Справа №569/565/26
19 лютого 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за Кредитним договором № 7743472 від 31 березня 2024 року в розмірі 23 170 грн 00 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 31 березня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №7743472, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» зобов'язалося надати відповідачу грошові кошти в сумі 7 000 грн 00 коп., а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним. ТОВ «Авентус Україна» виконало взяті на себе зобов'язання, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору, а відповідач, у свою чергу, не виконав умови кредитного договору, заборгованість у встановлений строк не погасив. Станом на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача становить 29 400 грн 00 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 7 000 грн 00 коп., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 16 170 грн 00 коп., заборгованості за штрафними санкціями - 6 230 грн 00 коп.
23 жовтня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
16 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 16/05/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних документів. В позовній заяві позивач просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судового засідання. Враховуючи, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 січня 2026 року задоволено.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 31 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №7743472 про надання споживчого кредиту (надалі - кредитний договір).
Відповідно до п.1.1 кредитного договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якого забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus». Ідентифікація споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок «CreditPlus», в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку «CreditPlus». При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту//мобільного застосунку «CreditPlus».
Відповідно до п.1.2 кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з п.1.3 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 7 000 грн 00 коп.
Відповідно до п.1.4 кредитного договору строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Пунктом 1.5 кредитного договору передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,20 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору, знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до умов, вказаних у п. 1.5.2 кредитного договору.
Відповідно п. 2.1. кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до пп. 3 п. 4.1 кредитного договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
Відповідно до Додатку 1 до Договору про надання споживчого кредиту №7743472 від 31 березня 2024 року сторонами узгоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де загальна вартість кредиту складає 62 440 грн 00 коп.
Підписання кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» здійснено шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, а відповідачем використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором «С7165».
ТОВ «Авентус Україна» виконало взяті на себе зобов'язання та 31 березня 2024 року переказало на платіжну картку № 4028082012627640, яка зазначена у п. 2.1. кредитного договору та емітована на ім'я ОСОБА_1 , 7 000 грн 00 коп., що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» від 13 листопада 2024 року №20241113-1/1, листом ТОВ «Авентус Україна» від 27 листопада 2024 року №12102/24-Е та відповіддю АТ «Сенс Банк» від 20 січня 2026 року №964-БТ-32.3/2026 з приєднаною випискою здійснених операцій, наданими на виконання ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 13 січня 2026 року про витребування доказів.
Натомість, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання і згідно картки обліку договору (розрахунку заборгованості) №7743472 від 31 березня 2024 року, яка складена ТОВ «Авентус Україна», станом на 22 жовтня 2024 року у відповідача наявна заборгованість в розмірі 29 400 грн 00 коп.
23 жовтня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як фактором, був укладений Договір факторингу №23.10/24-Ф, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
До Договору факторингу №23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року приєднані підписаний ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року, Реєстр боржників (витяг) як Додаток № 1 до Договору факторингу №23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року, платіжна інструкція №166 від 30 жовтня 2024 року про сплату коштів за Договором факторингу №23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №7743472 від 31 березня 2024 року в розмірі 29 400 грн 00 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 7 000 грн 00 коп., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 16 170 грн 00 коп., заборгованості за штрафними санкціями - 6 230 грн 00 коп.
16 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», як клієнтом, та позивачем, як фактором, був укладений Договір факторингу №16/05/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
До Договору факторингу №16/05/25-Е від 16 травня 2025 року приєднані підписаний ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем, та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу №16/05/25-Е від 16 травня 2025 року, Реєстр боржників (витяг) як Додаток № 1 до Договору факторингу №16/05/25-Е від 16 травня 2025 року, платіжні інструкції №459 від 27 листопада 2025 року, №460 від 27 листопада 2025 року, №465 від 28 листопада 2025 року про сплату коштів за Договором факторингу №16/05/25-Е від 16 травня 2025 року.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №16/05/25-Е від 16 травня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №7743472 від 31 березня 2024 року в розмірі 29 400 грн 00 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 7 000 грн 00 коп., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 16 170 грн 00 коп., заборгованості за штрафними санкціями - 6 230 грн 00 коп.
Як слідує з виписки з особового рахунку за Кредитним договором №7743472 від 31 березня 2024 року, складеної позивачем, з 16 травня 2025 року по 01 листопада 2025 року заборгованість відповідача складала 29 400 грн 00 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 7 000 грн 00 коп., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 16 170 грн 00 коп., заборгованості за штрафними санкціями - 6 230 грн 00 коп.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 31 березня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 7743472 про надання споживчого кредиту. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.
ТОВ «Авентус Україна» виконало взяті на себе зобов'язання, натомість відповідач умови договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків, поданих позивачем, складає 29 400 грн 00 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 7 000 грн 00 коп., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 16 170 грн 00 коп., заборгованості за штрафними санкціями - 6 230 грн 00 коп.
ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклавши 16 травня 2025 року з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Договір факторингу №16/05/25-Е набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору № 7743472 про надання споживчого кредиту від 31 березня 2024 року, при цьому ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклавши 23 жовтня 2024 року з ТОВ «Авентус Україна» Договір факторингу №23.10/24-Ф попередньо набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору № 7743472 про надання споживчого кредиту від 31 березня 2024 року, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в межах заявлених позовних вимог в розмірі 23 170 грн 00 коп., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 7 000 грн 00 коп.; сума заборгованості за відсотками - 16 170 грн 00 коп.
Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв'язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 000 грн 00 коп. суд враховує, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
За приписами ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат визначається: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем надано Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, Додаткову угоду №25771172971 від 11 вересня 2025 року до даного Договору, Акт прийому-передачі наданих послуг від 01 листопада 2025 року, з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути 7 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Договором № 7743472 про надання споживчого кредиту від 31 березня 2024 року в розмірі 23 170 (двадцять три тисячі сто сімдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у розмірі 9 662 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 19 лютого 2026 року.
Суддя О.О. Першко