Справа № 524/9264/23
Провадження №1-кп/524/119/26
18.02.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кременчука обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023170500002502 від 13.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дивин Коростишівського району Житомирської області, громадянина України, який має середню освіту, одружений, на утриманні не має малолітніх чи неповнолітніх дітей, не є учасником бойових дій, АТО та ООС, є особою з інвалідністю та не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 29.03.2005 Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком того ж суду від 15.10.2002 за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначено покарання у виді 12 років 6 місяців позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Він обґрунтував клопотання тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, а також неможливістю завершити судовий розгляд по суті до закінчення терміну дії запобіжного заходу.
Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 просила суд застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, посилаючись на те, що прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і його доводи ґрунтуються на припущеннях. Також зазначила, що обвинувачений має захворювання, лікування яких в умовах слідчого ізолятора є неможливим. Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та також просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який.
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Підставою для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та подальшого його продовження стало доведення перед судом ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК України. Вказані ризики та твердження про їх існування обґрунтовуються тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином. Завершити судовий розгляд до моменту завершення терміну дії запобіжного заходу неможливо.
Щодо доводів захисту та обвинуваченого про стан здоров'я ОСОБА_5 , суд зазначає наступне. Обвинувачений ОСОБА_5 посилається на наявність декількох хронічних захворювань, які потребують постійного лікування, та стверджує, що не отримує належної медичної допомоги у ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 18.12.2008 у справі «Ухань проти України», стаття 3 Конвенції покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі, шляхом надання необхідної медичної допомоги. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», особи, узяті під варту, мають право на медичну допомогу.
Разом з тим, суду не надано належних та допустимих доказів того, що стан здоров'я ОСОБА_5 на даний час є несумісним із перебуванням в умовах слідчого ізолятора або що необхідна йому допомога не може бути надана медичною частиною установи виконання покарань.
Таким чином, клопотання захисту про зміну запобіжного заходу з підстав стану здоров'я задоволенню не підлягає.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд керується практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Лабіта проти Італії») та вважає, що на даному етапі існує дійсний публічний інтерес у триманні особи під вартою, який переважає над приватним правом на особисту недоторканність.
Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства, суд, згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, має право не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 18 квітня 2026 року включно.
У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Автозаводського районного суду
м. Кременчука ОСОБА_7