Номер провадження 2/754/2760/26
Справа № 754/11395/25
Іменем України
04 лютого 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Зотько Т.А.,
за участі секретаря судового засідання Юхименко А.Є.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє мати ОСОБА_1 до Держави Російська Федерація про стягнення моральної шкоди, -
Позивачка ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє мати ОСОБА_1 ,звернулись до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до Держави Російська Федерація про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.02.2022 вона проживала з чоловіком та малолітнім сином ОСОБА_3 в с.Рудницьке Броварського району Київської області, яке відповідно до п.5 ІІ розділу наказу, розробленого на підставі п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» було віднесено до тимчасово окупованої Російською Федерацією територій України в період з 02.03.2022 по 28.03.2022 де велись бойові дії з окупаційними військами відповідача. Перебуваючи на окупованій території під постійними обстрілами вони зазнали моральної шкоди, яка полягала у величезному стресі, пов'язаному зі страхом смерті. В подальшому малолітню дитину разом з бабусею було відправлено до с.Кольчино про що УСЗН Мукачівської РДА видана відповідна довідка, а вона вимушена була залишитись в м.Києві та виконувати свої професійні обов'язки. Всі ці події вплинули на якість життя позивачів, травми отримані внаслідок збройної агресії відповідача та умови життя завдали суттєвої моральної шкоди позивачам, а відтак вони змушені звертатись до суду з вказаним позовом, в якому просять стягнути з відповідача спричинену їм моральну шкоду.
Ухвалою судді від 21.07.2025 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
14.08.2025 року на адресу суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 28.08.2025 прийнято позовну заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах якого діє мати ОСОБА_1 до держави Російська Федерація про стягнення моральної шкоди до провадження та призначено дату підготовчого засідання у справі.
Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору в частині звернення до суду в інтересах малолітнього ОСОБА_2 .
Визначено суму судового збору, який необхідно сплатити ОСОБА_1 за звернення з позовною заявою у власних інтересах у розмірі 3 028, 00 грн, з відтермінуванням його сплати до початку першого судового засідання.
У підготовчі засідання 30.09.2025, 13.10.2025, 19.11.2025 сторони та їх представники. Про розгляд справи повідомлялись судом належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Згідно ухвали суду від 19.11.2025 судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суб'єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
В судові засідання позивачка, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , не з'являється, про розгляд справи повідомлена судом належним чином, про що свідчить розписка про вручення кореспонденції суду, про причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. В позовній заяві містилось зазначення позивачкою про розгял справи у її відсутності.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
На думку суду, дії сторони позивача, а саме - неявка в судові засідання, спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, порушує права інших учасників судового процесу, суперечить вимогам статей 6, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку та недопустимість зловживання процесуальними правами.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати явку позивачки в судове засідання по вказаній справі обов'язковою, для надання пояснень.
Керуючись ст.ст. 12, 43, 44, 81 ЦПК України, суд, -
Визнати явку ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , в судове засідання по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє мати ОСОБА_1 до Держави Російська Федерація про стягнення моральної шкоди- обов'язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 13.02.2026.
Суддя: Т.А.Зотько