19 лютого 2026 року справа №360/113/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 р. у справі № 360/113/25 (головуючий І інстанції О.М. Качанок) за позовом позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , в якому просила
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України № 22/в від 11 жовтня 2024 року, прийняте у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - дружині та ОСОБА_2 - сину молодшого сержанта ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Воловецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачевському районі Закарпатської області серія НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 - дружині та ОСОБА_2 - сину одноразової грошової допомоги, передбаченої статтями 16 - 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та врегульованої Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка - сержанта ОСОБА_4 .
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року задоволено позов частково, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував пункт 18 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 11.10.2024 № 22/в, щодо відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_4 .
Зобов'язав комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , - дружині ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 , з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні інших вимог відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування скарги зазначено, що рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеним у Протоколі №22/в (п. 18), ОСОБА_1 та її сину було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме у зв'язку із тим, що за висновком експерта померлий ОСОБА_4 незадовго до настання смерті вживав спиртні напої і в момент настання смерті знаходився в стані алкогольного сп'яніння легкого ступеня. Адже, відповідно до ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Абзацом 3 пункту 2 Постанови КМУ від 25.12.13р. №975 (в редакції станом на дату смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) визначено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до абзацу 2 п. 3 Порядку №975 (також в редакції станом на дату смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва про смерть від 22.10.2022 року серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_4 (копія міститься в матеріалах справи), останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому при вирішенні питання щодо призначення позивачу та її сину одноразової грошової допомоги необхідно керуватися законодавством, що діяло станом на цю дату, а саме Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком №975 в редакції станом на 08.10.2022.
Відповідно до підпункту «а» та «б» п.1 ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком, зокрема, вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Пунктом 19 Порядку №975 (в редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_4 ) також передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком, зокрема вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння.
Згідно Висновку №1917 від 27.10.2022 року судово- токсикологічного дослідження крові від трупа громадянина ОСОБА_4 : в крові виявлено етиловий спирт в концентрації - 0,55%о, що відповідно до Висновку експерта №47/В від 18.11.2022 року Мукачівського районного відділення СМЕ свідчить про те, що незадовго до настання смерті він вживав спиртні напої і в момент настання смерті знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, якщо прийняти до уваги характерні захворювання ОСОБА_4 , вживання незадовго до смерті алкогольних напоїв і перебування у стані алкогольного сп'яніння безумовно сприяло та прискорило настання смерті останнього, що, в свою чергу, свідчить про наявність причинно- наслідкового зв'язку між вживанням алкогольних напоїв ОСОБА_4 та настанням його смерті.
Отже, на думку скаржника, на підставі ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за даних обставин слід дійти до висновку про відсутність у Позивача та її сина права на отримання одноразової грошової допомоги, а звідти, комісією було прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, через що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
В обґрунтування зазначено, зокрема, щодо посилання відповідача на те, що «допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги» і «днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть», є помилковими, оскільки у разі безпосередньо (прямої) дії нормативно-правового акта в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
У контексті спірних правовідносин, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, аналізуючи питання дії нормативно-правових актів у часі, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16 вказала, що у разі якщо під час розгляду заяви особи суб'єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.
Такий підхід у вирішенні питання щодо застосування принципу дії законів у часі неодноразово застосовувався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 826/10971/16, від 24 січня 2023 року у справах № 640/14816/20 та № 600/5806/21-а, від 08 жовтня 2021 року у справі № 240/19318/20, від 16 листопада 2021 року у справі № 360/1406/20, від 01 грудня 2022 року у справі № 640/7578/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 520/9778/19 та від 10 січня 2024 року у справі № 380/13615/21.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 23 липня 2024 року у справі № 280/3308/23 та від 02 жовтня 2024 року у справі № 340/2273/23, аналізуючи зазначені вище правові норми Основного Закону України, юридичні позиції Конституційного Суду України щодо їх офіційного тлумачення та висновки Верховного Суду стосовно застосування цих норм, констатував, що правовідносини щодо призначення ОГД починаються саме з дати звернення особи з відповідною заявою про призначення їй ОГД і тривають до моменту прийняття рішення про призначення ОГД уповноваженим органом, а саме Комісією.
Отже, посилання відповідача є хибними.
Також позивач зазначає, що сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не визначається нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Окрім того, судом також встановлено, що захворювання ОСОБА_4 повязано із захистом Батьківщини (відповідач не заперечує цей факт), що підтверджується довідкою ВЛК від 02.08.2022 № 423, а також відповідач не довів, що настання смерті ОСОБА_4 через його захворювання перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із вчиненням померлим певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі), оскільки жодних таких доказів до матеріалів справи не надано.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , 15.03.1986 року є членом сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни.
Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 10 вересня 2014 року, про що 10 вересня 2014 року складено відповідний актовий запис № 404. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Київ, про що 11 лютого 2015 року складено відповідний актовий запис № 228. Батьки: ОСОБА_4 (батько), ОСОБА_1 (мати).
ОСОБА_4 у період з 01 листопада 2016 року по 31 грудня 2016 року, з 11 січня 2017 року по 28 лютого 2017 року, з 22 березня 2017 року по 02 квітня 2017 року, з 01 травня 2017 року по 07 червня 2017 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджується довідкою військової частини польова пошта НОМЕР_4 від 08.06.2017 № 704.
Згідно з витягом із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройовій частині) від 24.02.2022 № 26 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення і призначено на посаду ОСОБА_4 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_6 24 лютого 2022 року, на посаду водія-електрика відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вважати таким, що з 24 лютого 2022 року справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом - 2820,00 гривень, тарифний розряд - 5, ШПК - солдат, ВОС-790058А.
Також згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 24.05.2022 № 145 наказано вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов'язків у військову частину НОМЕР_5 з 24 травня 2022 року. Зарахувати на всі види забезпечення з 25 травня 2022 року: 1. Молодшого сержанта ОСОБА_7 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 17 травня 2022 року № 141 на посаду командира 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_5 , ВОС-Ю6182А, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 24 травня 2022 року зарахувати до списків особового складу. Вважати таким, що з 24 травня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_5 від 10.09.2022 № 254 молодшого сержанта ОСОБА_4 , командира 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_5 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 08 вересня 2022 року № 161-РС у відставку за підпунктом “б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 . З 10 вересня 2022 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з 11 вересня 2022 року.
Довідкою військової частини НОМЕР_5 від 13.02.2023 № 657 підтверджується, що ОСОБА_4 дійсно в період з 12.06.2022 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 10.09.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Бахмут Донецької області.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 02.08.2022 № 423 молодший сержант військової служби за призовом ОСОБА_4 , 1969 року народження, військова частина НОМЕР_5 , призваний у Збройні Сили з травня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_8 , стрілець. Проведено медичний огляд військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_6 “ 02» серпня 2022 року. Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) Ішемічна хвороба серця. Постінфарктний кардіосклероз (2017 р.). Пролабс мітрального клапана з недостатністю І ступеня, недостатність трикуспідального клапана І ступеня легенева гіпертензія І ступеня. Екстрасистолічна аритмія, суправентрикулярна екстрасистолія, минуча шлуночкова екстрасистолія. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадія, III ступеня, ризик 4. СНІІ А зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка III ФК по NYHА. Цереброваскулярна хвороба. Дисциркуляторна енцефалопатія II стадії з помірним цефалгічним синдромом. Хронічна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови до 6 метрів на кожне вухо. Складний помірно виражений тривожно-депресивний стан після перенесеної гострої реакції на стрес з інсомнічним синдромом, вираженою емоційно-вольовою нестійкістю, затяжний перебіг. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 41 “а», 39 “а», 41 “б» графи II Розкладу хвороб, графи - ТДВ - потребує стаціонарного дообстеження з подальшим переоглядом у НВМКЦ “ГВКГ» (м. Київ).
Також з довідки ІНФОРМАЦІЯ_9 від 14.09.2022 № 2/4/4201 вбачається, що ОСОБА_4 на підставі військово-лікарської комісії НВМКЦ “ГВКГ» від 01.09.2022 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 17-А, 39-А, гр. ІІ розкладу хвороб (наказ МОУ від 14.08.2008 № 402) та виключений з військового обліку військовозобов'язаних відповідно до ст. 37 п. 6 пп. 3 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
З постанови відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про закриття кримінального провадження від 22.10.2022 встановлено, що 09 жовтня 2022 року в черговій частині ВП № 2 Мукачівського РУП зареєстровано заяву від громадянки ОСОБА_1 про те, що 08.10.2022 близько 08:00 години ранку її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , пішов по гриби неподалік смт. Воловець і по теперішній час не повернувся. Відомості про дану подію слідчим відділенням відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 21.10.2022 о 14.28 годині надійшло повідомлення зі служби 102, що в лісовому масиві, неподалік урочища “Килиця» смт. Воловець на відстані близько 900 метрів від колишнього ПТУ виявлено труп безвісти зниклого громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканця АДРЕСА_1 . Виїздом СОГ та зовнішнім оглядом трупа слідів насильницької смерті не виявлено. Труп направлено у прозектуру КНП “Воловецької центральної лікарні Воловецької селищної ради» для встановлення причини смерті. Приймаючи до уваги, що при проведенні огляду трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешканця АДРЕСА_1 , ознак насильницької смерті виявлено не було, згідно лікарського свідоцтва про смерть № 49/В від 22.10.2022 причиною смерті ОСОБА_4 є набряк легень, гостра серцево-судинна недостатність, гострий інфаркт міокарда. Таким чином в результаті проведеного досудового розслідування встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.
У зв'язку з наведеним вказаною постановою було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071090000123 від 09 жовтня 2022 року, у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України з мотивів ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України.
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 53 років, про що 22 жовтня 2022 року складено відповідний актовий запис № 131. Місце смерті: Закарпатська область, Мукачівський район, селище міського типу Воловець.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 22.10.2022 № 49/В та довідки про причину смерті від 22.10.2022, виданими Закарпатським обласним бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 неподалік урочища “Килиця», смт. Воловець, Мукачівський район, Закарпатська область. Причина смерті - гострий інфаркт міокарда, набряк легенів.
Згідно з витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв від 03 листопада 2022 року № 1675 захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_4 , 1969 року народження: “Гострий інфаркт міокарда. Гостра серцево-судинна недостатність. Набряк легенів», які послужили причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.10.2022 серія НОМЕР_1 , виданим Воловецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), довідкою про причину смерті від 22.10.2022 № 49/В, виданою Закарпатським обласним бюро судово-медичної експертизи, та військово-обліковою документацією - ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
З висновку експерта № 47/В (дата та номер на штампі 18.11.2022 № 153/В) вбачається, що експерт дійшов таких висновків: смерть громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , настала від гострого інфаркту міокарда, який привів до гострої серцево-судинної недостатності, що і стало безпесередньою причиною його смерті. Дана причина смерті підтверджується наявністю крововилива червоного кольору у стінку лівого шлуночка, нерівномірного забарвлення, кровонаповненням м'язу серця, застійним венозним повнокрів'ям внутрішніх органів, набряком легень і речовини головного мозку. Приймаючи до уваги навколишнє середовище, в якому знаходився труп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та трупні зміни, виявлені на ньому, можна припустити, що з моменту настання смерті до судово-медичного дослідження трупа пройшло більше 2-х діб. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у нього виявлено етиловий спирт в концентрації - 0,55%о (В.Е. № 1917 від 27.10.2022 року), а тому експерт дійшов висновку, що незадовго до настання смерті ОСОБА_4 вживав спиртні напої і в момент настання смерті знаходився в стані алкогольного сп'яніння легкого ступеня.
Позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_11 із заявами від 12.12.2023, в якій просила виплатити їй та на її сина - ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловіка ОСОБА_4 .
Згідно з висновком ІНФОРМАЦІЯ_11 від 01.03.2024 № 13/10/с, на підставі поданих документів командування вважає, що члени сім'ї, батьки, утриманці, а саме: дружина - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_2 , не мають право на одержання зазначеної грошової допомоги, оскільки на час смерті ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 47/В Закарпатського обласного бюро відділення судово-медичної експертизи (Мукачівське районне відділення), ст. 16-4 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Мати - ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_12 , батько - ОСОБА_3 (заява про відмову, завірена нотаріально), син від першого шлюбу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (заява про відмову завірена нотаріально), син від другого шлюбу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (заява про відмову завірена нотаріально), дочка від другого шлюбу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_15 (заява про відмову завірена нотаріально).
Вказаний висновок ІНФОРМАЦІЯ_11 разом з доданими до нього вищезгаданими заявами позивача про виплату одноразової грошової допомоги та пакетом документів було направлено на розгляд на адресу директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.10.2024 № 22/в, затвердженим заступником міністра оборони України 14.10.2024, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: “Відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975: 18. Дружині та сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_7 (Київський МТЦКСП). Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 22.10.2022 № 1202207109000123 ОСОБА_4 08.10.2022 близько 08:00 пішов в ліс по гриби та не повернувся. Тіло останнього було знайдено 21.10.2022 в лісовому масиві. Згідно з висновком експерта Мукачівського районного відділення судово-медичної експертизи від 18.11.2022 № 47/В під час проведення судово-токсикологічного дослідження крові ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,55%, тому експерт прийшов до висновку, що незадовго до настання смерті померлий вживав спиртні напої і в момент смерті перебував в стані алкогольного сп'яніння легкого ступеня. Згідно зі статтею 16-4 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп'яніння.».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві
Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до норм статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно положень п. 1-3 частини 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Відповідно до змісту частини 3 статті 16 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", указами Президента України.
Частиною 1 статті 16-1 Закону № 2011-XII визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Частиною 1 статті 16-3 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Частиною 6, 8, 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, стаття 16-4 Закону № 2011-XII визначає підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.
Відповідно до підпункту «а» та «б» п.1 ст.16-4 Закону, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
На виконання вимог Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Практика Верховного Суду стосовно застосування цього Порядку сформована, зокрема, у постановах від 27 травня 2021 року у справі № 520/9807/2020, від 24 червня 2021 року у справі № 120/1985/20-а, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 25 липня 2022 року у справі № 380/6447/20 та від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;
у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктами 1 та 2 пункту 4 Порядку № 975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
Пунктами 15, 19 Порядку № 975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 975 виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості відповідно до дати подання документів.
Колегія суддів зауважує, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Позивач та спільний з померлим військовослужбовцем син є суб'єктами, які відповідно до положень статтею 16-1 Закону № 2011-XII мають право на призначення та отримання вказаної допомоги.
Відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що ТЦК та СП є уповноваженим органом до якого позивач подає відповідну заяву та документи, який подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги. При цьому, саме розпорядник бюджетних коштів - Міноборони у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку виносить і надсилає заявнику одне з визначених пунктом 13 цього нормативного документу рішень: 1) про призначення одноразової грошової допомоги або 2) про відмову в її призначенні, або 3) про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю).
Аналіз статті 16-4 Закону № 2011-ХІІ та пункту 19 Порядку № 975, свідчить, що допомога не призначається з підстав, зокрема, якщо військовослужбовець вчинив дії у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, і ці дії стали наслідком його смерті, тобто такі дії безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 640/6477/19, від 11 квітня 2018 року № 802/1869/17-а, від 04 березня 2020 року № 813/2071/17, від 15 червня 2022 року № 826/4813/18, від 26 січня 2023 року № 825/1503/17 та від 10 травня 2023 року № 640/5320/19
Таким чином, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між станом сп'яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 22.10.2022 № 49/В, довідки про причину смерті від 22.10.2022 та витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, причиною смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_4 послужили захворювання: “Гострий інфаркт міокарда. Гостра серцево-судинна недостатність. Набряк легенів», які пов'язані із захистом Батьківщини, що також підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 02.08.2022 № 423.
Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України підтверджується, що захворювання та причина смерті ОСОБА_4 , ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Наведене підтверджується висновком експерта № 47/В, в якому вказано, що смерть громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , настала від гострого інфаркту міокарда, який привів до гострої серцево-судинної недостатності, що і стало безпесередньою причиною його смерті.
Отже, матеріалами справи в повній мірі підтверджується, що безпосередньою причиною смерті військовослужбовця ОСОБА_4 , стали захворювання, пов'язані із проходженням ним служби та захистом Батьківщини.
Матеріли справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення безпосередньо ОСОБА_4 кримінального злочину або адміністративного правопорушення та/або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, що мали своїм наслідком його загибель.
Посилання скаржника на те, що вживання незадовго до смерті алкогольних напоїв і перебування у стані алкогольного сп'яніння безумовно сприяло та прискорило настання смерті останнього, що, в свою чергу, свідчить про наявність причинно- наслідкового зв'язку між вживанням алкогольних напоїв ОСОБА_4 та настанням його смерті, не ґрунтуються на об'єктивних доказах, а фактично є грубим припущеннями. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.
Відтак з огляду на встановлені обставини у справі та норми права, відмова відповідача у призначені та виплаті позивачці одноразової грошової допомоги є протиправною.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 р. у справі № 360/113/25 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 р. у справі № 360/113/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 19 лютого 2026 року.
Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць