19 лютого 2026 р. Справа № 440/7627/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол) від 22.12.2025 по справі № 440/7627/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Кіровоградській області), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області № 163950022104 від 17.02.2025 про перерахунок пенсії;
зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області перерахувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням заробітку за період роботи з 10.06.2004 р. по 03.03.2022 р. згідно довідки АТ «Полюс Красноярськ» від 05.03.2022 № 000001265, починаючи з 07.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного окружного суду від 22.12.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області, ГУ ПФУ в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області № 163950022104 від 17.02.2025 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині неврахування заробітку за період його роботи з 10.06.2004 по 03.03.2022 згідно довідки АТ "Полюс Красноярськ" від 05.03.2022 № 000001265.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням заробітку за період роботи з 10.06.2004 по 03.03.2022 згідно довідки АТ «Полюс Красноярськ» від 05.03.2022 № 000001265, починаючи з 28.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач звернувся 07.02.2023 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058. Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 14.02.2023 № 163950022104 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону, в зв'язку з недосягненням пенсійного віку. При цьому довідка про заробітну плату від 05.03.2022 № 000001265 за період з червня 2004 по лютий 2022 не була врахована до пільгового та страхового стажу, а також при обчисленні середньомісячного заробітку, оскільки трудова діяльність проходила на території рф. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 по справі № 440/2524/23 зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 , з 24.05.2000 по 27.11.2000 в ПРАТ “Полтавський ГЗК» та до страхового стажу період роботи з 10.06.2004 по 03.03.2022 в АТ “Полюс Красноярськ» та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 07 лютого 2023 року, з урахуванням висновків суду. На виконання вищевказаного рішення суду, яке набрало законної сили 25.10.2023, до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, було зараховано періоди роботи з 24.05.2000 по 27.11.2000 та до страхового стажу період з 10.06.2004 по 03.03.2022. Рішенням № 163950022104 від 31.10.2023 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 28.02.2023, без урахування заробітної плати за вказаний період (заробітна плата за 2004 - 2022 року внесена 0). Зобов'язання в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 по справі № 440/2524/23 врахувати заробітну плату згідно довідки про заробітну плату від 05.03.2022 № 000001265 за період з червня 2004 року по лютий 2022 року, відсутні. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі №440/3411/24, яке набрало законної сили 04.02.2025, рішенням від 17.02.2025 № 163950022104 гр. ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу період роботи з 20.06.2004 по 03.03.2022 та перераховано пенсію за віком на пільгових умовах з 28.02.2023. Водночас, позивач у період з 10.06.2004 по 03.03.2022 працював у рф, при цьому, дійсно з заробітної плати здійснювалися відрахування податків, які направленні до бюджету рф. Міністерство оборони рф фінансується за рахунок бюджетних коштів, тобто кошти в вигляді податків позивача надходили в тому числі на фінансування російської армії та підготовку до нападу на Україну. Позивач свідомо працював на території рф. Відрахування коштів в бюджет ворожої країни здійснювалися за вищевказані періоди
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач-1 по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 07.02.2023 звернувся до ГУ ПФУ України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. До заяви позивачем приєднано: паспорт, довідку про присвоєння рнокпп, документ про освіту, військовий квиток, довідку про джерела доходів з 01 липня 2000 року, трудову книжку, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, документи про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсії, документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до принципу екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, заява позивача розглядалась ГУ ПФУ у Кіровоградській області, яке прийняло рішення № 046550006165 від 14 лютого 2023 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивоване недостатністю в ініціатора звернення належним чином підтвердженого пільгового трудового стажу для призначення пенсії.
У подальшому ГУ ПФУ у Кіровоградській області до спірного рішення внесло зміни шляхом викладення його мотивувальної частини в зміненій редакції.
Позивач не погодився з позицією відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.
Вказані обставини встановлені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі № 440/2524/23, а відтак, в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі № 440/2524/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області № 046550006165 від 14 лютого 2023 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії. Зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 24 травня 2000 року по 27 листопада 2000 року в ПрАТ "Полтавський ГЗК" та до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 10 червня 2004 року по 03 березня 2022 року в АТ "Полюс Красноярськ". Зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07 лютого 2023 року з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору загальному розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Кіровоградській області.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Кіровоградській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 по справі № 440/2524/23 - без змін.
Відповідно до листа ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 22.02.2024 № 1100-0901-5/11341, адресованого Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2024 ВП № 7413678 з примусового виконання виконавчого листа № 440/2524/23, ГУ ПФУ в Кіровоградській області проінформувало про те, що 10.11.2023 на підставі рішення суду по справі № 440/2524/23 призначено пенсію громадянину ОСОБА_1 починаючи з 28.02.2023.
Так, згідно з рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області № 163950022104 від 10.11.2023 про призначення ОСОБА_1 з 28.02.2023 пенсії за віком на пільгових умовах при визначенні розміру пенсії до пільгового стажу ОСОБА_1 не було зараховано період його роботи з 10.06.2004 по 03.03.2022 в АТ «Полюс Красноярськ».
На звернення позивача від 20.11.2023 ГУ ПФУ в Полтавській області листом від 28.11.2023 № 27066-26809/Л-02/8-1600/23 проінформувало, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 по справі № 440/2524/23 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 28.02.2023. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду зобов'язано ГУПФУ в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 24.05.2000 по 27.11.2000 в ПрАТ "Полтавський ГЗК" та до страхового стажу період роботи з 10.06.2004 по 03.03.2022 в АТ "Полюс Красноярськ". При розрахунку пенсії до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 зараховано період роботи з 24.05.2000 по 27.11.2000 в ПрАТ "Полтавський ГЗК" та до страхового стажу період роботи з 10.06.2004 по 03.03.2022 в АТ "Полюс Красноярськ". Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 по справі № 440/2524/23 не містить зобов'язань врахувати заробітну плату за період роботи в АТ "Полюс Красноярськ" з 10.06.2004 по 03.03.2022, тому при визначенні розміру пенсії вищезазначений період в розрахунку заробітної плати визначено в нульовому значенні.
Не погоджуючись із зазначеним та вважаючи протиправним рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області № 163950022104 від 10.11.2023, прийняте за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.02.2023, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вказані обставини встановлені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 440/3411/24, а відтак, в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 440/3411/24 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області № 163950022104 від 10.11.2023, прийняте за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.02.2023, в частині не врахування до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в рф на АТ «Полюс Красноярськ» з 20.06.2004 по 03.03.2022 при призначенні та розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 рф на АТ «Полюс Красноярськ» з 20.06.2004 по 03.03.2022 та перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахування до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_2 в рф на АТ «Полюс Красноярськ» з 20.06.2004 по 03.03.2022. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 440/3411/24, яке набрало законної сили 04.02.2025, рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 17.02.2025 № 163950022104 гр. ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу період роботи з 20.06.2004 по 03.03.2022 та перераховано пенсію за віком на пільгових умовах з 28.02.2023. При цьому, при здійсненні вказаного перерахунку для розрахунку пенсії заробітну плату за період з роботи в АТ "Полюс Красноярськ" з 10.06.2004 по 03.03.2022 зазначено у нульовому значенні, що не заперечується відповідачами.
У протоколі перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 440/3411/24 в якості органу ПФУ зазначено 16395 Кременчуцьке об'єднане управління ПФУ /а.с. 128/, водночас суд враховує, що органом, уповноваженим та відповідальним за виконання рішення суду у справі № 440/3411/24, є ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яким і прийнято рішення про перерахунок, що визнається і ГУ ПФУ в Кіровоградській області, і про що стверджується ГУ ПФУ в Полтавській області.
У подальшому, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 10.04.2025, в якій просив повідомити про причини неврахування вказаного заробітку під час обчислення його пенсії та негайно провести перерахунок пенсії починаючи з 28.02.2023 з урахуванням заробітку, отриманого ним протягом періоду роботи в АТ "Полюс Красноярськ" з 10.06.2004 по 03.03.2022 згідно довідки АТ "Полюс Красноярськ" від 05.03.2022 № 000001265 /а.с. 96/.
ГУ ПФУ в Полтавській області листом від 15.05.2025 № 83986880/Л-02/8-1600/25 повідомило про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії із застосуванням заробітної плати за період роботи в рф з 10.06.2004 по 03.03.2022, оскільки з 01.01.2023 рф припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 /а.с. 94-95/.
Не погодившись із діями пенсійного органу позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку з протиправності рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області № 163950022104 від 17.02.2025 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині неврахування заробітку за період його роботи з 10.06.2004 по 03.03.2022 згідно довідки АТ "Полюс Красноярськ" від 05.03.2022 № 000001265.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням заробітку за період роботи з 10.06.2004 по 03.03.2022 згідно довідки АТ «Полюс Красноярськ» від 05.03.2022 № 000001265, починаючи з 28.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стосовно вимог позивача до ГУ ПФУ в Полтавській області про зобов'язання, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки спірне рішення прийнято ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яким і мають бути усунені помилки, допущені під час перерахунку пенсії позивача.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії з 07.02.2023, також не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що пенсію за віком на пільгових умовах на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 440/2524/23 позивачу призначено з 28.02.2023, що підтверджується матеріалами пенсійної справи та листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 15.05.2025 № 8398-6880/Л-02/8-1600/25.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058, передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з положеннями статті 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Статтею 4 Закону № 1058 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 вказано Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
У статті 1 вказаного Закону № 1058-ІV наведено наступні визначення:
Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбачуваного цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами пункту 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно частини другою статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з положеннями частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Приписами частини другої статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Колегія суддів звертає увагу, що на час спірних правовідносин Україна була членом вказаної Угоди (постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з цієї Угоди).
Відповідно до абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 (яка діяла на час спірних правовідносин) трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
З урахуванням наведеного вище, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Зазначене вище також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.10.2020 у справі № 348/1137/14-а та від 09.09.2020 у справі № 348/2071/16-а, від 29.01.2024 у справі № 560/5001/21.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (далі по тексту - Постанова № 1328), Україна вийшла з вищезазначеної Угоди. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022 року. Отже, до набрання чинності Постановою № 1328, Україна як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно із Угодою.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, припинення договору відповідно до його положень або відповідно до Конвенції звільняє учасників договору від усякого зобов'язання виконувати договір у майбутньому та не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання договору до його припинення.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Крім того, в рішенні Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 чітко зазначено, що конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської соціальної хартії та ст. 46 Конституції України, працівники у старості мають право на пенсію, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати достатній життєвий рівень.
Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію за віком відповідач повинен перевірити зазначений трудовий стаж, набутий позивачем на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території рф, з урахуванням положень Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе, в тому числі Україна, яка була чинна на момент отримання позивачем спірного страхового стажу.
Отже, за наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на призначення пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.
З аналізу наведеного вище, слідує, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; трудовий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою, а необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
При цьому, колегія суддів відмічає, що відповідно до частини першої статі 44 Закону № 1058-ІV порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно пункту 4.2 розділу IV постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис.
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги" та "Про захист персональних даних". Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій (пункт 4.8 IV Порядку № 22-1)
Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/ фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10 розділу IV Порядку № 22-1).
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 440/3411/24, яке набрало законної сили 04.02.2025, рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 17.02.2025 №163950022104 гр. ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу період роботи з 20.06.2004 по 03.03.2022 та перераховано пенсію за віком на пільгових умовах з 28.02.2023. При цьому, при здійсненні вказаного перерахунку для розрахунку пенсії заробітну плату за період з роботи в АТ "Полюс Красноярськ" з 10.06.2004 по 03.03.2022 зазначено у нульовому значенні /а.с. 128/.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 10.04.2025, в якій просив повідомити про причини неврахування вказаного заробітку під час обчислення його пенсії та негайно провести перерахунок пенсії починаючи з 28.02.2023 з урахуванням заробітку, отриманого ним протягом періоду роботи в АТ "Полюс Красноярськ" з 10.06.2004 по 03.03.2022 згідно довідки АТ "Полюс Красноярськ" від 05.03.2022 № 000001265 /а.с. 96/.
Проте, ГУ ПФУ в Полтавській області листом від 15.05.2025 № 83986880/Л-02/8-1600/25 повідомило про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії із застосуванням заробітної плати за період роботи в рф з 10.06.2004 по 03.03.2022, оскільки з 01.01.2023 рф припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 /а.с. 94-95/.
Таким чином, відмова у перерахунку пенсії позивачу з урахуванням довідки АТ "Полюс Красноярськ" від 05.03.2022 № 000001265 вмотивована припиненням участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. У відзиві на позов Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в обгрунтування власної позиції зазначено, що позивач у період з 10.06.2004 по 03.03.2022 працював у рф, при цьому, дійсно з заробітної плати здійснювалися відрахування податків, які направлені до бюджету рф. Міністерство оборони рф фінансується за рахунок бюджетних коштів, тобто кошти в вигляді податків позивача надходили в тому числі на фінансування російської армії та підготовку до нападу на Україну. Позивач свідомо працював на території рф.
Колегія суддів бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Зазначена вище постанова набрала чинності 02.12.2022.
Відтак, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Частиною 2 статті 13 Угоди передбачено, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, за наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні періоду роботи до страхового стажу чи не прийняття на території держав - учасниць Співдружності без легалізації необхідних для пенсійного забезпечення документів, виданих у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року.
Позиція пенсійного органу суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на призначення та перерахунок пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
Абзацом 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
При цьому вказаним Порядком не встановлено обов'язку особи, яка звертається за перерахунком пенсії, подавати разом із відповідною заявою первинні документи, на підставі яких була видана довідка про заробітну плату.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4.2 розділу 4 Порядку 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Тобто, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, від 03 червня 2021 року у справі № 127/8001/17.
До того ж, як зазначено Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №520/7125/17, посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні. Як передбачено частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Як слідує з матеріалів справи довідка АТ "Полюс Красноярськ" від 05.03.2022 № 000001265 видана на підставі особових рахунків та містить посилання про відрахування внесків до Пенсійного фонду.
У матеріалах справи відсутні докази щодо недостовірності первинних документів, на підставі яких позивачу була видана вищевказана довідка.
В ході розгляду справи підтверджено, що довідка АТ "Полюс Красноярськ" від 05.03.2022 № 000001265 була наявна у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 на час прийняття спірного рішення, однак безпідставно не врахована ГУ ПФУ в Кіровоградській області під час перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі № 440/3411/24.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, про визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області № 163950022104 від 17.02.2025 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині неврахування заробітку за період його роботи з 10.06.2004 по 03.03.2022 згідно довідки АТ "Полюс Красноярськ" від 05.03.2022 № 000001265 та зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням заробітку за період роботи з 10.06.2004 по 03.03.2022 згідно довідки АТ «Полюс Красноярськ» від 05.03.2022 № 000001265, починаючи з 28.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 по справі № 440/7627/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко