18 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/15377/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали справи та заяви представника заявника Райзмана Олександра Яковича про невідкладний розгляд заяви у справі № 620/15377/24,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/15377/24.
09.02.2026 до суду надійшла заява про встановлення судового контролю в порядку статті 378 КАС України.
З 09.02.2026 по 13.02.2026 суддя Соломко І.І. знаходилась на навчанні у Національній школі суддів України (наказ від 02.02.2026 №7).
16.02.2026 вказана заява надійшла до судді Соломко І.І.
16.02.2026 заява про встановлення судового контролю призначена до розгляду на 10.03.2026 на 10:00 год.
18.02.2026 від представника позивача надійшла заява про невідкладний розгляд заяви про встановлення судового контролю.
Ознайомившись із вказаним клопотанням, суд зауважує таке.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною першої статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Строки для суду визначають проміжки часу, у межах яких суд має здійснити процесуальні дії, ухвалити рішення з процесуальних питань або по суті.
Строки, визначені законом, якщо інше не передбачено у самому законі, не можуть встановлюватися або змінюватися на розсуд суду: вони є обов'язковими як для суду, так і для учасників справи.
Стосовно строків, протягом яких суд повинен розглянути заяву в порядку статті 378 КАС України, то відповідно до положень частини другої статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Проте частиною другою статті 378 КАС України не передбачено невідкладний розгляд заяв.
Відповідно до частин другої та третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.
Частиною першою статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
КАС України передбачені права, які мають учасники справи, та те, що такі права є процесуальними і мають бути визначені законом.
При цьому, Кодексом регламентовано, що учасники справи та їхні представники зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З цього приводу, суд звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Отже, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства.
Зміст права на справедливий суд несумісний зі спробами учасника вплинути на черговість розгляду певної справи, що є несправедливим по відношенню до учасників інших справ.
Звернення щодо невідкладного розгляду заяви про встановлення судового контролю не мають жодного відношення до судового процесу, а саме: правовідносин, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства, тобто діяльності адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому КАС України.
Крім того, суд зазначає КАС України не містить норм, які передбачають можливості звернення до суду із заявою про невідкладний розгляд.
У випадку розгляду непередбачених законом заяв матиме наслідком порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки у силу вимог статті 8 Кодексу, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З огляду на вищевикладене, заява представника позивача є очевидно безпідставною, тому суд вважає за необхідне повернути її заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 12, 166, 167, 248, 256, 257-262 КАС України, -
Заяву представника позивача Райзмана Олександра Яковича від 18.02.2026 № 3931е/26 повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко