Справа № 527/3198/25
провадження 2/527/126/26
10 лютого 2026 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Павлійчук А.В.,
за участю секретаря - Козинко Ю.С.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Глобинського районного суду Полтавської області в м. Глобине цивільну справу № 527/3198/25 за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради Полтавської області, за участю третіх осіб: Кременчуцької районної військової адміністрації (державна адміністрація) Полтавської області, Міністерства оборони України про встановлення факту постійного проживання з померлим та перебування на його утриманні, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання з померлим та перебування на його утриманні.
В своїй заяві зазначила, що вона постійно мешкає в м. Глобине Кременчуцького (Глобинського) району Полтавської області. Її родина складалася з батька - ОСОБА_2 , матері ОСОБА_3 . Згодом батько та мати шлюб розірвали хоча і проживали в одному помешканні. Весь час проживання з батьками, її матеріальним забезпеченням завжди опікувався лише батько, оскільки мати постійно хворіла та не мала достатнього матеріального доходу. Самостійного доходу не мала, а тому і надалі перебувала на утриманні батька. Після початку російсько - Української війни, в 2014 році батько відразу був мобілізований до лав ЗСУ та проходив службу в АТО. Пізніше підписав контракт щодо військової служби і продовжував боронити батьківщину до 14 серпня 2023 року, коли помер у госпіталі від отриманих поранень на фронті. Перебуваючи на військовій службі батько постійно приїздив у відпустки, мав перерви між військовими контрактами. Свого місця проживання батько не змінював, проживав разом із нею. Він завжди приймав активну участь у її житті, відвідував школу, батьківські збори, ніс витрати на навчання, купував всі необхідні речі домашнього вжитку, одежу, телефони і таке інше. В 2015 році у неї народилася дочка і вона отримала статус одинокої матері. Батько також приймав активну участь у спілкуванні з внучкою, брав участь у їх фінансовому забезпеченні, згодом хотів придбати їм окреме житло. Фактично, через описані вище обставини, єдиним джерелом існування було фінансове забезпечення за життя її батьком, який завжди працював, а потім проходячи службу в Збройних Силах України, отримував добру матеріальну винагороду за свою службу. Після загибелі батька вона прийняла спадщину у встановленому порядку та отримала відповідні витяги. Крім неї інших спадкоємців у батька не має і не було. Його батьки померли давно, її мати шлюб з батьком розірвала, інших дітей у нього не було. Тобто жодна особа не оформляла соціальні пільги після загибелі батька. Згодом вона звернулася до Глобинського ТЦК для отримання належних їй виплат у разі загибелі батька-військовослужбовця, однак отримала відповідь, що хоч вона і єдина дитина та єдина спадкоємиця ОСОБА_2 , однак не має право отримати такі виплати, через відсутність судового рішення по вказаних вище фактах та отримала рекомендацію звернутися з цього приводу до Суду. У квітні 2025 року вона зверталася із заявою (у порядку окремого провадження) про встановлення факту постійного проживання з померлим та перебуванні на його утриманні, рішення по якій потрібно для оформлення відповідних соціальних пільг та виплат у наслідок загибелі батька при обороні Держави від російської повномасштабної агресії. Однак представник Міністерства Оборони України направив до Глобинського суду заяву у якій повідомляв про наявність спору про право, що унеможливило розгляд судом вказаної справи у порядку окремого провадження (справа № 527/1251/25, ухвала Глобинського районного Суду від 9 вересня 2025 року).
Посилаючись на викладене, позивач просила встановити факт її постійного проживання з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановити факт мого перебування на утриманні батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судове засідання позивач не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, прохала задовольнити.
Представник відповідача Глобинської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, щодо задоволення позову покладаються на розсуд суду.
Представник третьої особи Кременчуцької РДА в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи Міністерства оборони України направив пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких прохав у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, в обґрунтуванні яких вказував, що заявницею не було надано доказів на підтвердження наявності/відсутності її доходів та доходів померлого для співвідношення їх розміру та встановлення факту утримання, так як повинно бути доведено, а позивачкою не підтверджено, що дохід померлого був саме єдиним джерелом її доходу. Таким чином є сумнів про перебування заявниці на утриманні у померлого військовослужбовця, оскільки остання не надала жодного доказу про надання їй грошових сум для утримання/проживання. Заявницею також не надано доказів ні від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області доказів про сплату (відсутність) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом вказаного терміну перебування на утриманні заявниці, ні від Державної податкової служби України доказів про доходи отримані військовослужбовцем. Таким чином, заявниця не надала жодних доказів про свої доходи та доходи померлого. Розгляд справи прохав проводити за відсутності представника.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 .
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки (постанова ВС від 11.01.2023 по справі № 488/1890/19).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Відповідно до ч. 1,4, ст. 161 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На підтвердження своїх вимог позивач надала суду: копію трудової книжки серії НОМЕР_3 від 21 листопада 2017 року; копію будинкової книги АДРЕСА_1 ; довідку з Пенсійного фонду України фора ОК-7; копію сповіщення сім'ї № 45 від 18.08.2023; копію Лікарського свідоцтва про смерть № 109 від 21 серпня 2023 року; копію Витягу з ДРАЦС громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану № 00043600412 від 15 лютого 2024 року; копію Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 73728113 від 28.08.2023; копію наказу (розпорядження) № 2432 про припинення трудового договору (контракту) від 13.10.2023; копію довідки № 1603103 від 13.02.2024; копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2466.
Отже, в своїй сукупності надані позивачем докази підтверджують те, що остання проживала однією сім'єю із ОСОБА_1 .
Щодо вимоги позивача про встановлення факту перебування на її на утриманні ОСОБА_1 .
Факт перебування фізичної особи на утриманні померлого має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним, або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування, навіть коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 520/6518/17 (провадження № 61-29713св18)
Оскільки судом було встановлено факт проживання однією сім'єю, суд вважає за можливе встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп: НОМЕР_4 з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп: НОМЕР_4 на утриманні батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 19 лютого 2026 року.
Суддя А. В. Павлійчук