Справа № 539/799/24
Провадження № 1-кп/539/39/2026
16.02.2026
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10
представника потерпілого ОСОБА_11 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12022170000000399 від 17.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.27 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
У провадженні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження. Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022170000000399 від 17.08.2022, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, вчинених, зокрема, за таких обставин.
Наказом № 152-к від 01.11.2022 ОСОБА_8 переведено з посади помічника лісничого Військового лісництва ДП «Миргородське лісове господарство» на посаду помічника лісничого Приміського лісництва ДП «Миргородське лісове господарство». Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», органи лісової охорони віднесено до правоохоронних органів. Відповідно до «Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших лісокористувачів та власників лісів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009, помічник лісничого відноситься до посадових осіб державної лісової охорони. Згідно ст. 89 Лісового кодексу України, Державна лісова охорона здійснює захист лісів на території України та має статус правоохоронного органу. Таким чином, у період часу з 01.11.2022 по даний час, ОСОБА_8 є посадовою особою правоохоронного органу. Відповідно до розділу 1 (Загальні положення) Посадової інструкції помічника лісничого, затвердженої директором ДП «Миргородський лісгосп» 03.08.2018 (Далі Посадова інструкція помічника лісничого), з якою ОСОБА_8 був особисто ознайомлений, помічник лісничого серед іншого: -здійснює технічне керівництво виробничою діяльністю лісництва (п.1.1); -помічнику лісничого підпорядковуються всі майстри і робітники лісництва (п. 1.5); -входить до складу державної лісової охорони, носить формений одяг і є посадовою особою з ненормованим робочим днем (п. 1.6). Згідно розділу 2 (Посадові обов'язки) Посадової інструкції ОСОБА_8 серед іншого: -здійснює технічне керівництво виробничою діяльністю (п.2.1.); -керує роботами по рубкам головного і проміжного користування, побічному користуванню… Виконує роботи по відводу і таксації лісосік. (п. 2.2.); -контролює своєчасне і якісне виконання майстрами лісу ….покладених на них обов'язків (п.2.3); -перевіряє дотримання робітниками на території лісництва, лісозаготівельними організаціями, побічних користувань лісом. пожежної безпеки і санітарних правил в лісі (п. 2.4); -перевіряє якість виконаних робіт (п. 2.5); здійснює контроль за виконанням агролісомеліоративних…. робіт, а також примінення діючих правил, норм виробітку і розцінок (п.2.10). З метою належного виконання обов'язків, відповідно до розділу 5 (Відповідальність) Посадової інструкції помічника лісничого, ОСОБА_8 несе відповідальність зокрема: -за неправильне примінення норм виробітку, витрат ПММ на виконання лісокультурних, лісогосподарських, протипожежних і лісозахисних робіт (п.5.2); - виконання обов'язків передбачених даною інструкцією (п.5.3); - за невиконання покладених обов'язків або порушення нормативно-правових актів чи Законів України помічник лісничого несе дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства (п.5.4). Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №9 від 21.01.2013 затверджено «Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України» (далі - Методичні вказівки). Відповідно до розділу 8 «Огляд місць заготівлі деревини» Методичних вказівок: - огляду підлягають всі місця заготівлі деревини. Облік результатів огляду проводиться окремо на кожній лісосіці, вказаній в лісорубному квитку (п.8.1.); - до початку огляду видається наказ лісогосподарського підприємства, в якому вказуються обсяги і строки проведення робіт, особи, відповідальні за їх виконання, а також терміни надання матеріалів огляду (п. 8.2); - огляд місць заготівлі деревини (крім освітлень і прочищень) здійснюють підрозділи з відведення і таксації лісосік (п. 8.3); - результати огляду, а також зауваження, зроблені при огляді, заносяться до акта огляду місць використання лісових ресурсів (додаток 6). Довідка про кількість заготовленої деревини, перелікові відомості, абриси та інші необхідні документи додаються до акта (п.8.5); - у випадках коли при огляді виявлені порушення лісового законодавства, складається протокол про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства (п.8.6); - з метою забезпечення заготівлі деревини, лісогосподарські підприємства зобов'язані щороку станом на 1 січня виявляти залишені недоруби, не закінчені рубкою лісосіки, на які надано відстрочення, не розпочаті рубкою лісосіки минулого року, невивезену деревину (п.8.8); - при огляді встановлюються повнота і правильність розробки лісосік, відповідність технології розробки (ширина пасік і волоків, розміщення вантажних майданчиків, складів та інших додаткових об'єктів, дотримання лісівничих вимог) карті технологічного процесу, а також нормативно-правовим актам з ведення лісового господарства (п.8.9), зокрема: -наявність недорубів; - призначені для вирубки, але не зрубані дерева; -порушення нормативно-правових актів з ведення лісового господарства; -порушення нормативно-правових актів з ведення лісового господарства. Наказом № 99-к від 29.01.2021 ОСОБА_7 прийнятий по переводу з Державного підприємства «Лубенське лісове господарство» на посаду провідного інженера лісового господарства ДП «Миргородське лісове господарство». Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», органи лісової охорони віднесено до правоохоронних органів. Відповідно до «Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших лісокористувачів та власників лісів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009, начальник відділу (сектору) лісового господарства та інженери відділу (сектору) всіх категорій відноситься до посадових осіб державної лісової охорони. Згідно ст. 89 Лісового кодексу України, Державна лісова охорона здійснює захист лісів на території України та має статус правоохоронного органу. Таким чином, у період часу з 30.12.2021 по 01.01.2023, ОСОБА_7 був посадовою особою правоохоронного органу. Відповідно до розділу 1 (Загальні положення) Посадової інструкції провідного інженера лісового господарства, затвердженої директором ДП «Миргородський лісгосп» 01.07.2020 (Далі Посадова інструкція), з якою ОСОБА_7 був особисто ознайомлений, провідний інженер серед іншого: - контролює виконання лісогосподарських робіт на підприємстві (п.1.1); - входить до складу державної лісової охорони (п.1.6). Згідно розділу 2 (Завдання та обов'язки) Посадової інструкції ОСОБА_7 серед іншого: - зобов'язаний здійснювати контроль за раціональним використанням лісових ресурсів, додержання правил рубання лісу, очищення місць рубань і пожежної безпеки в (п.2.2); - з метою належного виконання обов'язків, відповідно до розділу 5 (Відповідальність) Посадової інструкції, ОСОБА_7 несе відповідальність зокрема: - за невиконання покладених обов'язків або порушення нормативно-правових актів чи Законів України провідний інженер лісового господарства несе дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства (п.5.2). На виконання наказу Держлісагенства України №9 від 21.01.2013 та з метою створення належних умов для якісного відведення і таксації лісосік, а також забезпечення своєчасного огляду місць заготівлі деревини відповідно до діючих нормативно-правових актів з питань ведення лісового господарства, Наказом директора ДП «Миргородське лісове господарство» №28 від 10.01.2022 затверджено склад спеціальної бригади з відведення і таксації лісосік, керівником якої визначено начальника відділу лісового господарства ОСОБА_12 , її заступником ОСОБА_7 та включено до складу бригади помічника лісничого 3 групи Військового лісництва ОСОБА_8 . Відповідно до п. 13 Наказу №28 від 10.01.2022, керівник підрозділу з таксації та відведення лісосік ОСОБА_12 або заступник керівника - ОСОБА_7 , зобов'язані проводити огляд міць заготівлі деревини рубками формування і оздоровлення лісів протягом 15 днів з моменту закінчення заготівлі деревини (відповідного п. 8.3. Методичних вказівок) у присутності лісничого (відповідно до лісорубного квитка). Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №9 від 21.01.2013 затверджено «Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України» (далі - Методичні вказівки). Відповідно до розділу 8 «Огляд місць заготівлі деревини» Методичних вказівок: - огляду підлягають всі місця заготівлі деревини. Облік результатів огляду проводиться окремо на кожній лісосіці, вказаній в лісорубному квитку (п.8.1.); - до початку огляду видається наказ лісогосподарського підприємства, в якому вказуються обсяги і строки проведення робіт, особи, відповідальні за їх виконання, а також терміни надання матеріалів огляду (п. 8.2); - огляд місць заготівлі деревини (крім освітлень і прочищень) здійснюють підрозділи з відведення і таксації лісосік (п. 8.3); - результати огляду, а також зауваження, зроблені при огляді, заносяться до акту огляду місць використання лісових ресурсів (додаток 6). Довідка про кількість заготовленої деревини, перелікові відомості, абриси та інші необхідні документи додаються до акту (п.8.5); - у випадках коли при огляді виявлені порушення лісового законодавства, складається протокол про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства (п.8.6); - з метою забезпечення заготівлі деревини, лісогосподарські підприємства зобов'язані щороку станом на 1 січня виявляти залишені недоруби, не закінчені рубкою лісосіки, на які надано відстрочення, не розпочаті рубкою лісосіки минулого року, невивезену деревину (п.8.8); - при огляді встановлюються повнота і правильність розробки лісосік, відповідність технології розробки (ширина пасік і волоків, розміщення вантажних майданчиків, складів та інших додаткових об'єктів, дотримання лісівничих вимог) карті технологічного процесу, а також нормативно-правовим актам з ведення лісового господарства (п.8.9), зокрема: -наявність недорубів; -призначені для вирубки, але не зрубані дерева; - порушення нормативно-правових актів з ведення лісового господарства. Так, на початку липня 2022 року ОСОБА_4 запропонував ФОП ОСОБА_13 укласти з Державним підприємством «Миргородське лісове господарство» (далі ДП «Миргородське лісове господарство») договори на виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісництвом на території Приміського лісництва. У подальшому ДП «Миргородське лісове господарство» на підставі лісорубного квитка серії ПО ЛРК 006470 від 11.07.2022 уклало з ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) договір № 421-Л/Пр від 11.07.2022 на виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісництвом на території Приміського лісництва в кварталі 116 виділі 10 загальним об'ємом ліквідної деревини 450 м3. З метою розтрати та привласнення коштів ДП «Миргородське лісове господарство» ОСОБА_4 підписав 30.09.2022 Акт приймання-передачі робіт та послуг по договору №421-Л/Пр на суму 3750,00 грн., які фактично ФОП ОСОБА_6 не виконано. На підставі зазначеного вище Акту, ДП «Миргородське лісове господарство» 30.09.2022 перераховано кошти в сумі 3750,00 грн. на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_6 . В послідуючому, в грудні 2022 року ОСОБА_4 підписав Акт приймання-передачі робіт та послуг по договору №421-Л/Пр на суму 19511,55 грн., які також не виконувались ФОП ОСОБА_6 , після чого передав останній у підрозділ бухгалтерського обліку лісокористувача, для проведення остаточного розрахунків з ФОП ОСОБА_6 . Водночас, між ДП «Миргородське лісове господарство» на підставі лісорубного квитка серії ПО ЛРК 007578 від 01.12.2022 укладено з ФОП ОСОБА_6 договір № 648-Л/Пр від 02.12.2022 на виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісництвом на території Приміського лісництва в кварталі 94 виділі 7 загальним об'ємом ліквідної деревини 92 м3. У подальшому в грудні 2022 року, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, однак до 15.12.2022, ОСОБА_4 підписано акт приймання-передачі робіт та послуг по договору №648-Л/Пр 02.12.2022 на суму 23008,00 грн., які фактично ФОП ОСОБА_6 не виконано та передав останній у підрозділ бухгалтерського обліку лісокористувача для проведення остаточного розрахунків з ФОП ОСОБА_6 . На початку грудня 2022 року, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, однак до 15.12.2022, ОСОБА_4 , з метою прикриття злочинної діяльності організованої групи, спрямованої на розтрату та привласнення коштів ДП «Миргородське лісове господарство» за фактично не виконану роботу та послуги пов'язані з лісництвом по договорам № 421-Л/Пр та № 648-Л/Пр, шляхом умовляння, схилив провідного інженера лісового господарства ДП «Миргородське лісове господарство» ОСОБА_7 та помічника Приміського лісництва ОСОБА_8 , які не були обізнані про злочинні наміри ОСОБА_4 , внесли до офіційного документа - Акту огляду місць використання лісових ресурсів від 15.12.2022, завідомо неправдиві відомості щодо виконання ФОП ОСОБА_6 всього об'єму послуг по зазначеним вище договорам. Помічник лісничого Приміського лісництва ОСОБА_8 , погодившись на вмовляння ОСОБА_4 , діючи умисно, та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, в порушення вимог Методичних вказівок затверджених Наказом Держлісагенства №9 від 21.01.2013, вніс 15.12.2022 завідомо неправдиві відомості до офіційного документа - Акту огляду місць використання лісових ресурсів в кварталі 116 виділі 10 ділянці 2 та кварталі 94 виділі 7 майстерської дільниці 6 Приміського лісництва, щодо виконання робіт на надання послуг в повному об'ємі ФОП ОСОБА_6 по договорам №421-Л/Пр та №648-Л/Пр. На підставі Актів огляду місць використання лісових ресурсів від 15.12.2022, Філією «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України», проведено остаточний розрахунок з ФОП ОСОБА_6 по договору № 421-Л/Пр в сумі 19511,55 грн. та договору №648-Л/Пр в сумі 23008,00 грн., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_6 згідно платіжного доручення № 369 від 22.02.2023. Внаслідок перерахування ФОП ОСОБА_6 коштів за фактично не виконані роботи та не надані послуги по договору №421-Л/Пр від 11.07.2022, спричинено збитки Філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України» відповідно до висновку експерта Полтавського відділення «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 3304 від 30.08.2023 року в розмірі 23 261,55 грн. Внаслідок перерахування ФОП ОСОБА_6 коштів за фактично не виконані роботи та не надані послуги по договору №648-Л/Пр від 02.12.2022, спричинено збитки Філії «Миргородське лісове господарство» ДП «Ліси України» відповідно до висновку експерта Полтавського відділення «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бакаріуса» № 3303 від 30.08.2023 року в розмірі 23 008,00 грн. Дії ОСОБА_8 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України, як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів. Дії ОСОБА_7 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України, як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів. У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 та захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 заявили клопотання про звільнення обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України. Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтримали клопотання захисників, просили суд звільнити їх від кримінальної у зв'язку із закінченням строків давності. Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотань захисників, зазначив, що для цього наявні всі правові підстави. Представник потерпілого ОСОБА_11 просила вирішити клопотання захисників на розсуд суду. Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотань захисників. Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку. Згідно із ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ч. 3 ст. 285 КПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України). Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. Згідно із ч.2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України). Слід зазначити, що Велика палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Окрім цього, у постанові від 26 березня 2020 року (справа №730/67/16-к, провадження № 51-6463км19) колегією суддів Касаційного кримінального суду зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст. 49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України. Санкція ч.1 ст.366 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, з урахуванням положень ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачене максимальне покарання у виді обмеження волі до трьох років. Відтак строк давності, визначений відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, за вчинення інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 кримінальних правопорушень становить три роки з дня їх вчинення. Згідно обвинувального акту події кримінальних правопорушень за ч. 1 ст.366 КК України, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , мали місце не пізніше 15.12.2022. За таких обставин на час здійснення судового провадження у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотань захисників сплив трирічний строк давності, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України. Перебіг давності відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України не переривався. При цьому суд зазначає, що дотримання умов, передбачених ч.ч. 1-3 ст.49 КК України, є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Таким чином, судом встановлені підстави для звільнення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності. Судом належним чином роз'яснені обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підстави та наслідки закриття провадження у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності, безумовної можливості продовження судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, останні не заперечували проти закриття провадження щодо них з відповідних підстав. Також обвинуваченим роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не є реабілітуючою обставиною. Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зазначили, що підстави та наслідки звільнення за ст. 49 КК України їм зрозумілі і просили суд звільнити їх від кримінальної відповідальності. Суд приходить до висновку, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , розуміючи зміст процесуальних дій, що відбувалися під час судового засідання, маючи безумовне та гарантоване законодавством право на судовий розгляд і перевірку судом обґрунтованості обвинувачення, таким правом не скористалися та не заперечували проти закриття провадження з нереабілітуючих підстав. Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження у відповідній частині на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України. У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) зазначено, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 у справі справа № 203/241/17 зазначено, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту. Тому процесуальні витрати за проведення судових почеркознавчих експертиз №СЕ-19/117-24/1369-ПЧ від 31.01.2024 у сумі 5300, 96 грн. та №СЕ-19/117-24/1370-ПЧ від 06.02.2024 у сумі 5300,96 грн. необхідно віднести на рахунок держави. Запобіжні заходи до обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 під час судового провадження не застосовувались. Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів суд вирішить на підставі ст. 100 КПК України після розгляду кримінального провадження відносно трьох інших обвинувачених. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 49 КК України, ч. 2 ст. 284, ст. ст. 286, 288, 369, 372 КПК України КПК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_10 про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, задовольнити. Звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №12022170000000399 від 17.08.2022 в частині обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Клопотання захисника ОСОБА_9 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, задовольнити. Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №12022170000000399 від 17.08.2022 в частині обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Процесуальні витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/117-24/1369-ПЧ від 31.01.2024 у сумі 5300 гривень 96 копійок та судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/117-24/1370-ПЧ від 06.02.2024 у сумі 5300 гривень 96 копійок віднести на рахунок держави. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області. Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 19.02.2026 о 08 годині 45 хвилин.
Суддя ОСОБА_1