Справа № 524/507/26
Провадження 3/524/472/26
19.02.2026 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олейнікова Г.М., за участю особи , яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої , зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ч.1ст.184 КУпАП, -
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено , що ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків щодо дбання про здоров'я дитини , яке виразилось в тому , що 23.12.2025 року о 12 год. 37хв. її неповнолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи в ліцеї №4 «Кремінь» , що за адресою: Університетська , 13 перебувала в стані алкогольного сп'яніння , в результаті чого було викликана ШМД , чим порушила ч.2 ст.150 СК України , на думку ініціатора складення протоколу, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнала та пояснила, що вона належним чином займається вихованням своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , контролює її ,піклується про її стан здоров'я , неодноразово розповідала доньці про шкідливість вживання спиртних напоїв.23.12.2025 року її донька приблизно о 7 годині 30 хв. в тверезому стані пішла до ліцею , в обід їй зателефонувала класний керівник доньки і повідомила , що останній зле , що донька знаходиться в стані алкогольного сп'яніння , вона поїхала до ліцею і побачила , що доньці погано , що вона перебуває в стані алкогольного сп'яніння . Де її донька вживала алкогольні напої їй невідомо , вважає що в ліцеї і тому адміністрація школи неналежним чином здійснює контроль за дітьми. Вважає , що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП , тому просить провадження по справі закрити.
Неповнолітня свідок ОСОБА_2 , яка надала суду пояснення в присутності психолога ОСОБА_4 про те , що 23.12.2025 року вона приблизно о 7 год. 30 хв. пішла до ліцею на заняття , знходячись в тверезому стані . В ліцеї в обід проводився ярмарок на підтримку ЗСУ , хлопчик на ім'я ОСОБА_5 запропонував їй вжити горілку "Грін дей" ,яку біля школи №20 в магазині "Оптовичок " придбав неповнолітній хлопчик на ім'я ОСОБА_6 із 9 а класу , за допомогою документів із програми "Фейк Дія" . Їй захотілось спробувати вжити горілку, вона вжила приблизно 100 грм. і їй стало зле під час знаходження в укритті . До вчиненого вона відноситься негативно , мама ОСОБА_1 займається її вихованням , піклується про неї, чому вона вжила горілку суду не може пояснити .
Свідок ОСОБА_7 у судовоум засіданні пояснила , що вона є класним керівником ОСОБА_3 . 23.12.2025 року зранку ОСОБА_2 прийшла на заняття в тверезому стані . В обід в ліцеї проводилась ярмарка на підтримку ЗСУ , вона з дітьми організовувала проведення ярмарку , але декілька разів відлучалась , так як викладає уроки ще в 5 класі. Під час повітряної тривоги вона в укритті не бачила ОСОБА_3 , потім їй діти повідомили , що ОСОБА_8 зле , коли вона побачила дівчинку ,остання була з ознаками алкогольного отруєння ,вона викликала медичну сестру ліцею , яка їй надала допомогу та викликала ШМД. Під час знаходження дітей в закладі освіти відповідальність за її життя та здоров'я несуть педагогічні працівники . Мама ОСОБА_3 належним чином займається її вихованням, цікавиться її навчанням в ліцеї , відвідує батьківські збори.
Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків , дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
З огляду на те, що зазначена норма закону, порушення якої ставиться в провину ОСОБА_1 , є бланкетною, то при розгляді цієї справі необхідно з'ясовувати, серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення так і в постанові суду.
Об'єктом вказаного вище правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
При цьому, ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч., незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Таким чином, ухиленням від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей особами, що їх замінюють, не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
За порушення таких обов'язків, батьків або осіб, які їх замінюють, мають притягувати до відповідальності згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на норму спеціального закону, а саме на ст. 150 СК України.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Водночас, у зазначеному протоколі, складеному щодо ОСОБА_1 , не вказано якими саме своїми діями та/або бездіяльністю остання порушила свої обов'язки щодо виховання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи.
Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року заява № 36673/04; «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особиу вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд, звертає увагу на те, що обов'язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі Бочаров проти України(остаточне рішення від 17.06.2011 р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведенняпоза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995 року, у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Крім того, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надала суду характеристику з місця навчання, а саме з Кременчуцького ліцею №4 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.18) із якої вбачається , що мати учениці ОСОБА_2 цікавиться навчання дитини та відповідально ставиться до її виховання в сім'ї, співпрацює з класним керівником .
Також , на аркушах справи 19-20 містяться характеристики на ОСОБА_1 за місцем проживання із яких вбачається ,що вона до виховання дитини ставиться відповідально , приділяє належну увагу навчавнню та розвитку доньки , підтримує з нею контакт , піклується про її здоров'я та безпеку.
В судовому засіданні було встановлено , що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вжила алкогольні напої , а саме горілку, на території закладу освіти , в ліцеї №4 , які їй запропонував інший однокласник ,за що був посадовою особою складений протокол на мати неповнолітньої ОСОБА_9 , ОСОБА_1 за ст. 184 ч.1 КУпАП, однак згідно п.6 Розділу IV Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти 26.12.2017 № 1669 де зазначено , що викладач, учитель, класовод, куратор групи, класний керівник, вихователь: є відповідальним за збереження життя і здоров'я здобувачів освіти під час освітнього процесу, тому під час перебування дітей у закладі освіти відповідальність за життя та здоров'я дітей покладається на керівника та інших працівників закладу освіти.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали б сумніви у суду.
Таких доказів матеріали цієї справи суд вважає не містять.
Відтак, оскільки протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказом, то вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не доведена, а тому суд дійшов висновку про відсутність у діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Згідно ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено , що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, на переконання судді, у справі відсутні об'єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з чим, провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі щодо ОСОБА_10 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд міста Кременчука .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Головуючий суддя : Ганна ОЛЕЙНІКОВА