19 лютого 2026 року справа №200/4596/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі № 200/4596/23 (головуючий І інстанції Голошивець І.О.) розглянувши заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №200/4596/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року по справі №200/4596/23 вирішено: адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, з урахуванням при її обчисленні розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно з довідкою ДУ “ТМО МВС України по Львівській області» від 18.05.2023 №6402/Д.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ДУ “ТМО МВС України по Львівській області» від 18.05.2023 №6402/Д, з урахуванням при її обчисленні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/4596/23 від 09.04.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 200/4596/23 залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 200/4596/23 залишено без змін.
З урахуванням наведеного рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4596/23 від 06.11.2023 року набрало законної сили 09.04.2024 року у відповідності до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.
У жовтні 2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про вирішення питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №200/4596/23 шляхом зміни способу та порядку виконання рішення суду, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 257 929,62 грн. на користь позивача.
Вищезазначена заява була вмотивована наступним: - “[…]. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 р., зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ДУ “ТМО МВС України по Львівській області» від 18.05.2023 №6402/Д, з урахуванням при її обчисленні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Вищезазначене рішення суду набрало законної сили та згідно зі ст. 129-1 Конституції України є обов'язковим для виконання, однак з дати набрання рішенням законної сили і по дату звернення до суду із цією заявою, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач) рішення від 06 листопада 2023 р. у справі № 200/4596/23 не виконано в повному обсязі. Згідно з відповіддю Відповідача від 21.08.2025 р. № 0500-0203-8/82870, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 р. у справі № 200/4596/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано суму доплати за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 р. в розмірі 257 929,62 (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн 62 коп. Проте вказана доплата за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 р. не була виплачена. […]. На підставі вищевикладеного та враховуючи той факт, що з дати набрання законної сили судовим рішенням у цій справі минуло більше встановленого законодавцем строку та рішення не виконане Відповідачем у повному обсязі, сторона Позивача вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 р. у справі № 200/4596/23 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ДУ “ТМО МВС України по Львівській області» від 18.05.2023 №6402/Д, з урахуванням при її обчисленні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахованої доплати в сумі 257 929,62 (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн 62 коп. на користь ОСОБА_1 .».
В якості доказів не виконання рішення суду представником позивача було надано копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.08.2025 року, наступного змісту: - “Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік на сьогодні не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за минулий період, у тому числі нарахованих на виконання рішень суду, що набрали законної сили, буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження. Виплата означених коштів буде проводитись після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до означеного Порядку. Одночасно повідомляємо, що до переліку отримувачів внесено заборгованість у загальній сумі 281929,62 гри, а саме: за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 у сумі 257929,62 грн. та за період з 01.05.2024 по 30.04.2025 у сумі 24000,00 грн. Таким чином, заборгованість за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 у сумі 257929,62 грн, в тому числі за Рішенням суду за період з 01.05.2024 по 30.04.2025 у сумі 24000,00 грн, облікована в Головному управлінні та буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень. На виконання вимог пункту 5 розділу І Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, надсилаємо з електронної пенсійної справи розрахунок 1 на доплату пенсії за рішенням суду від 06.11.2023 та розрахунок 2 на доплату пенсії за рішенням суду від 08.10.2024 (додаються).».
Відповідно до наявної в матеріалах заяви копії розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №0503017977 за Дорученням №Д0503017977/8, по ОСОБА_1 з грудня 2019 по квітень 2024 року - 257 929,62 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі № 200/4596/23 заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №200/4596/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Змінено спосіб виконання рішення суду по справі №200/4596/23 в частині: - “Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ДУ “ТМО МВС України по Львівській області» від 18.05.2023 №6402/Д, з урахуванням при її обчисленні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.» на “Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії з 01.12.2019 року по 30.04.2024 року в сумі 257 929 (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 62 коп.».
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до приписів ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Приписами ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст.124, ч.3 ст.129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки Суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а.
Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З аналізу положень ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України суд робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.
З огляду на вказані норми Конституції України, які є нормами прямої дії, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили, при цьому підставою для застосування правил статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Як зазначалось вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, яке набрало законної сили 09 квітня 2024 року - зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ДУ “ТМО МВС України по Львівській області» від 18.05.2023 №6402/Д, з урахуванням при її обчисленні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Разом з тим, з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.08.2025 року вбачається, що на виконання даного судового рішення, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року та згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 , здійсненого за Дорученням №Д 0503017977/8, сума доплати за період з грудня 2019 року по квітень 2024 року складає 257 929,62грн.
При цьому, Головне управління зазначає, виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2024 року в сумі 257 929,62 грн. буде здійснена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень.
Суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки, Головне управління Пенсійного фонду України здійснює виплати винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, то фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України буде можливим за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до положень п.2 ч.3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції змін, внесених Законом України від 21.11.2024 р. № 4094-ІХ, невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Оскільки, судове рішення, яке є предметом судового контролю у даній справі, стосується перерахунку пенсійних виплат, яке не виконується більше двох місяців з дати набрання ним законної сили, то вказане є безумовною підставою для зміни способу виконання рішення суду в частині: “Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ДУ “ТМО МВС України по Львівській області» від 18.05.2023 №6402/Д, з урахуванням при її обчисленні щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.» на “Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії з 01.12.2019 року по 30.04.2024 року в сумі 257 929 (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 62 коп.».
Отже, на підставі викладеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку за належне змінити спосіб захисту прав позивача із зобов'язання на стягнення.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі № 200/4596/23 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі № 200/4596/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 19 лютого 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко