Справа № № 585/525/26
Номер провадження 1-кс/585/154/26
18 лютого 2026 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря с/з ОСОБА_2 , власника вилученого майна - ОСОБА_3 , його представника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_5 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026200470000085 від 02.02.2026 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, про арешт майна, вилученого у ході обшуку,
У провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_6 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200470000085 від 02.02.2026 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, в якому просить: накласти арешт на майно, а саме Флеш накопичувач сірого кольору без позначень, мобільний телефон марки «Samsung А54 5G» з сім карткою абонента «Київстар» НОМЕР_1 , імей 1: НОМЕР_2 , імей 2: НОМЕР_3 , які було вилучено та поміщено до спец пакунку № PSP3151702, ноутбук марки «НР» із зарядним пристроєм, які було вилучено та поміщено до спец пакунку № PSP 4112021 в рамках кримінального провадження № 12026200470000085, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, з метою збереження речових доказів шляхом обмеження права користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Клопотання мотивовано тим, що на досудовому розслідуванні СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12026200470000085 від 02.02.2026 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.
При цьому, 02.02.2026 до ЧЧ Роменського РВП ГУНП В Сумській області надійшов рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС УМП ГУНП в Сумській області, про те, що під час проведення заходів спрямованих на виявлення та попередження кримінальних правопорушень проти громадського порядку та безпеки моральності було здійснено моніторинг мережі Інтернет, та отримано відомості щодо ІР-адреси НОМЕР_4 , яка належить провайдеру ПП «Телерадіокомпанія «РКТ-2», з якої протягом тривалого часу на території м. Ромни, Сумської обл., здійснювався умисний доступ до порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем з метою подальшого зберігання або можливого розповсюдження (ЖЄО № 1121 від 02.02.2026).
Під час виконання слідчих та розшукових дій, слідчому надійшов рапорт о/у УМП ГУНП в Сумській області про те, що в ході оперативного супроводу матеріалів досудового розслідування, була отримана інформація, про те, що до вищевказаного правопорушення може бути причетний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець: АДРЕСА_1 .
11.02.2026 року під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: Флеш накопичувач сірого кольору без позначень, мобільний телефон марки «Samsung А54 5G» з сім карткою абонента «Київстар» НОМЕР_1 , імей 1: НОМЕР_2 , імей 2: НОМЕР_3 , які було вилучено та поміщено до спец пакунку № PSP3151702, ноутбук марки «НР» із зарядним пристроєм, які було вилучено та поміщено до спец пакунку № PSP 4112021.
Постановою слідчого від 11.02.2026 вказані вище речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026200470000085 від 02.02.2026.
Як вказує далі у клопотанні слідчий, вищевказане тимчасово вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також може бути використане як докази фактів та обставин, що встановлюються в ході кримінального провадження, оскільки несе доказову інформацію, у зв'язку із чим, з метою забезпечення схоронності (збереження) вказаних вище речових доказів, у зв'язку з необхідністю проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи, для виявлення серед наявної та видаленої інформації фотографій та відеозаписів із зображеннями порнографії, слідчий просить накласти арешт.
Слідчий до суду не з'явився, проте належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Власник вилученого майна - ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 11.02.2026 року під час проведення обшуку за місцем його проживання він надав працівникам поліції свій телефон та ноутбук, обшук проводився за участю спеціаліста, який повністю переглядав його телефон та ноутбук, до яких він надав пароль та вільний доступ, проте зовсім нічого не знайшли. Також додав, що у його WiFi він зробив виділений канал із обмеженням швидкості, для того щоб сусіди, коли немає світла, могли користуватись інтернетом, на ноутбуці є програмний проект, який він розробив протягом місяця та він йому потрібний у робочих справах.
Представник власника вилученого майна - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання за його необґрунтованістю.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК убачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку, а відповідно ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, і якими відповідно положень ч. 1 ст. 98 КПК є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Встановлено, що слідчим відділом Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026200470000085 від 02.02.2026 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 09.02.2026 р. було надано дозвіл на проведення обшуку в домоволодінні та усіх приміщеннях, де зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності нікому не належить, з метою відшукання і вилучення: мобільних терміналів (телефони, планшети), комп'ютерну техніку, жорсткі диски, флеш носії, котрі містять факт отримання доступу і зберігання до порнографічних предметів, а саме фотозображень і відео файлів.
Згідно протоколу обшуку встановлено, що 11.02.2026 року під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: флеш - накопичувач, мобільний телефон марки «Samsung А54 5G».
Відомості про відшукання та вилучення за вказаною вище адресою ноутбуку марки «НР» із зарядним пристроєм, а також щодо наявності на електронний носіях інформації про отримання доступу і зберігання до порнографічних предметів, а саме фотозображень і відео файлів - у протоколі обшуку від 11.02.26 року відсутні, таким чино слід вважати, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий не є тим майном, на яке було надано дозвіл на вилучення ухвалою слідчого судді від 09.02.2026 року про обшук, а має статус тимчасово вилученого майна у розумінні ст.167 КПК України (іншого майна, дозвіл на вилучення якого ухвалою слідчого судді прямо не надавався).
У той же час, постановою слідчого від 11.02.2026 вказані вище речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026200470000085 від 02.02.2026, з підстав їх відповідності ст. 98 КПК України, однак без розкриття змісту такої відповідності ознакам речового доказу.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 168 КПК забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, окрім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту; тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Власник майна ОСОБА_3 в ході обшуку добровільно надав правоохоронним органом для огляду свій мобільний телефон марки «Samsung А54 5G» та ноутбук марки «НР», та повідомив код-паролі до даних пристроїв, які були оглянуті за участю спеціаліста, тобто орган досудового розслідування мав можливість оглянути та скопіювати необхідну інформацію, натомість сторона обвинувачення можливістю огляду телефону та ноутбуку із залученням спеціаліста та виготовленням копії інформації, яка має відношення до кримінального провадження, не скористалася, експертизи під час досудового провадження не призначались та дані про таке експертне дослідження у суду відсутні, а тому формальне посилання на ст. 98 КПК не може розцінюватися як належне обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи внаслідок накладення арешту на належне такій особі майно.
Згідно приписів ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення; документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.
Тобто, речові докази це приєднані до кримінального провадження предмети, що були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, тобто всі предмети, які можуть бути засобами для розкриття кримінального правопорушення і виявлення винних або для спростування підозри (обвинувачення) чи пом'якшення відповідальності підозрюваного (обвинуваченого). Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи. Серед цих предметів можна виділити продукти злочинної діяльності (фальшиві гроші, продукти харчування тощо).
Предмети, що можуть бути речовими доказами, виявляються при огляді місця події, обшуку, виїмці та провадженні деяких інших слідчих дій. Їх можуть також принести до слідчих органів чи суду підозрюваний, обвинувачений, потерпілий та інші учасники процесу, будь-які громадяни. Речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до кримінального провадження, зберігаються при кримінальному провадженні, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, слідства і суду або передаються для зберігання відповідному підприємству, організації чи установі.
Установлені слідством фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, які розслідуються у кримінальному провадженні № 12026200470000085 від 02.02.2026 і в межах якого проводився обшук та арешт майна, не містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вказаний мобільний телефон та ноутбук безпосередньо стосується предмета розслідування, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже не відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК, що не дає законні підстави для його арешту як речового доказу.
Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, слідчий суддя враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку не є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання не здійснене на підставі чинного КПК, а також не є виправданим, так як воно не здійснене з метою задоволення «суспільного інтересу» та за об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, слідчий суддя виходить з того, що досягти легітимної мети можливо за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, що є надмірним (більшим, ніж необхідно для реалізації поставленої мети).
У зв'язку із наведеним вище слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 100, 167, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_5 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026200470000085 від 02.02.2026 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, про арешт майна, вилученого у ході обшуку - відмовити.
Відповідно до ч.3 ст. 173 КПК України майно, що вилучене у ході проведення обшуку 11.02.2026 року, а саме: мобільний телефон «Samsung A54 5G» з сім карткою абоненка «Київстар» НОМЕР_1 , імей 1: НОМЕР_5 , імей 2: НОМЕР_3 , поміщений до спецпакунку PSP3151702, ноутбук марки «НР» із зарядним пристроєм, поміщений до спецпакунку PSP4112021, підлягає невідкладному поверненню власнику ОСОБА_3 або його представнику.
Ухвала в частині повернення тимчасово вилученого майна підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя Роменського
міськрайонного суду ОСОБА_1