Справа № 524/13549/25
Провадження № 1-кс/524/407/26
16.02.2026 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12025170500001784 від 18.09.2025 року, -
Слідчий СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за № 12025170500001784 від 18.09.2025 року, яке погоджене з керівником Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
На обґрунтування клопотання зазначає, що здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 18.09.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, за фактом несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберігання на носіях такої інформації, вчинена особою, яка має право доступу до неї.
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що 19.12.2024 за невиконання обов'язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, передбачених ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме неприбуття військовозобов'язаного за повісткою до ТЦК та СП, стосовно ОСОБА_4 , в автоматичному режимі до Реєстру «Оберіг» внесені відомості про оголошення у «розшук» (номер звернення Е900691, орган національної поліції - Відділення поліції № 1 (м. Глобине) Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
23.12.2024 за кваліфікованим цифровим підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_4 до Реєстру були внесені зміни, згідно яких статус перебування військовозобов'язаного ОСОБА_4 у категорії «розшук» скасовувався, підстава для скасування - «надання особі відстрочки/бронювання».
В той же час, за наявними даними, на момент внесення відповідних змін в Реєстр, військовозобов'язаний ОСОБА_4 фактично перебував поза межами України, у зв'язку з чим не мав можливості особисто з'явитися до зазначеного структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 для оформлення відстрочки або бронювання.
Під час виконання доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України встановлено, що до вказаного кримінального правопорушення причетні службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується зібраними доказами під час проведення досудового розслідування.
10.02.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 28.01.2026 року проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung SM A600FN/DS», IMEI НОМЕР_1 ; мобільний телефон «Sigma X-Style 31 Power», IMEI НОМЕР_2 , НОМЕР_3 без сім-карт; два блокноти зеленого та коричневого кольору із чорновими записами ОСОБА_4 , що належать ОСОБА_4 ; мобільний телефон «Samsung SM-S721B/DS», IMEI: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 з сім-картками з номерами: НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , що належать ОСОБА_5 (дружині ОСОБА_4 ).
10.02.2026 року постановою слідчого вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025170500001784 та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
У своєму клопотанні слідчий просить накласти арешт на вилучене майно, обґрунтовуючи тим, що вилучені речі під час обшуку зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали, які обґрунтовують його доводи, приходить до наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025170500001784 за ч. 1 ст. 362 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР 18.09.2025 .
28.01.2026 року ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою виявлення та вилучення оригіналів документів та речей: листів, повістки про виклик, конверти на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , документи, що містять відомості щодо оголошення та зняття з розшуку ОСОБА_4 , чорнові записи, нотатки, блокноти, інші документи, що містять відомості щодо оголошення та зняття з розшуку ОСОБА_4
10.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 28.01.2026 проведено обшук квартири АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung SM A600FN/DS», IMEI НОМЕР_1 ; мобільний телефон «Sigma X-Style 31 Power», IMEI НОМЕР_2 , НОМЕР_3 без сім-карт; два блокноти зеленого та коричневого кольору із чорновими записами ОСОБА_4 , що належать ОСОБА_4 ; мобільний телефон «Samsung SM-S721B/DS», IMEI: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 з сім-картками з номерами: НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , що належать ОСОБА_5
10.02.2026 постановою слідчого вищевказані речі в порядку ст. 93 КПК України визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025170500001784 та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Пунктом 7 частини 2 ст. 131 КПК України арешт майна віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Оскільки в ухвалі суду про надання дозволу на проведення обшуку не зазначено на необхідність відшукання та вилучення певних речей, то вилучені предмети є тимчасово вилученим майном в розумінні положень ч. 7 ст. 236 КПК України, а отже питання про накладення арешту на це майно повинно бути вирішено.
У розумінні норм КПК України не вважається тимчасово вилученим майно, дозвіл на відшукання і вилучення якого було надано ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук, яке слідчий вилучив під час обшуку, проведеного згідно зазначеної ухвали.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Згідно п. 1 ч. 2 статті 170 КПК арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
За ч. 2 цієї ж статті, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Задовольняючи частково клопотання слідчого, слідчий суддя враховує те, що вилучене майно у ході обшуку 10.02.2026 року квартири АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон «Samsung SM A600FN/DS», IMEI НОМЕР_1 ; мобільний телефон «Sigma X-Style 31 Power», IMEI НОМЕР_2 , НОМЕР_3 без сім-карт; два блокноти зеленого та коричневого кольору із чорновими записами ОСОБА_4 , що належать ОСОБА_4 , на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, та є речовим доказом у відповідності до вимог ст. 98 КПК України.
На даному етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження, знищення, перетворення, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, слідчий суддя у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, вважає за необхідне накласти арешт на майно з позбавленням права відчуження до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Вирішуючи питання про накладення арешту на все інше вилучене майно у ході обшуку, слідчий суддя звертає увагу на те, що із змісту клопотання вбачається, що як підставу для накладення арешту на вищевказане майно, слідчий визначив те, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні і відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.
Так, у клопотанні слідчого зазначено, щомобільний телефон «Samsung SM-S721B/DS», IMEI: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 з сім-картками з номерами: НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , що належать ОСОБА_5 постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025170500001784 від 18.09.2025 року та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Однак, при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею досліджено матеріали долучені до клопотання, з яких вбачається, що вилучені речі не відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, слідчим проводиться досудове розслідування за фактом несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах чи комп'ютерних мережах або зберігання на носіях такої інформації, вчинена особою, яка має право доступу до неї, майно вилучене у ході обшуку не входить до переліку майна, дозвіл на відшукання якого надано ухвалою слідчого судді, належить на праві власності третій особі, слідчий не з'явився у судове засідання та не обґрунтував необхідність накладення арешту на зазначене майно, а тому на думку, слідчого судді ніякого відношення до кримінального провадження не має.
За таких обставин, зважаючи на те, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання, про який ідеться в клопотанні слідчого та з огляду на наведене приходить до висновку, що клопотання слідчого в цій частині не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 167, 170-175, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12025170500001784 від 18.09.2025 року - задовільнити частково.
Накласти арешт на майно, яке вилучено при проведенні обшуку 10.02.2026 року квартири АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «Samsung SM A600FN/DS», IMEI НОМЕР_1 ; мобільний телефон «Sigma X-Style 31 Power», IMEI НОМЕР_2 , НОМЕР_3 без сім-карт; два блокноти зеленого та коричневого кольору із чорновими записами ОСОБА_4 , що належать ОСОБА_4 , з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку з метою збереження речових доказів.
Всі вищеперераховані речі залишити на зберігання в кімнаті збереження речових доказів Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області за адресою: м. Кременчук, вул. 29 вересня, 6.
В іншій частині - відмовити.
Роз'яснити слідчому, що відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Копію ухвали направити слідчому, прокурору та заінтересованим особам.
Негайне виконання даної ухвали покласти на слідчого, прокурора.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_6