обвинувачених біля каналізаційного колодязя, призначеного для обслуговування телекомунікаційних мереж.
4.8. Отже, Суд, дослідивши надані докази і показання свідків у сукупності і взаємозв'язку, дійшов висновку, що жодна із чотирьох перелічених Верховним Судом умов для кваліфікації дій обвинувачених як привласнення знахідки не виконана. За таких умов Суд констатує, що обвинувачені вчинили крадіжку, тобто таємно для оточуючихвикрали чуже майно за попередньою змовою.
Суд в даному випадку не бере о уваги суперечності, які містяться в показаннях свідків, оскільки самі обвинувачені підтвердили обставини викрадання і їх затримання.
Водночас, Суд також не бере до уваги інкримінований ОСОБА_6 стороною обвинувачення в обвинувальному акті спосіб викрадання, а саме обрізання проводу, а також відповідну кваліфікуючу ознаку - проникнення у сховище, оскільки жодних доказів, що підтверджують ці обставини Суду не надано: відсутній інструмент, яким можна обрізати такий провід, не проведено огляд каналізаційного колодязя, не виявлено інших слідів, які б вказували на те, що обвинувачені вчинили крадіжку саме у такий спосіб. Показання свідка ОСОБА_11 про те, що він побачив, що один з чоловіків, яких він побачив на місці події, знаходиться у люку, суперечить показанням свідка ОСОБА_17 , за повідомленням якого було зареєстроване це кримінальне провадження, і який вказав, що не бачив, як хтось з обвинувачених був в люку.
Отже, керуючись ст. 62 Конституції України Суд бере до уваги версію обвинувачених, якої вони послідовно дотримувались. На допиті в суді, і під час слідчого експерименту вони зазначили, що знайшли змотаний кабель і лише невеличка частина кабелю була в люку, але вони туди не залазили, а витягнули, перебуваючи зовні.
4.9. Розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а також проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв'язку, Суд доходить висновку про допустимість, належність, достовірність та достатність доказів для визнання ОСОБА_6 і ОСОБА_18 винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
V. Призначення покарання
5.1. Санкцією частини четвертої ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до семи років.
5.2. Під час судового розгляду Суд встановив обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до частини першої ст. 66 КК України не виявлено.
5.3. Під час судового розгляду Суд встановив обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до частини першої ст. 67 КК України - рецидив злочину.
5.4. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також бере до уваги, та враховує:
- ступень тяжкості правопорушення - згідно із статтею 12 КК України інкриміноване діяння відноситься до тяжкого злочину;
- особу обвинувачених, а саме: на обліку у лікаря-психіатра не перебувають, однак перебувають на обліку у лікаря-нарколога, не одружені, не працевлаштовані, утриманців не мають, неодноразово судимі;
- обставин, що пом'якшують вину не встановлено.
5.5. Також Суд бере до уваги загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК України). Оптимальним орієнтиром ефективності застосування покарання є визначення його в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
5.6. Суд вважає, що кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання чи інша міра кримінально-правового впливу, застосована до особи правопорушника, повинні відповідати тяжкості злочину, доведеним обставинам вчинення злочину і особливостям особистості правопорушника.
5.7. Суд також вважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
5.8. Суд, на підставі аналізу зазначених обставин і умов дійшов висновку, що обом обвинуваченим, оскільки злочин вчинили спільно, необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років і 6 (шість) місяців.
5.9. Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.
5.10. Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань до обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.
VІ. Запобіжні заходи
6.1. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
6.2. Суд під час розгляду питання про залишення запобіжного заходу відносно обвинувачених враховує, що, усвідомлюючи невідворотність призначеного покарання, обвинувачені можуть вчинити дії, пов'язані із уникненням кримінальної відповідальності, а також знову вчинити інше кримінальне правопорушення, що зумовлює потребу у належному реагуванні. Тому Суд вважає за доцільне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених до набрання вироком законної силизалишити в силі.
VІІ. Вирішення питань, пов'язаних з арештом
7.1. Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
7.2. Проте, матеріали кримінального провадження не містять доказів про накладення арешту на майно, а тому підстав для його скасування Суд не вбачає.
VІІІ. Вирішення питань, пов'язаних з процесуальними витратами
8.1. Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 368 та частини четвертої статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. На підставі частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
8.2. Відповідно до обвинувального акта процесуальні витрати за залучення експертів і проведення товарознавчої експертизи №4701/24 від 08.10.2024 становлять 320,00 гривень, які підлягають стягненню на користь судового експерта ОСОБА_15 .
ІХ. Вирішення питань щодо долі речових доказів
9.1. Згідно з частиною дев'ятою статті 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Враховуючи положення статті 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, Суд вирішує залишити в матеріалах кримінального документи, надані сторонами.
9.2. Речові докази: кабель «ТПП 100х2х0,4» вважати повернутим потерпілому відповідно до розписки.
Х. Вирішення цивільного позову
9.1. Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Херсонської філії звернулось до Суд в цьому кримінальному провадженні з позовом щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним провадженням.
При цьому цивільний позивач просить на підставі статей 1166, 1192 ЦК України, стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» завдану злочином майнову шкоду в розмірі 14781,04 гривень.
9.2. Представник АТ «Укртелеком» у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд цивільного позову без його участі. Позов підтримує в повному обсязі. Просив задовольнити.
Обвинувачені і захисники заперечували проти задоволення позову.
Прокурор поклався на розсуд Суду.
9.3. Вирішуючи цивільний позов Суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої ст. 16 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини другої ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Отже зі змісту наведеної норми слідує, що ефективним способом для захисту порушеного права це звернення до суду з грошовою вимогою в сумі, яка на день подачі позову буде відповідати сумі витрат, які позивач має зробити для відновленого свого порушеного права.
Відповідно до частини першої ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже за загальним правилом деліктних правовідносин для наявності підстав для відшкодування шкоди має бути дотримано такі умови: наявність факту вчинення неправомірних дій, розмір шкоди (сума збитків), причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями і розміром збитків, а також наявність вини порушника.
Натомість позивачем не надано доказів того, що кримінальним правопорушенням було спричинено майнової шкоди саме на суму 14781,04 гривень, тобто на вартість кабелю, який було повернуто позивачеві.
9.4. Отже, за таких обставин, Суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
З цих підстав,
керуючись статтями 368, 370, 371, 373, 374, 376, 392-395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
1. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
3. Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
4. На підставі частини п'ятої ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_6 у строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з 04 листопада 2024 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
5. Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
6. На підставі частини п'ятої ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_9 у строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з 04 листопада 2024 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
7. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , застосований ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.11.2025, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
8. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 , застосований ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.11.2025, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
9. Стягнути солідарно з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь судового експерта ОСОБА_15 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 320,00 грн (триста двадцять гривень 00 коп.).
10. Відповідно до ст. 100 КПК України документи, що надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази:кабель «ТПП 100х2х0,4» вважати повернутим потерпілому.
11. Цивільний позов Акціонерного товариства «Укртелеком», ЄДРПОУ 01188661, залишити без задоволення.
12. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
13. Прокурор, обвинувачені, захисники, потерпілий мають право на апеляційне оскарження цього вироку шляхом подання апеляційних скарг до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
14. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору, потерпілому захисникам та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СуддяОСОБА_1