18 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/3379/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року (суддя Стрельнікова Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної установи «Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, винесене Центром оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №ЦО-10989 від 25 березня 2025 року.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач мав беззаперечні правові підстави для прийняття рішення про скасування попереднього рішення медико- соціальної експертної комісії у зв'язку з неприбуттям позивача на огляд до ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ».
25.03.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного ретельного аналізу медико - експертної справи позивача, було встановлено, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, безтерміново, встановлена необґрунтовано та не відповідають чинному законодавству. За даними медичної документації, яку містить медико-експертна справа позивача ступені функціональних порушень органів та систем та обмеження життєдіяльності, до яких вони призвели, не відповідають критеріям встановлення ІІ групи інвалідності безтерміново. За нормативно- правовими актами, діючими на момент огляду пацієнта на МСЕК: з 29.04.2020 р. ІІІ група, захворювання пов'язано із захистом Батьківщини на 1 рік до 29.04.2021 р. (на активне лікування та реабілітацію). З 29.05.2021 р. не є особою з інвалідністю.
Оскаржене позивачем рішення прийнято відповідно до діючого законодавства.
Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням медико-соціальної експертної комісії № 177 від 19.05.2020 ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності (внаслідок захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини) строком до 01.06.2021 (травень 2021).
08.06.2021 рішенням МСЕК № 130, строк інвалідності (ІІІ група) позивачу було продовжено до 01.07.2023 (червень 2023), що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 094809.
Рішенням МСЕК № 38 від 04.04.2023 Позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково (довідка акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 159683).
Згідно повідомлення голови Центру оцінювання функціонального стану особи №452/03-19 від 21.02.2025 позивача запрошено найближчим часом до клініки Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» для проведення додаткового стаціонарного обстеження, з урахуванням результатів якого та відповідно до консультативного висновку інституту експертизи Центром оцінювання буде прийнято експертне рішення згідно з чинним законодавством. Позивач у позові защначає, що таке повідовлення було ним отримано у лютому 2025 року від співробітників Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополь, у непередбачений чинним законодавством спосіб.
За відсутності в повідомленні чітко визначеного часу прибуття до установи Позивач зміг прибути до Державної установи «Український державний науково- дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» 11 квітня 2025 року.
Але, як було з'ясовано, на той час рішення про скасування інвалідності Позивача вже було прийнято.
З метою отримання офіційної відповіді щодо прийнятого Відповідачем рішення, 11 квітня 2025 року, представником Позивача було скеровано адвокатський запит на офіційну електронну пошту Відповідача (cofs.ua@gmail.com) та засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом). Проте станом на день звернення із позовною заявою відповідь на запит не надходила.
В подальшому Позивач, будучи полковником запасу, дізнався про зміни у своїх військово-облікових даних та 14 квітня 2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із зверненням у відповідь на яке отримав супровідний лист № 3377 від 14.04.2025 разом із копією рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії номер ЦО-10989 від 25 березня 2025 року (далі - Рішення).
Пункт 11 Рішення «Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» містить наступне обґрунтування: За даними медичної документації, яку містить медико-експертна справа, ступені функціональних порушень органів та систем та обмеження життєдіяльності, до яких вони призвели, не відповідають критеріям встановлення ІІ групи інвалідності безтерміново. За нормативно-правовими актами, діючими на момент огляду пацієнта на МСЕК: з 29.04.2020 р. ІІІ група, захворювання пов'язано із захистом Батьківщини на 1 рік до 29.04.2021 р. (на активне лікування та реабілітацію). З 29.05.2021 р. не є особою з інвалідністю. Підстава: Постанова КМУ № 1338 від 15.11.2024. Наказ МОЗ № 561 від 05.09.2011 р. Згідно із пунктом 12.2. Рішення «Рішення про скасування рішення, що»: Так.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі ст.3 Закону №875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону №875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.
Відповідно до абз.4, 8 ч.1 ст.1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону № 2961-IV медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 затверджені Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, які були чинні на час прийняття спірного рішення.
Згідно з п. 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій відповідно до пункту 4 Положення №1317.
Пунктом 5 Положення №1317 передбачено, що Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи.
Пунктом 20 Положення №1317 визначено, що Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Пунктом 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317 передбачена можливість оскарження рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній МСЕК МОЗ України або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико- соціальної експертизи.
Відповідно до пункту 13 Положення №1317 Центральна МСЕК МОЗ України, зокрема проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.
Відповідно до пункту 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до пункту 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317 повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки. Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду. Особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання особи з інвалідністю, а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом було вірно враховано, що пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317 встановлений вичерпний перелік випадків, за наявності яких проводиться повторний огляд осіб з інвалідністю.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561 затверджена Інструкція про встановлення груп інвалідності, яка була чинна на дату прийняття оскаржуваного рішення.
Пунктом 1.4 Інструкції №561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії, що передбачено пунктом 1.10 Інструкції №561.
Судом було вірно встановлено, що позивач для проведення повторного огляду не викликався і такий його огляд відповідачі не проводили, що свідчить про прийняття оскаржуваного рішення в порушення вимог п.22 Положення № 1317.
У подальшому вказані вище нормативно-правові акти втратили чинність.
На дату вирішення спірних правовідносин постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності.
Пунктом 2 Постанови КМУ №1338 установлено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи:
з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я комунальної форми власності;
оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.
Пунктом 3 Постанови КМУ №1338 установлено що:
у закладах охорони здоров'я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 р. визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров'я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд;
повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи:
встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України Про військовий обов'язок та військову службу та Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
У разі коли актами законодавства передбачається підтвердження тих чи інших фактів або обставин, у тому числі рішеннями, довідками та/або результатами медико-соціальних експертиз, до приведення зазначених актів у відповідність з вимогами цієї постанови, для підтвердження цих фактів, зокрема для встановлення або продовження надання особам і дітям статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, застосовуються рішення, витяги, інші документи, видані за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, за умови, що такі документи підтверджують зазначені факти.
Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.
Судом вірно було взято до уваги відсутність вказаних підстав.
Згідно з п.51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою КМУ №1338 (далі Порядок) Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.
До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об'єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.
Робоча група з моніторингу:
здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;
формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.
Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач, під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК № 177 від 19.05.2020 допустив порушення положень Порядку. Так, з аналізу наведених норм вбачається, що підставою проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішень про встановлення інвалідності є наявність постанови слідчого, прокурора або ухвали слідчого судді.
Відповідно до ст. 110 КПК України рішення слідчого приймається у формі постанови. Постанова слідчого складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова слідчого виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне рішення.
Натомість в п. 6.2. Рішення «Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» зазначено такий документ, як лист ДБР від 08.02.2025 кримінальне провадження № 62023080020000618 від 21.08.2023.
Суд вірно врахував, що лист слідчого Державного бюро розслідувань не є процесуальним рішенням, яке оформлюється постановою.
Відповідач після прийняття рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, не повідомив про це позивача.
В п. 9 Рішення «Дати перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» вказано наступні дати перевірки, а саме з 18.02.2025 по 25.03.2025.
Суд вірно врахував, що позивач не був повідомлений про необхідність проведення повторного оцінювання у спосіб визначений п. 51 Порядку, а саме шляхом направлення йому рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 із зазначенням дати, коли останньому необхідно прибути для проведення обстеження та необхідних досліджень.
Повідомлення № 452/03-19 від 21.02.2025 не містить відомостей про дати перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, які зазначено в Рішенні, а саме з 18.02.2025 по 25.03.2025. Натомість Позивачу пропонувалось прибути «найближчим часом», без прив'язки до чітко визначеної дати.
Також суд вірно взяв до уваги, що відповідно п. 51 Порядку оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведення необхідних досліджень, зокрема на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України». Відповідачем прийнято рішення про скасування рішення МСЕК № 177 від 19.05.2020, без медичного обстеження Позивача.
Матеріали справи не містять доказів, що позивач не відмовлявся від медичного обстеження чи проведення необхідних досліджень. 11 квітня 2025 він самостійно прибув до відповідача, маючи намір пройти необхідні обстеження, проте, як було з'ясовано на той момент, оскаржуване рішення, датоване 25 березня 2025 року вже було прийнято.
Судом було обґрунтовано враховано, що оскаржуване рішення прийнято не у зв'язку із неявкою позивача, а у зв'язку із невідповідністю ступеню функціональних порушень критеріям ІІ групи інвалідності безстроково. Проте, згідно із змісту Довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 657540 - актом огляду МСЕК № 177 позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності, а не другу. ІІ група інвалідності позивачу була встановлена 04.04.2023 рішенням МСЕК № 38 (довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 159683). Водночас вказане рішення не було предметом перевірки обґрунтованості. Відповідно до цього, медичні документи, на підставі яких позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності у 2020 році не містять даних про функціональні порушення які відповідають критеріям ІІ групи інвалідності, оскільки зміни в стані здоров'я, що слугували підставою встановлення позивачу ІІ групи інвалідності відбулись значно пізніше.
Суд також вірно врахував, що вказані відповідачем у Рішенні дати прийнятих рішень про встановлення позивачу інвалідності та строки її закінчення не співпадають з датами, вказаними в рішеннях МСЕК № 177 від 19.05.2020 та № 38 від 04.07. 2023.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної установи «Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 18 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш