Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/761/26
1-в/572/164/26
19 лютого 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_3
захисника - СЛАКВИ- ОСОБА_4
представника спецзакладу - ОСОБА_5
особи, відносно якої вирішується питання продовження примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_6
розглянувши в м.Сарни у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні №1-в-164/26/572/761/26 заяву голови комісії Рівненської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
До Сарненського районного суду Рівненської області надійшла заява голови комісії Рівненської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Подана заява обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 страждає на хронічне психічне захворювання : шизофренія, параноїдна форм, безперервний тип перебігу, параноїчний синдром, поточний процес.
Відносно останнього рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
В процесі лікування та реабілітаційно-лікувальних заходів у клінічній картині захворювання ОСОБА_6 не спостерігається достатньої стабілізації психічного стану хворого - мовному контакту доступний формально, орієнтований достатньо, на питання відповідає небагатослівно, емоційно невиразний, скритий; коло інтересів обмежене побутовими та фізіологічними потребами, розлади сприйняття заперечує, мислення паралогічне, непослідовне; критика до власного стану та скоєного суспільно-небезпечного діяння - часткова.
Враховуючи стан хворого, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_6 на даний час потребує продовження примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу із суворим наглядом до 6 місяців.
В судовому засіданні представник лікувального закладу підтримала подану заяву, пояснила, що в результаті проведеного лікування та реабілітаційних заходів, в клінічній картині ОСОБА_6 не спостерігається достатня стабілізація психічного стану, , оскільки мають місце розлади мислення, критика до власного стану та скоєного суспільно-небезпечного діяння недорстатня, через що останній потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву спецзакладу, зазначає, що з огляду на висновки, викладені у висновку комісії лікарів-психіатрів щодо ОСОБА_6 , наявні підстави для продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі суворим наглядом.
ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що вважає можливим проходження ним лікування амбулаторно - за місцем проживання.
Захисник в судовому засіданні підтримала позицію підзахисного, просить змінити примусові заходи медичного характеру щодо ОСОБА_6 на примусове амбулаторне лікування за місцем проживання.
Заслухавши в судовому засіданні учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи - суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 лютого 2024 року відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння за ознаками ч.1 ст.345, ст.348 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, термін дії яких продовжено ухвалою Чечелівського районного суду м.Дніпра від 17 вересня 2025 року.
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів відносно особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №49 від 09 лютого 2026 року ОСОБА_6 встановлено діагноз : шизофренія, параноїдна форм, безперервний тип перебігу, параноїчний синдром, поточний процес.
В результаті проведеного лікування і комплексу реабілітаційно-лікувальних заходів в клінічній картині захворювання не спостерігається достатня стабілізація психічного стану хворого.
Отже, враховуючи психічний стан ОСОБА_6 , комісія лікарів вважає, що останній потребує продовження примусових заходів медичного характеру зі суворим наглядом.
Відповідно до ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Також частинами 2, 3 статті 514 КПК України визначено, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок зміни у стані її здоров'я відпала потреба у раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 КК України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До письмової заяви додається акт комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Крім цього, відповідно до ст. 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» - продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або зміну застосування такого заходу.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише за наявності підстав, протягом часу, за яким було проведено госпіталізацію; у разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад шість місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр) повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації.
Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» суд може продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.
Частиною 3 статті 95 КК України визначено, що у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність у стані ОСОБА_6 позитивної динаміки від проведеного лікування, враховуючи наданий суду висновок комісії лікарів, суд вважає, що на даний час за своїм психічним станом останній потребує продовження примусового лікування в психіатричному закладі.
В даному випадку судом не приймається до уваги позиція сторони захисту стосовно необхідності заміни щодо ОСОБА_6 примусового лікування в умовах закладу з надання психіатричної допомоги, на амбулаторне лікування за місцем проживання, оскільки доказів значного покращення стану здоров'я останнього, суду не надано.
Отже, суд дійшов висновку, що заява голови комісії Рівненської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про продовження примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.95 КК України, ст.ст.514, 537, 539 КПК України, ст.ст.17, 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», -
Заяву голови комісії Рівненської Філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про продовження примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом - задовольнити.
Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном до 6 місяців.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя