19 лютого 2026 року справа №200/8101/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року (головуючий суддя І інстанції Дмитрієв В.С.), складеного в повному обсязі 14 лютого 2025 року у справі № 200/8101/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (далі - Відповідач 1), Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач 2), з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 01.11.2023 № 050650006388 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 10.07.1989 по 08.05.2015 до пільгового стажу за Списком№2, що дає право на призначення пенсії відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначити ОСОБА_1 пенсію з 27.10.2023.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року позовну заяву в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 10.07.1989 по 08.05.2015 до пільгового стажу за Списком№2, що дає право на призначення пенсії відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначити ОСОБА_1 пенсію з 27.10.2023, за період з 27.10.2023 по 20.05.2024 залишено без розгляду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.11.2023 № 050650006388, яким відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з 21.05.2024 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.01.2000 по 08.05.2015 з урахуванням відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі № 200/8101/24 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом вказано, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, оскільки проведено розрахунок стажу позивачу згідно вимог чинного законодавства та відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Вважає, що строк звернення до суду є пропущений позивачем.
Сторони в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/8101/24, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області 07.10.1997.
27.10.2024 ОСОБА_1 звернулася через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві для розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.11.2023 №050650006388 відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 2 (12 років 6 місяців).
Так, відповідно до вказаного вище рішення, згідно з наданими до заяви документів про стаж (трудова книжка, диплом, військовий квиток) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж складає 36 років 8 місяців 24 дні (враховано повністю). Пільговий стаж за Списком № 2 відсутній, оскільки в наданих документах відсутня довідка, що визначає право на пенсію на пільгових умовах згідно додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням органу пенсійного фонду, звернувся з цим позовом до суду.
Суд погоджує висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції від 02.03.2015 р. № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менш 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутня інформація, що визначає право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, зміст наведених норм права свідчить, що основним документом на підтвердження пільгового стажу роботи є трудова книжка, та за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 05.09.1986 ОСОБА_1 , зокрема у спірні періоди (з 10.07.1989 по 08.05.2015) працював у Великоанадольському вогнетривному комбінаті, а саме:
- 10.07.1989 по 01.12.1993 майстром цеху обжигу вогнетривного цеху №3 (наказ №55-к від 10.07.1989, запис №5, наказ №152-к від 01.12.1993, запис №6);
- 01.12.1993 прийнятий майстром дільниці обжигу вогнетривкого цеху №3 за переводом (наказ №153-к від 01.12.1993, запис №7);
- 24.06.1996 переведений слюсарем-ремонтником вогнетривкого цеху 5 розряду (наказ №65-к від 28.06.1996, запис №8);
- 01.09.1999 після перетарифікації найменування слюсаря-ремонтника зайнятий на гарячих дільницях робіт, а також на ремонті помольного, дробильного та пресово-формувального устаткування вогнетривкого цеху №3 по 5 розряду (наказ №223 від 20.09.1999, запис №9);
- 01.08.2002 переведений слюсарем-ремонтником зайнятим на гарячих дільницях робіт, а також на ремонті помольного, дробильного та пресово-формувального устаткування вогнетривкого по 6 розряду (наказ № 285-к від 27.08.2002, запис № 11);
- 03.08.2005 переведений майстром виробничої ділянці випалювання вогнетривкого цеху (наказ №246-к від 03.08.2005, запис №12);
- 01.02.2011 переведений на посаду механіка вогнетривкого цеху; з 30.07.2012 року- працював заступником начальника вогнетривкого цеху№2,3 (наказ №9-ПРВ/11 від 01.02.2011, запис №13);
- 30.07.2012 призначений заступником начальника вогнетривкого цеху №2, №3 по виробництву (наказ №174-ПРВ/12 від 30.07.2015, запис №15);
- 01.12.2013 переведений заступником начальника вогнетривкого цеху №2 (Наказ №156-ПРВ/13 від 02.12.2013, запис №16);
- з 21.05.2014 призначений начальником вогнетривкого цеху (наказ №130-ПРВ/14 від 21.05.2014, запис №18);
- 08.05.2015 звільнений за згодою сторін (наказ №138-УВ/15 від 08.05.2015, запис №19).
Згідно з розрахунком стажу (форма РС-право) страховий стаж становить 36 років 8 місяців 24 дні, пільговий стаж відсутній.
На час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 досяг 55 років 5 місяців 28 днів.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 у спірний період з 01.12.1993 по 08.05.2015 працював на підприємстві ПРАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (ЄДРПОУ 0019172), у вогнетривкому цеху на посадах: майстра цеху обжигу вогнетривного цеху, майстра дільниці обжигу вогнетривкого цеху, слюсаря-ремонтника вогнетривкого цеху, слюсаря-ремонтника зайнятим на гарячих дільницях робіт, а також на ремонті помольного, дробильного та пресово-формувального устаткування вогнетривкого, майстра виробничої ділянці випалювання вогнетривкого цеху, механіка вогнетривкого цеху, заступника начальника вогнетривкого цеху, начальника вогнетривкого цеху.
При цьому, довідки про пільговий характер праці, відповідно до додатку № 5 Порядку №637, разом із заявою про призначення пенсії та до адміністративного позову не надавалися.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача за період роботи з 01.12.1993 по 08.05.2015 не містить відомостей про те, що посади відноситься до тих, що надають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У відповідності до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).
За приписами п. 10 цього ж Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
При цьому, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383).
Пунктом 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, встановлено, що у графі 3 трудової книжки пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників - відповідно до найменувань професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - у відповідності з найменуваннями посад, зазначених у Єдиній номенклатурі посад службовців, або у відповідності зі штатним розкладом.
Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, встановлено, що у графі 3 трудової книжки «Відомості про роботу» пишеться: «прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».
Суд звертає увагу, що даних трудової книжки у цьому випадку недостатньо, оскільки пільгова пенсія призначається працівникам за умови їх зайнятості на відповідних роботах повний робочий день, що необхідно встановити.
Як вбачається з копії трудової книжки позивача, в ній відсутні відомості, які б свідчили про зайнятість позивача у період роботи на зазначеному підприємстві повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. В трудовій книжці позивача також відсутні відомості щодо найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за спірний період його роботи.
Тобто, відомості про роботу позивача у період з 01.12.1993 по 08.05.2015 на Великоанадольському вогнетривкому комбінаті зазначені у його трудовій книжці не можуть підтвердити факт його роботи повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.
Наявність у трудовій книжці вищезазначених періодів роботи та посади позивача на Великоанадольському вогнетривкому комбінаті не свідчить про наявність у позивача права на зарахування спірного періоду до пільгового стажу, оскільки не звільняє від врахування інших умов встановлених законом необхідних для зарахування спірного періоду до пільгового стажу.
При цьому, наявні в матеріалах справи документи не підтверджують зайнятість позивача повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2, тоді як підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є однією з обов'язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таке підтвердження може містити безпосередньо трудова книжка, проте, у разі відсутності в ній необхідних записів, подання уточнюючої довідки є обов'язковим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 337/1297/17.
Уточнюючу довідку із зазначенням характеру виконуваної роботи, віднесення даної професії до Списків, що надають право на призначення пільгової пенсії та інформації про зайнятість на роботах із шкідливими умовами праці повний робочий день позивачем ані до заяви про призначення пенсії, ані до суду не надано.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 20 Постанови №637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому у пункті 18 цього Порядку йдеться про підтвердження стажу роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ПРАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (код ЄДРПОУ 00191721) перереєстровано у м. Львів, проте на час роботи позивача, ПРАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» знаходилося у Волноваському районі Донецької області (що наразі є тимчасово окупованою територією).
Отже, з урахуванням Порядку №637, суд вважає, що оскільки підприємство, на якому працював позивач розміщувалося на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, при призначенні пенсії, необхідно взяти до уваги відомості наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період з 2000 по 2016 рік, при цьому з січня 2000 року по травень 2015 року за кодом підстави “ЗП3013Б1».
Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:
код підстави “ЗПЗ013Б1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Отже, індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, підтверджується стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №2 (код підстави “ЗПЗ013Б1») у період з січня 2000 року по травень 2015 року.
Як зазначено судом вище, при розгляді заяви позивача про призначення пенсії, пенсійний орган мав урахувати відомості наявні в реєстрі застрахованих осіб щодо позивача.
Таким чином, на підставі встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про відмову у призначенні пенсії позивачеві, що є підставою для його скасування.
Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, як орган, що розглядав заяву позивача про призначення пенсії та прийняв спірне рішення, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 27.10.2023, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.01.2000 по 08.05.2015 з урахуванням відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що посилання апелянта на необхідність скасування рішення суду першої інстанції через пропуск позивачем строку звернення до суду є необґрунтованим, оскільки судом ухвалою від 14 лютого 2025 року позовну заяву в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 10.07.1989 по 08.05.2015 до пільгового стажу за Списком№2, що дає право на призначення пенсії відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначити ОСОБА_1 пенсію з 27.10.2023, за період з 27.10.2023 по 20.05.2024 залишено без розгляду.
При цьому, позовні вимоги задоволено в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 21 травня 2024 року
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі № 200/8101/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 лютого 2026 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць