Справа № 570/2522/25
Номер провадження 3/570/3/2026
26 січня 2026 року м. Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Таргоній М.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції Рівненській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, прож. АДРЕСА_1 , військовослужбовця, п/водія НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , ід.н. НОМЕР_3 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
21 травня 2025 р. о 03 год. 01 хв. на а/д Н-22 Городище-Рівне-Старокостянтинів, 142 км, поблизу с. Забороль Рівненського району Рівненської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
В судові засідання ОСОБА_1 не з'являвся. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, повісткою (а.с. 47) та через захисників адвокатів (які та відповідних етапах були наділені повноваженнями на здійснення захисту особи). Також, ОСОБА_1 був повідомлений про судове засідання 26.01.2026 р. у спосіб оформлення телефонограми (а.с. 66) за номером, що зазначений у протоколі, підписаному вказаною особою та у його письмових заявах адресованих суду. Такий спосіб узгоджується із правовою позицією ККС ВС у постанові від 23.01.2025 р. по справі № 591/4693/15 щодо можливості комунікації судом із учасником справи за допомогою засобів зв'язку, які були ним надані та зазначені у матеріалах справи. Причини неявки ОСОБА_1 не повідомив, із клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався. За даних обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП розгляд справи проводиться за його відсутності.
Захисник адвокат Антонцєва І.І. через систему "Електронний суд" подала письмові пояснення від 10.07.2025 р. за змістом яких заперечується винуватість ОСОБА_1 . Вказано, що ОСОБА_1 перед тим, як керувати автомобілем алкоголь не вживав, однак приймав призначені йому медичні препарати, які в своєму складі містять етанол, що й могло вплинути на результат його огляду в закладі охорони здоров'я за направленням поліцейського, а саме виявлення у нього алкогольного сп'яніння. Також на думку захисника за вказаних обставин діяв ОСОБА_1 в стані крайньої необхідності, оскільки на прохання ОСОБА_2 автомобілем вивіз їй назустріч її хворого неповнолітнього сина, у якого різко погіршився стан здоров'я та який на той момент перебував біля ОСОБА_1 . Оскільки зволікання із очікуванням приїзду швидкої медичної допомоги могло б призвести до негативних наслідків для життя та здоров'я неповнолітнього сина, а можливості звернення до інших водіїв у ОСОБА_1 не було, він виїхав (самостійно керуючи) автомблілем на автодорогу в напрямку до ОСОБА_2 . Ставиться питання про закриття провадження по справі на підставі ст. 17, 18, п. 1, 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП (а.с. 21-33).
В подальшому повідомлено суд про припинення повноважень адвоката Антонцєвої І.І. (а.с. 34-35). До участі в справі ОСОБА_1 залучав інших захисників адвокатів, які зверталися до суду про надання матеріалів справи для ознайомлення та неодноразово відкладення судових засідань (а.с. 38-41, 42-46, 55-58, 59, 64, 67). Клопотання захисника адвоката Воронюк К.В. про допит як свідків працівників поліції (а.с. 48-51) судом відхилено, оскільки в матеріалах справи наявні відеоматеріали, на яких зафіксовано обставини події, а доцільність перевірки таких саме поясненнями поліцейських в суді захисник не обґрунтувала.
В подальшому участь в судовому засіданні приймав захисник адвокат Бовгиря О.П., та з його участю допитано свідка ОСОБА_2 . В наступні судові засідання захисник не з'явися, подавши загалом три клопотання про перенесення розгляду справи в т.ч. призначеному на 26.01.2026 р. через його (адвоката) зайнятість в інших провадженнях. У даному випадку враховуючи усі письмові звернення та клопотання особи та захисників, які раніше були подані до суду, розгляд справи завершується у відсутності особи та його захисника, оскільки клопотання про перенесення судових засідань почали носити системний характер, що вказує на прояв ознак намагання затягнути строки розгляду справи поза межі визначені ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи. Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З'ясувавши обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно положень пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.
Обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення вказано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 336921 від 21.05.2025 р. (а.с. 1, 6) та підтверджуються відомостями із матеріалів справи. В акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних на місці зупинення ТЗ від 21.05.2025 р. вказано про виявлені у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, а також зафіксовано відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння поліцейськими на місці зупинення ТЗ (а.с. 2). Для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я поліцейськими складено направлення від 21.05.2025 р. до доставлено водія ОСОБА_1 в КП "Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення" (а.с. 3). Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'ніння № 370 від 21.05.2025 р., проведеного за направленням поліцейського, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 4).
Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 був відсторонений (а.с. 5).
Відповідно до положень частини 2 статті 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, та матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення (2 диски а.с. 8).
Відомості із таких матеріалів також підтверджують вказані обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення. Зокрема, із відеофайлу .._72b4dc08 встановлено, що за вказаних обставин поліцейські здійснювали рух за автомобілем Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_4 , який їхав по автодорозі, згодом вищевказаний автомобіль зупинився на вимогу поліцейських включенням проблискові маячки червоного та синього кольору. Після цього із автомобіля вийшов водій, як згодом встановлено ОСОБА_1 (clip-1). В подальшому поліцейський повідомив водію ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та пред'явлено вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинення ТЗ, на що водій ОСОБА_1 відмовився, зазначивши про погодження огляду в закладі охорони здоров'я (clip-2 час на відео з 03:27:00 - 03:29:10). Поліцейські здійснили доставлення ОСОБА_1 в заклад охорони здоров'я (clip-3), де лікарем проведено огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та встановлено результат огляду 0,78‰, про що повідомлено водія ОСОБА_1 (clip-5 час на відео з 04:03:30 - 04:05:40), про що складено відповідний висновок (clip-5 з 04:10:15 - 04:10:35). Також зафіксовано повідмлене водієм ОСОБА_1 лікарю, після проведення огляду, про зубний біль у нього та полоскання ротової порожнини спиртовою речовиною (clip-5 з 04:10:40 - 04:11:40).
Крім того, зафіксовані дії поліцейських не містять ознак штучного створення обставин події, які не відповідають дійсності, навпаки їх дії були спрямовані на об'єктивне фіксування події. У даному випадку захисниками та ОСОБА_1 не підтверджено у встановленому Законом порядку те, що поліцейські застосовували під час оформлення правопорушення незаконні чи недозволені дії. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановленно невідповідність дій поліцейських вимогам КУпАП та Інструкції.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 за вказаних обставин керував транспортним засобом та порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, а доводи захисника про неправильність результату огляду водія ОСОБА_1 та встановлення у нього стану сп'яніння, із урахуванням його пояснень про застосування ним спиртовмісних препаратів для лікування, суд у даному випадку вважає помилковими. Водій може надавати пояснення про вид та кількість вжитого напою, як і про застосування ним спиртовмісних препаратів, щоб надати інформацію для врахування при огляді, однак це не є обов'язковим та визначальним для поліцейського при визначенні ознак сп'яніння та для лікаря при встановленні наявності чи відсутності в особи стану сп'яніння, оскільки стан сп'яніння водія визначається в порядку, передбаченому Інструкцією та ст. 266 КУпАП. Із урахуванням наведеного, клопотання захисника про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - не підлягає до задоволення.
Доводи захисників, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, суд визнає необґрунтованими. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що напередодні події вона залишила свого неповнолітнього сина ( ОСОБА_3 , 2014 р.н.) за їх місцем проживання в м. Здолбунів зі своєю повнолітньою дочкою ( ОСОБА_4 , 2006 р.н.) та її хлопцем ( ОСОБА_1 ), а сама поїхала на дачу в с. Козлин (Рівненського району). Вночі по телефону їй повідомили, що неповнолітній ОСОБА_3 (який має захворювання серцево-судинної системи) поскаржився на погіршення самопочуття, а тому вона попросила ОСОБА_1 завезти їй сина, щоб дати йому таблетки та вирішити щодо необхідності звернення до лікарів. Вона також виїхала їм назустріч. Уточнила, що вдома були необхідні препарати для її сина, однак її дочка ( ОСОБА_4 , з якою залишався неповнолітній) злякалася, а тому вирішили везти неповнолітнього до неї. Швидку медичну допомогу також не викликали, оскільки вважали, що її прибуття займе тривалий час. Через деякий час після виїзду їй повідомили, що ОСОБА_1 під час керування автомобілем був зупинений працівниками поліції. Вона прибула на місце події, пересадила сина у свій автомобіль, дала йому таблетки та поїхала додому в м. Здолбунів. Через день після події 22.05.2025 р. зверталася в лікарню, де її сину проведено кардіографію без госпіталізації.
У даному випадку суд зазначає, що пояснення свідка ОСОБА_2 в суді містять певні невідповідності щодо їх змісту із відомостями у відеоматеріалах, на яких зафіксовано присутність ОСОБА_2 на місці події та її спілкування із працівниками поліції. Зокрема із відеофайлу clip-1 (час на відео з 03:08:50) зафіксовано приїзд ОСОБА_2 (за кермом іншого автомобіля) на місце події та з'ясування нею у поліцейських чому вони не зупиняють п'яних водіїв на автодорозі із уточненням у розмові про автомоіль ОСОБА_5 , на що поліцейські зазначили, що у вказаному автомобілі ознаки сп'яніння мали пасажири, але водій був тверезий. Після цього ОСОБА_2 поставила свій автомобіль на узбіччі та підійшла (час на відео з 03:10:00) до автомобіля яким керував ОСОБА_1 та в якому на пасажирському сидінні (спереду) перебував неповнолітній ОСОБА_3 . На звернення поліцейських ОСОБА_2 повідомила, що це її син, якого вона залишила зі своєю дочкою, яка зараз їздить на (згаданому у розмові) ОСОБА_5 (час на відео з 03:10:10). Неповнолітній який в цей момент вийшов із салону автомобіля підтвердив, що ОСОБА_2 це його матір. За вказаних обставин ОСОБА_2 не повідомила про скарги неповнолітнього на самопочуття, необхідність термінової медичної допомоги для її сина та до поліцейських за сприянням у цьому не зверталася. Продовжувала перебувати на місці події та повідомила поліцейським (час на відео з 03:10:20 - 03:13:30), що ОСОБА_1 це хлопець її (повнолітньої) дочки, а на Range Rover з її дочкою їздить новий залицяльник. Оскільки між ОСОБА_1 та новим претендентом виник конфлікт, та за таких обставин її дочка поїхала на (згаданому у розмові) ОСОБА_5 з іншим, то вона сказала, щоб ОСОБА_1 привіз до неї її неповнолітнього сина. Тобто ОСОБА_2 повідомляє про причину свого звернення до ОСОБА_1 про необхідність завезти до неї її сина не погіршення самопочуття останнього, а саме конфлікт що виник між згаданими молодими людьми та фактично залишення її дочкою місця у якому перебував неповнолітній.
Про причину зупинення поліцейськими водія ОСОБА_1 , з яким їхав її неповнолітній син, ОСОБА_2 уточнила не відразу а лише через певний час після прибуття на місце події (час на відео з 03:13:00). Також зафіксовано перебування неповнолітного ОСОБА_3 на місці події, який там прогулюється та не висловлює будь-яких скарг на самопочуття та не звертається з цього приводу до своєї матері ( ОСОБА_2 ), а остання не з'ясовує у нього про стан його здоров'я лише вказавши щоб той сів у машину (час на відео з 03:11:48 - 03:11:52). Не відразу ОСОБА_2 і поїхала зі своїм сином з місця події (зафіксовано її присутність біля поліцейських на відео час з 03:17:02 - 03:17:06). Тобто на місці події ОСОБА_2 не вказувала про незадовільний стан її сина, не повідомляла про необхідність надання чи сприяння у надані будь-якої допомоги їй та її сину, її поведінка та висловлювання не мали ознак перебування у критичній ситуації через стан здоров'я неповнолітнього та необхідності екстренного реагування на такий стан її сина, навпаки поведінка ОСОБА_2 була неспішною та не сконцетрованою саме на погіршенні стану здоров'я її сина, а її від'їзд з місця події не був невідкладним та терміновим, як і звернення в лікарню через понад добу після події.
Зазначені обставини, що встановлені судом, у даному випадку вказують про неспроможність доводів захисників, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, та із урахуванням наведеного, клопотання захисника про закриття провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП не підлягає до задоволення.
Сама незгода водія із притягненням його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР під час керування автомобілем не є підставою для закриття провадження по справі, оскільки крім реалізації прав особою, вбачається намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Суд не є засобом для сторін та не толерує зловживанням правами (див. також спр. ЄСПЛ "Пономарьов проти України від 03.04.2008 р., заява № 3236/03).
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
Протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, отримував посвідчення водія (а.с. 7).
Враховуючи положення ст.ст. 33, 34 КУпАП, беручи до уваги відомості про особу правопорушника, враховуючи обставини справи, суд застсовує адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Призначення такого стягнення є необхідним для забезпечення вимог ст. 23 КУпАП.
Суд враховує також висновки із рішення по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Посвідчення водія у ОСОБА_1 не було тимчасово вилучено працівниками поліції в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП (а.с. 1). Згідно ст. 317-1 КУпАП особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.
Суд вирішує питання про стягнення судового збору згідно ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік обраховується з дня набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/ Рiвнен.обл. /21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку(IBAN) UA908999980313111256000026001. Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення, в порядку ст. 294 КУпАП.
Суддя Таргоній М.В.