справа № 691/160/26
провадження № 2/691/667/26
11 лютого 2026 року м. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., вивчивши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до ПАТ «Українська страхова компанія» Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп, ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП,-
встановив :
ОСОБА_1 звернувся в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ПАТ «Українська страхова компанія» Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп, ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Згідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2026 року цивільну справу №691/160/26 провадження №2/691/667/26 передано для розгляду судді Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М..
При отриманні позовної заяви, відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя зобов'язаний перевірити дотримання позивачем вимог ст.175-177 ЦПК України.
Опрацювавши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 , вбачаю підстави звернути увагу на наступне та залишити її без руху.
Так, за змістом ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Подання позовної заяви до суду має відбуватися із дотриманням певних умов визначених ЦПК України.
Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Згідно з рішень Європейського Суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним Процесуальним Кодексом України.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі і при цьому особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно глави 2 розділу III ЦПК України «Відкриття провадження у справі» вбачається, що питання про залишення позовної заяви без руху вирішується на стадії відкриття провадження у справі.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України «Позовна заява» та вимогам статті 177 цього Кодексу «Документи, що додаються до позовної заяви».
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач ОСОБА_1 не зазначив у обсязі вищезазначеної інформації в повному обсязі ні щодо себе, як позивача, так і відповідачів, крім того, у тексті позовної заяви прізвище відповідача ОСОБА_2 зазначено як ОСОБА_3 , що потребує додаткового опрацювання змісту позовної заяви.
Вивчивши зміст позовних вимог позивача, слід звернути увагу і на необхідність їх чіткого формулювання відповідно до обраного способу захисту порушених прав та інтересів, як то визначено п.4ч.3ст.175 ЦПК України, який вимагає, щоб позовна заява містила зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, що не суперечить закону і який позивач просить визначити у рішенні. Зазначений спосіб захисту має бути законним, тобто передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України або іншими законами.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Проте, вимоги позову (зміст позовних вимог) є не конкретизованими в частині суми до стягнення.
Так, за змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав наведені у ст. 16 цього Кодексу і вирішуються в порядку позовного провадження. Зазначена ціна позову з урахуванням заявлених позовних вимог має бути обґрунтованою і зрозумілою при вивченні і дослідженні судом, виходити і узгоджуватися із фактичними обставинами у справі, а не містити загальні посилання без визначення правової природи їх походження і формування, до прикладу, якщо це ліміт відшкодування то його розмір має бути зазначений, якщо це матеріальна шкода, то за якими критеріями, як і витрати на лікування, такеж зауваження і щодо походження та формування розміру інфляційних витрат, остільки витягу із інтернет ресурсів у цій частині не достатньо. Відсутній обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, як і понесених судових витрат, щодо яких заявлено вимоги про відшкодування, остільки зроблено в тексті позову лише загальне посилання про оплату за проведення експертиз, судово-медичних досліджень, правової допомоги адвоката та інше. Також на виконання п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачу слід уточнити зміст позовних вимог, викладених у прохальній частині позову, щодо стягнення цих сум із кількох відповідачів.
В порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Також всупереч вимогам п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заява також не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких не додано до заяви.
Всупереч п. п. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Проте, у додатках до позовної заяви формування додатків у визначений законодавцем спосіб не зроблено, що унеможливлює перевірку цих додатків і зміст зафіксованої в них інформації, наприклад договір та ордер, додатки по Литвину, довідка інфляція по литвину,додатки, постанова на апеляцію щіпний та інше. Формування додатків до позовної заяви у такий спосіб є недопустимим.
Згідно п.5.21 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ. Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.
Відповідно до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського Суду з прав людини, вимоги до поданих копій - текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).
Для належної роботи з документами, які подані позивачем в якості доказів, суд, звертає увагу позивача, що вони повинні мати належний вигляд та давати можливість встановити їх зміст без сумнівів, що в даному випадку є неможливим, зважаючи на якість таких додатків. Позивачу, слід опрацювати, додатково копії документів, остільки при виготовленні їх ксерокопій не відображається частини тексту, вони частково нечибательні через низьку якість копіювання, що унеможливлює і підшивання аркушів для формування судової справи.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
З вище наведеного встановлено, що копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Позивачем додані до позовної заяви документи, всупереч вимог ч.2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином в копії і на це також звертається увага позивача.
Згідно із ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом позовної заяви ОСОБА_1 та додатків до неї, слід вбачати, що позивач при зверненні до суду не сплачував судовий збір, але не посилається на застосування судом ст.5 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено звільнення від сплати судового збору у справах про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я чи то у зв'язку із розглядом кримінального провадження. Ставки судового збору, пільги щодо його сплати та можливість відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати встановлені Законом України "Про судовий збір".
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. На переконання Європейського суду з прав людини при оцінюванні розміру судового збору, слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 - 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Слід зауважити, що залишення заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Та, враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).
Відповідно до ч.8 ст.14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Наявність недоліків позовної заяви перешкоджає прийняттю позовної заяви з додатками до розгляду та вони мають бути усунені.
З огляду на вище зазначене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків 3 (три) дні з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст.175 - 177, 185, 498, 499 ЦПК України, суддя,-
постановив :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Українська страхова компанія» Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп, ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП - залишити без руху.
Позивачу ОСОБА_1 усунути недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі Городищенського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2026 року:
- відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві зазначити повне найменування сторін - ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету,
- сформувати та визначити зміст позовних вимог стосовно кількох відповідачів з дотриманням п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України,
- надати обґрунтовані розрахунки сум для стягнення згідно до змісту заявлених позовних вимог,
- надати до суду повні, читабельні, належно засвідчені, ксерокопії документів в додатку до позовної заяви,
- виготовити ксерокопії письмових додатків на односторонньому аркуші паперу з можливістю прошивання цивільної справи,
- додати до позовної заяви всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів),
- на підставі п. п. 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи,
- на підставі п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися,
- сформувати додатки до позовної заяви у визначений законодавцем спосіб який давав можливість суду перевірити їх як додатки і зміст зафіксованої в них інформації, виключивши написання: договір та ордер, додатки по Литвину, довідка інфляція по литвину, додатки, постанова на апеляцію щіпний та інше,
- навести причини поважності пропуску строку звернення з позовною заявою до суду, які перешкоджали позивачу звернутися до суду у спосіб визначений законодавством.
Встановити позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Городищенського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2026 року 3 (три) дні з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Повідомити позивача ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали, протягом трьох днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що у разі не виконання ухвали суду в зазначений судом строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута з додатками позивачу.
Копію ухвали суду, для відому та виконання, направити позивачу та представнику позивача.
Ухвала суду оскарженню, в апеляційному порядку, не підлягає.
Суддя О.М.Савенко