Справа № 702/1296/25
Провадження № 2/702/250/26
17.02.2026 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі
головуючого судді Нейло І.М.,
за участю секретаря судового засідання Прилуцької О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні Монастирищенського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчій центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "Споживчий центр" звернувся до суду з вище вказаним позовом до ОСОБА_1 у якому просив стягнути заборгованість за договором № 14.07.2025-100001160 від 14.07.2025 та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно умов кредитного договору № 14.07.2025-100001160 від 14.07.2025 відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн, строком на 140 днів. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконав у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 22691,81 грн, яка складається з заборгованості 8000 грн - тіло кредиту; 9830 грн - відсотки за користування кредитом; 941,81 грн. - комісія; 3920 грн - неустойки.
Ухвалою від 13.01.2026 прийнято позов про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Відповідно до змісту позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, 04.02.2026 на адресу суду подала заяву відповідно до якої просить, розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги визнає частково, в межах тіла кредиту.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 14.07.2025 між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. Відповідно до умов договору та квитанції про перерахунок коштів, відповідачу було надано кредит у розмірі 8000 грн, строком на 140 днів, дата повернення кредиту 30.11.2025, процентна ставка фіксована незмінна 1% за день.
Згідно із квитанцією до платіжної інструкції №20283-1391-235464563 ТОВ «Споживчий центр» 14.07.2025 успішно перерахував кошти на суму 8000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту №14.07.2025-100001160.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № 14.07.2025-100001160 від 14.07.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , станом на дату звернення, заборгувала позивачу 22691,81 грн, з яких 8000 грн - тіло кредиту; 9830 грн - відсотки за користування кредитом; 941,81 грн. - комісія; 3920 грн. - неустойки.
Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших витрат.
Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (договір кредиту).
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 530 ЦПК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦПК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Щодо наданого відзиву та відповіді на цей відзив суд зазначає наступне, доводи відповідача не підтверджені жодними доказами, в свою чергу позивач надав належні докази, що підтверджують факт укладення кредитного договору, перерахування коштів, це свідчить про укладення кредитного договору та реальність кредитних відносин.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не сплатила кошти за користування кредитом, тому вимоги позивача в частині стягнення тіла кредиту, комісії та відсотків за користування кредитними коштами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується неустойки в розмірі 3920 грн., то суд вважає, що позивач не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи, що у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а саме від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені), які підлягають списанню кредитором, позов підлягає частковому задоволенню.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в частині, щодо стягнення неустойки, позов не підлягає задоволенню з вищенаведених мотивів.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог: 18771,81 / 22691,81 х 100 = 82,73% або 2004,05 гривень (2422,40 х 82,73%).
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 14.07.2025-100001160 від 14.07.2025 в розмірі 18771,81 грн, з яких 8000 грн - тіло кредиту, 9830 грн - відсотки за користування кредитом, 941,81 грн - комісія .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2004,05 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", код ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М. Нейло