ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/26980/25
провадження № 2-а/753/2/26
19 лютого 2026 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Адвокат Яблочкін В.М. в інтересах позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
На обґрунтування позову зазначив, що 26.03.2025 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було складено протокол про адміністративне правопорушення №1337, у подальшому була прийнята постанова № 1337 від 26.03.2025, яка оскаржується, відповідно до якої останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме: що ОСОБА_1 , якоби, не зявився у зазначену дату та час, до ІНФОРМАЦІЯ_5, про причини неявки не повідомив та накладено штраф у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
В свою чергу, на адресу Позивача, ніяких повідомлень від ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходило, згідно інформації з сайту АТ УКРАПОШТА відправлення №2090695 від 30.01.2025 року взагалі не зареєстровано.
Більш того, Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , при винесені потанови №1337 від 26.03.2025, позбавив ОСОБА_1 , його права скористатись допомогою адвоката, не зважаючи на його клопотання. Таким чином, вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню факти, викладені в ній, не відповідають дійсності.
Необхідно зазначити, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 при винесенні постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували вину ОСОБА_1 , у скоєнні правопорушення.
Вважає, що дії суб'єкта владних повноважень - є протиправними, а складена Постанова про накладання штрафу за правопорушення - підлягає скасуванню.
Вважає також, що при винесені постанови були порушені вимоги ст. 33 КУпАП, яка зобов'язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. В даному випадку вказані дії не проводились .
Будь-яких підстав та доказів згідно ст 251 КУпАП у відповідача відсутні.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Тобто, начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 , у разі якщо особа виявить бажання скористатись допомогою адвоката, зобов'язаний вчинити дії для реалізації такого права. І якщо він цього не зробить, то така постанова є незаконною. Відповідно до рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року N 5- рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що в наведених положеннях кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише в разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.12.2025 3 відповідальності. У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Крім того, була порушена ст. 268 КУпАП яка передбачає можливісті скористатись допомогою Адвоката, ознайомитися з доказами, під час розгляду адміністративних матеріалів, що є грубе порушення ст. 271 КУпАП України.
Стосовно строків, звернення до суд із данною позовною заявою: у відповідності зі статтею 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132 - 2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Повідомляємо, строк для подання даної скарги був порушений ОСОБА_1 , у звязку із тим, що він отримав постанову, що оскаржується лише 05.12.2025 року, під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 79710720 ц Дарницькому ВДВС у м. Києві.
Просив визнати поважними, причини пропуску строку на оскарження постанови №1337 від 26.03.2025 року, ОСОБА_1 , та поновити такий строк останьому.
Визнати дії відповідача протиправними та скасувати Постанову про адміністративне правопорушення від 26.03.2025 року №1337 про накладення на ОСОБА_1 до адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17000 грн.
Справу за даним позовом розглянути без його участі у судовому засіданні.
Рух справи, заяви, клопотання учасників справи.
29.12.2025 Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М. постановив ухвалу, якою визнав поважними причини пропуску строку на оскарження постанови №1337 від 26.03.2025 року ОСОБА_1 та поновив цей строк, відкрив провадження в адміністративній справі та призначив судове засідання на 17.02.2026 о 16:00.
Позивач подав заяву про слухання справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, 29.01.2026 подав письмові пояснення на позов разом з доказами.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (частина третя статті 268 КАС України).
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (частина четверта статті 229 КАС України).
У письмових поясненнях Представник відповідача зазначив наступне.
« ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач), позовну заяву ОСОБА_1 (далі - Позивач), до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення не визнає з огляду на наступне.
За допомогою єдиного Національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 2090695 про виклик (мета виклику - для уточнення даних) Позивача на 14:00 30.01.2025 року до Відповідача. Зазначене поштове відправлення повернулося Відповідачу із вказанням в рекомендованому повідомленні про відсутність адресата за вказаною адресою.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII (далі Закон №3543-XII). Положеннями ст.22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, які передбачають, серед іншого, з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк та місце» зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Відповідно до абз.11 п.9 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_5, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022р. №154 (далі - Положення про ІНФОРМАЦІЯ_5 №154), ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до покладених на них завдань: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Пп.2 п.1 Додатка 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі - Правила військового обліку №1487), встановлено обов'язок призовникам, військовозобов'язаним та резервістам прибувати за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_5, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до ІНФОРМАЦІЯ_5, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях') районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_5, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військовооблікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 34 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок проведення призову №560), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням п р о вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Пунктом 41 Порядку проведення призову №560, встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_5 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні ВІДМІТКИ Про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_5 під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_5 іншої адреси місця проживання.
Ч. 3 ст.22 Закону №3543-ХІІ передбачено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної Форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ІНФОРМАЦІЯ_5 або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Документів підтверджуючих поважність причин неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачем надано не було.
У зв'язку з порушенням правил військового обліку, що полягало в неприбутті за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 дані про порушення було внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
26.03.2025 у зв'язку з виявленим порушенням правил військового обліку, ОСОБА_1 було запропоновано у супроводі поліції прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.З ст. 210-1 КУпАП.»
Враховуючи вищевикладене, ІНФОРМАЦІЯ_1 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає. Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити в повному обсязі.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Позивач є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5.
За допомогою єдиного Національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 2090695 про виклик (мета виклику - для уточнення даних) Позивача на 14:00 30.01.2025 до Відповідача. Зазначене поштове відправлення повернулося Відповідачу із вказанням в рекомендованому повідомленні про відсутність адресата за вказаною адресою.
Отже, повістка № 2090695 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається такою, що вручена позивачу засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта».
Позивач не з'явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 у день, що був визначений у повістці - 14:00 30.01.2025.
Документів підтверджуючих поважність причин неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 о 14:00 30.01.2025 позивачем надано не було.
У зв'язку з порушенням правил військового обліку, що полягало в неприбутті за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 дані про порушення було внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
26.03.2025 у зв'язку з виявленим порушенням правил військового обліку, ОСОБА_1 було запропоновано у супроводі поліції прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1337 та прийнято постанову № 1337 від 26.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На позивача накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Оцінка суду.
Щодо складу адміністративного правопорушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Для кваліфікації діяння як адміністративного правопорушення необхідна сукупність чотирьох елементів його складу: об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Види правопорушень та процедура притягнення до адміністративної відповідальності визначені в Особливій частині Кодексу.
Чи доведено склад адміністративного правопорушення, передбаченого третьою статті 210-1 КУпАП?
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя статті 210-1 КУпАП).
Згідно з нормами абзацу першого та третього частини першої статті 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»),
Громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду
Позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Наявність складу адміністративного правопорушення підтверджується такими елементами:
Позивач як громадянин України, військовозобов'язаний є суб'єктом цього правопорушення.
Об'єктом правопорушення є встановлений порядок мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період.
Об'єктивна сторона правопорушення: позивач після отримання повістки про виклик не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 у зазначений у повістці час, що прямо передбачено як протиправна дія в частині третій статті 210-1 КУпАП та абз. третьому частини першої статті 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суб'єктивна сторона правопорушення.
Позивач, оскаржуючи постанову про накладення адміністративного стягнення, серед іншого стверджує, що на його адресу ніяких повідомлень від ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходило, згідно інформації з сайту АТ УКРАПОШТА відправлення № 2090695 від 30.01.2025 взагалі не зареєстровано.
Суд відхиляє ці аргументи, виходячи з такого.
Виклик громадян до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_5 чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (пункт 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (надалі - Порядок № 560)).
Позивач вважається таким, що отримав повістку про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою єдиного Національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 2090695 про виклик (мета виклику - для уточнення даних) Позивача на 14:00 30.01.2025 до Відповідача. Зазначене поштове відправлення повернулося Відповідачу із вказанням в рекомендованому повідомленні про відсутність адресата за вказаною адресою. Це підтверджується наданими Відповідачем доказами.
На підставі наведеного факту склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, є доведеним.
Вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення у статті 283 КУпАП. Зокрема, постанова повинна містити: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Суд бере до уваги, що норма статті 210-1 КУпАП є бланкетною, що потребує обов'язкового зазначення у протоколі й постанові по справі про адміністративне правопорушення посилання конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
У постанові ІНФОРМАЦІЯ_5 правильно визначено суть порушення та є правильне посилання на норму - абзац третій частини першої статті 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що встановлює такий обов'язок і регулює спірні правовідносини.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункти 3, 8 частини другої статті 2 КАС України).
За Конституцією України «в Україні визнається і діє принцип верховенства права» (частина перша статті 8); «юридична відповідальність особи має індивідуальний характер» (частина друга статті 61).
Важливим складником правовладдя (верховенства права) є принцип співмірності.
Конституційний Суд України виходить із того, що принцип домірності застосовують, зокрема, й під час визначення відповідності заходу юридичної відповідальності, що його покладають на особу, характеру та змісту вчиненого нею правопорушення.
Тому реалізація конституційної вимоги щодо індивідуалізації юридичної відповідальності можлива в разі додержання у процедурі притягнення порушника до юридичної відповідальності принципу домірності (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 листопада 2023 року № 9-р(ІІ)/2023).
Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 КУпАП, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (абзац перший пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010).
Конституційний Суд України також зазначив, що принцип індивідуалізації у процедурі притягнення особи до юридичної відповідальності має бути додержаний під час визначення правопорушникові виду та міри його юридичної відповідальності з обов'язковим урахуванням змісту та характеристики вчиненої протиправної дії або бездіяльності, виду та/ форми вини правопорушника, його майнового стану, факту відшкодування завданої правопорушенням шкоди, інших значущих обставин (абзац п'ятий підпункту 4.6 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 листопада 2023 року № 9-р(ІІ)/2023).
З огляду на вказане суд зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності у процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі статті 210-1 КУпАП має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов'язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Беручи до уваги надання частиною третьою статті 210-1 КУпАП уповноваженому суб'єктові притягнення особи до юридичної відповідальності варіативності в питанні обрання розміру штрафу, начальник ІНФОРМАЦІЯ_5, як посадова уповноваженого органу, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, під час визначення правопорушникові виду та міри його юридичної відповідальності, зобов'язаний врахувати індивідуальні обставини в кожному конкретному випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що відповідатиме принципу домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності, і мотивувати своє рішення у постанові (обґрунтувати визначений розмір штрафу), що відповідатиме принципу верховенства права, оскільки інше не виключає необмеженості трактування норми у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.
У постанові, що оскаржується, щодо позивача застосоване адміністративне стягнення - штраф у мінімальному розмірі, тому суд вважає, що Начальник ІНФОРМАЦІЯ_5, як суб'єкт накладання адміністративного стягнення, дотримався принципу індивідуалізації юридичної відповідальності та співмірності.
За висновком суду штраф у розмірі 17 000,00 грн, що є мінімальним можливим відповідно до санкції частини третьої статті 210-1 КУпАП, є співмірним заходом адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що уповноважена особа суб'єкта владних повноважень, притягуючи до відповідальності за вчинене адміністративного правопорушення Позивача, діяв на підставі та в межах вимог чинного законодавства, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки у позові відмовлено, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись нормами ст. 122, 152-1, 255, 258, 279-1, 288, 289 КУпАП, ст. 2, 72-77, 79, 241-244, 246, 268, 269, 272, 286 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Залишити без змін постанову від № 1337 від 26.03.2025 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 19.02.2026.
Суддя В.М. Маркєлова