19 лютого 2026 року справа №360/1769/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Гаврищук Т.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Клокол Вікторії Іванівни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі № 360/1769/25 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом адвоката Клокол Вікторії Іванівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.09.2025 адвокат Клокол В.І. в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач), в якій (з урахуванням уточненої позовної заяви) просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо застосування обмеження в індексації з 01.03.2023 - на 863,38 грн, обмеження в індексації з 01.03.2024 - на 30,33 грн під час розрахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку зі втратою годувальника за її заявою від 25 лютого 2025 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника з 25.02.2025 року у відповідності до вимог ст. 37 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 50% розміру пенсії померлого годувальника, визначеного Протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії від 06.03.2025 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії;
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної. Місцем реєстрації позивачки є м. Перевальськ Луганської області. Однак в зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України вона була вимушена переміститися до Львівської області.
У зв'язку з досягненням пенсійного віку Позиваці з 04.05.2001 призначена пенсія за віком. Позивачка перебуває як пенсіонер на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
У зв'язку зі смертю свого чоловіка 12.02.2025 ОСОБА_2 позивачка 25.02.2025 звернулась через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Подану засобами вебпорталу заяву від 25.02.2025 про переведення з одного виду пенсії на інший за інформацією Головного управління ПФУ в Луганській області від 17.09.2025 № 1200-0208-8/25868 опрацьовано в межах електронної централізованої черги та за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачку з 25.02.2025 переведено з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Розмір пенсії з 25.02.2025 складає 10212,15 грн, з 01.03.2025 - 10973,24 гривень.
Згідно з Протоколом/розпорядженням щодо призначення/перерахунку пенсії від 06.03.2025 розрахований розмір пенсії по втраті годувальника у сумі 11800,52 грн, що складає 50% розміру пенсії померлого годувальника. Проте в порушення ст. 37 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії позивачки визначений територіальними органами Пенсійного фонду України був протиправно зменшений: обмеження в індексації з 01.03.2023 - на 863,38 грн, обмеження в індексації з 01.03.2024 - на 30,33 грн.
Відтак, позивачу неправомірно зменшений щомісячний розмір пенсії на 893,71 грн.
09.05.2025 року позивач звернулась зі скаргою про до Пенсійного фонду України.
Листом начальника управління контролю та розгляду звернень громадян з питань пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 21.07.2025 № 28118-23799/П-03/8-2800/25 повідомлено про те, що розмір пенсійної виплати позивачці обчислено з врахуванням підвищення дитині війни та максимального розміру підвищення з 01.03.2023 та 01.03.2024. Пенсію обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі № 360/1769/25 у задоволенні позову - відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що обмеження розміру пенсії позивача, як отримувача пенсії померлого годувальника, суперечить гарантованому Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» розміру, адже приписами ст. 8 вказаного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії встановлено у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря. Таким чином, відповідачем обмежено саме гарантований статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» основний розмір пенсії, що не є тотожним обмеженню максимального розміру індексації на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України.
Застосувавши неправомірно обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_2 , відповідач тим самим, протиправно обмежив право позивача на отримання гарантованого законом розміру на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 04.05.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за віком відповідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та з 25.02.2025 переведено на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
25.02.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду у Луганській області з заявою про перехід на інший вид пенсії.
Відповідно до перерахунку пенсії від 06.03.2025 дата перерахунку 25.02.2025, позивачу розраховано пенсію по 1-му годувальнику: ОСОБА_2 , коефіцієнт стажу без урахування кратності 0,60333, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((724 / 100 * 12) * 1) 0,60333, з 01.03.2025 по 14.05.2025 розмір пенсії за віком (ст.27) (29501.30 * 0.60333) 17799,02 грн, доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 35 років) 826,35 грн, загальний розмір пенсії 18625,37 грн, доплата до пенсії по Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" 4975,67 грн, сума пенсії по ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці" (80% від 29501,3 грн) 23601,04 грн, % для обчислення пенсії у разі втрати годувальника 50,00 грн, розмір пенсії по втраті годувальника 11800,52 грн; з 15.05.2025 по довічно розмір пенсії за віком (ст.27) (29501.30 * 0.60333) 17799,02 грн, доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 35 років) 826,35 грн, загальний розмір пенсії 18625.37, доплата до пенсії по ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці" 4975,67 грн, сума пенсії по ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці" (80% від 29501,3 грн) 23601,04 грн, % для обчислення пенсії у разі втрати годувальника 50,00 грн, розмір пенсії по втраті годувальника 11800,52 грн.
1-й утриманець: ОСОБА_1 , страховий стаж 32 років 11 місяців 9 днів, з 01.03.2025 - 14.05.2025 підвищення дітям війни Пост. №112 п.6 66,43 грн, обмеження в індексації з 01.03.2023 року - 863,38 грн, обмеження в індексації з 01.03.2024 року - 30,33 грн, призначена пенсія утриманцю 10973,24 грн, місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2025; з 15.05.2025 по 14.05.2045 підвищення дітям війни Пост. № 112 п.6 66.43 грн, обмеження в індексації з 01.03.2023 - 863,38 грн, обмеження в індексації з 01.03.2024 року - 30,33 грн, призначена пенсія утриманцю 10973.24 грн, місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2025, з 01.03.2025 по 14.05.2025 сума пенсії 10973,24 грн, з 15.05.2025 по довічно - 10973,24 грн, з 15.05.2045 по довічно - 11163,04 грн.
Листом від 21.07.2025 № 28118-23799/П-03/8-2800/25 Пенсійний фонд України повідомив, що розмір пенсії за віком померлого чоловіка обчислено з урахування набутого страхового стажу та заробітної плати, визначеної відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV, доплати за понаднормовий стаж та максимального розміру підвищення з 01.03.2023 та з 01.03.2024, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
На підставі заяви від 25.02.2025 з 25.02.2025 переведено з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, розмір якої обчислено відповідно до Закону № 1058-IV.
Розмір пенсійної виплати обчислено з врахування підвищення дитині війни та максимального розміру підвищення з 01.03.2023 та 01.03.2024.
Пенсію обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.
Листом від 11.09.2025 № 1200-0208-8/23942 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та відповідно до заяви від 25.02.2025, поданої засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України, заявницю переведено з одного виду пенсії на інший (з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника) з 25.02.2025 (розпорядження з 25.02.2025 та з 01.03.2025 додаються).
При переведенні з одного виду пенсії на інший (з 25.02.2025) заробітну плату для розрахунку пенсії померлого годувальника обчислено за період з 01.09.1974 по 31.08.1979, індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 3,30961, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 26458,58 грн (7994,47 грн х 3,30961, де 7994,47 грн - показник середньої заробітної плати в Україні для проведення перерахунку пенсій з урахуванням коефіцієнтів збільшення).
3 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (8913,83 грн), середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 29501,30 грн (8913,83 грн х 3,30961).
Обчислення розміру пенсії проведено з урахуванням вимог статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова 168) визначено, що розмір збільшення результаті перерахунку пенсій, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році (далі - Постанова 185) визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого цією постановою, не може перевищувати 1500 гривень.
Тобто, за результатом проведених перерахунків пенсії померлого годувальника з 01.03.2023 та з 01.03.2024 розмір його підвищення пенсії перевищував 1500,00 гривень, а саме: з 01.03.2023 обмеження в індексації - 1726,76 грн (50% - 863,38 грн), з 01.03.2024 обмеження в індексації - 60,64 грн (50% - 30,33 грн), тому розмір померлого годувальника обмежувався відповідно до Постанови 168 та Постанови 185.
Листом від 17.09.2025 № 1200-0208-8/25868 Головне управління ПФУ в Луганській області в додаток до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11.09.2025 № 1200-0208-8/23942 повідомило, що за заявою від 25.02.2025, поданої засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України, заявницю переведено з одного виду пенсії на інший (з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника) з 25.02.2025 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Закон України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Обов'язковий характер індексації визначається також статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 (далі - Закон № 2017-III).
У вказаній статті зазначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою статті 19 Закону № 2017-ІІІ також встановлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Суд, аналізуючи зазначені вище положення, звертає увагу, що індексація доходів це одна з державних гарантій, метою якої є підтримання достатнього життєвого рівня громадян та їх купівельної спроможності в умовах зростання цін.
Індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, що не мають разового характеру, зокрема, страхових виплат (регресу) у випадку втрати працездатності.
Подібний висновок на підставі аналізу зазначених вище положень викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 580/1974/23, від 11 березня 2024 року у справі № 240/1472/23, від 28 березня 2024 року у справі № 420/5470/23.
Підстави проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 розділу Прикінцевих перехідних положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX (далі - Закон № 2710-IX) на 2023 рік зупинено дію Закону України “Про індексацію грошових доходів населення».
Пунктом 8 розділу Прикінцевих положень Закону № 2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Тотожні за змістом положення щодо порядку застосування частини другої статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX) у 2024 році викладено у пункті 6 Прикінцевих положень Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX Про Державний бюджет України на 2024 рік (далі - Закон № 3460-ІХ).
Суд зауважує, що на момент здійснення позивачу спірного перерахунку страхових виплат та на момент розгляду цієї справи, вказані вище положення Закону № 2710-IX та Закону № 3460-ІХ є чинними та неконституційними не визнавалися, що сторонами не заперечується.
Законами № 2710-IX та № 3460-ІХ делеговано Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та умови індексації страхових виплат забезпечення у 2023 та 2024 році відповідно. При цьому словосполучення у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України прямо вказує на наявність повноважень Уряду встановлювати як показники збільшення розміру страхових виплат внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.
З метою реалізації пункту 8 розділу Прикінцевих положень Закону № 2710-IX Урядом 24 лютого 2023 року прийнято постанову № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 9 Постанови № 168 передбачено, що з 1 березня 2023 р. перерахування щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, передбачене частиною другою статті 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, у межах максимального розміру щомісячної страхової виплати, визначеного частиною першою статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Розмір збільшення в результаті перерахування щомісячних страхових виплат, передбачених цим пунктом, не може перевищувати 1500 гривень.
Крім того, відповідно до пункту 6 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік Кабінет Міністрів України 23 лютого 2024 року прийняв постанову №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Підпунктом 8 пункту 2 Постанови № 185 передбачено, що перерахування щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, передбачене частиною другою статті 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, у межах максимального розміру щомісячної страхової виплати, визначеного частиною першою статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Розмір збільшення в результаті перерахування щомісячних страхових виплат, передбачених цим підпунктом, не може перевищувати 1500 гривень.
З огляду на вказане, суд зазначає, що положеннями пункту 9 Постанови № 168 та підпункту 8 пункту 2 Постанови № 185 визначено граничний розмір індексації страхових виплат, а саме встановлено, що внаслідок здійснення перерахунку страхових виплат (регресу) у разі втрати працездатності відповідно до Закону № 1105-XIV, з урахуванням підвищення їх розміру на відповідні коефіцієнти збільшення не може бути більшою ніж 1500 грн.
Суд також зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан, який триває і до сьогодні.
Відповідно до статті 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23.
Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України зобов'язано невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 Про загальну мобілізацію Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
Такі положення Указу № 69/2022 в повній мірі кореспондуються з абзацами другим та третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, якими установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення, зокрема щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 визначив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення статті 1, частин першої, третьої статті 95 Конституції України в системному зв'язку з положеннями статті 3, частини першої статті 17, частини третьої статті 22 та статей 46, 48 Основного Закону України треба розуміти так, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і у справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom, № 44277/98, п. 37).
Європейський суд з прав людини у рішенні "Великода проти України" від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися й передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист (Case of Velikoda v. Ukraine, № 43331/12).
Вказане вище у сукупності свідчить про те, що реалізація Урядом покладених на нього повноважень в частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами соціальних виплат з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян. Вказана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф.
Таким чином, пенсійні виплати померлого чоловіка позивача з 1 березня 2023 року та з 1 березня 2024 року проіндексовані в межах максимального розміру 1500 грн, що відповідає пункту 9 Постанови № 168 та підпункту 8 пункту 2 Постанови № 185.
Вказаний висновок також відповідає практиці Верховного Суду щодо аналогічного спору у постановах від 07 червня 2024 року у справі № 420/25804/23, від 13 червня 2024 року у справі № 120/14637/23, від 20 червня 2024 року у справі № 420/23990/23, від 25 червня 2024 року у справах № 420/25467/23, № 420/24063/23 та № 440/12646/23, від 26 червня 2024 року у справі № 580/9314/23, від 02 липня 2024 року у справі № 620/12774/23, від 16 липня 2024 року у справі № 480/9389/23, від 31 липня 2024 року у справі № 380/27728/23, від 12 вересня 2024 року у справі № 380/25970/23, від 04 грудня 2024 року у справі № 140/31522/23, від 27 січня 2025 року у справі № 160/2039/24.
Слід звернути увагу на те, що питання застосування граничного розміру індексації пенсій з 01.03.2023 відповідно до Постанови № 168 було предметом судового розгляду Верховним Судом у справі № 420/25804/23.
У постанові від 07.06.2024 у згаданій справі Верховний Суд дійшов висновку, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
При цьому, положеннями статті 42 Закону № 1058-IV Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.
Отже, положеннями Постанови № 168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови. Тобто це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної величини - в розмірі 1500,00 грн.
Також, Верховний Суд у постанові від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23 дійшов висновку про правомірність дій пенсійного органу щодо встановлення позивачу індексації пенсії з 01.03.2023 у розмірі граничної величини, передбаченої пунктом 10 постанови № 168, - 1500,00 грн.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача Клокол Вікторії Іванівни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі № 360/1769/25 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі № 360/1769/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 19 лютого 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв