Справа № 533/841/25
Провадження №2/524/1494/26
19.02.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У жовтні 2025 року до Козельщинського районного суду Полтавської області звернулося ТОВ «Свеа Фінанс» (колишня назва - ТОВ «Росвен Інвест Україна», далі - позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказували, що 23 вересня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1782719, шляхом підписання електронним підписом з використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер його мобільного телефону.
Відповідно до умов договору, ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 3500,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом кожні 30 днів у розмірі у розмірі 1% в день, у межах строку кредитування в 30 днів, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки, яка є 0,9% в день. Тип процентної ставки - фіксована. Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, встановлені договором.
29 квітня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-09/25, відповідно до вимог якого, ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Свеа Фінанс» право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за договором, укладеним з ОСОБА_1 .
За вказаним договором факторингу до ТОВ «Селфі Кредит» перейшло право вимоги за зобов'язаннями до ОСОБА_1 за договором у розмірі 18 130,00 грн., з яких: 3500,00 грн. заборгованість за кредитом, 7630,00 грн. заборгованість за процентами, 7000,00 грн. пеня, яку позивач просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Козельщинського районного суду Полтавської області Оксенюка М.М. від 03 жовтня 2025 року справу передано до Автозаводського районного суду м. Кременчука за підсудністю. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2025 року визначено головуючим суддю Нестеренка С.Г. Ухвалою судді від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, третю особу, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в межах робочого часу суду.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Станом на день розгляду справи та ухвалення судом рішення, учасники справи не подавали будь-які заяви, клопотання про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи з викликом учасників справи у судове засідання.
Відповідно до до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.
23 вересня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1782719, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора Р319.
Відповідно до умов договору, ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 3500,00 грн., строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом кожні 30 днів у розмірі у розмірі 1% в день, у межах строку кредитування в 30 днів, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки, яка є 0,9% в день. Тип процентної ставки - фіксована. Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, встановлені договором.
Згідно з п. 2.1 договору, кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 ….6231.
До укладання кредитного договору відповідач також ознайомився із паспортом споживчого кредиту та графіком платежів про що свідчать його електронні підписи з одноразовими ідентифікаторами А928 та Р319 відповідно.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в розмірі 3500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів 23.09.2024 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 …6231, що постає із листа ТОВ «Пейтек» від 08.05.2025 року (а.с. 31). Доказів зворотного матеріали справи не містять.
29 квітня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-09/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а останній приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, які формуються відповідно до Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 29.04.2025 року за договором факторингу № 01.02-09/25 від 29.04.2025 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором щодо боржників стосовно заборгованостей.
Згідно Витягу з реєстру боржників від 29.05.2025 року до договору факторингу № 01.02-09/25 від 29.04.2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає 18 130,00 грн., з яких: 3500,00 грн. заборгованість за кредитом, 7630,00 грн. заборгованість за процентами, 7000,00 грн. пеня. Зазначений розмір заборгованості вказаний у розрахунку заборгованості.
Позивач ТОВ «Свеа Фінанс» вважає, що відповідно до укладеного договору факторингу, до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 18 130,00 грн., яку просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору, такий договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений йому у смс-повідомленні на його мобільний номер телефону.
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договорів із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписавши договори саме такого змісту, відповідач погодився з їх умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договорів вимогам законодавства без їх обґрунтування доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених цим договором. Доказів виконання своїх зобов'язань за кредитним договором відповідачем не надані.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Позивачем доведено перехід до нього права вимоги за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1782719 від 23.09.2024 року.
Таким чином, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за вказаним договором перед новим кредитором ТОВ «Свеа Фінанс» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором. Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитними договорами, отримані в кредит кошти не повернув. Доказів погашення відповідачем заборгованості за договором матеріали справи не містять і учасниками справи суду не надано.
За таких обставин суд вважає, що вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором за кредитом (тілом) кредиту в розмірі 3500,00 грн. - є обґрунтованою.
Щодо розміру нарахованих процентів за договором у розмірі 7630,00 грн., то такі були нараховані за 188 днів прострочення виконання грошового зобов'язання, що відображено у розрахунку заборгованості, наданого позивачем, що відповідає умовам кредитного договору та є обґрунтованими, а їх нарахування здійснене в межах погодженого сторонами договору строку кредитування у 360 днів.
Щодо нарахованої пені у розмірі 7000,00 грн., суд звертає увагу на наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє станом на день розгляду справи судом.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування.
Враховуючи те, що заборгованість за пенею у відповідача за кредитним договором від 23.09.2024 року виникла у період дії в Україні воєнного стану, суд вважає, що вказана заборгованість у розмірі 7000,00 грн. стягненню з відповідача не підлягає, а тому в цій частині позову слід відмовити.
За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову. Слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1782719 від 23.09.2024 року у розмірі 11 130,00 грн., з яких: 3500,00 грн. заборгованість за кредитом та 7630,00 грн. заборгованість за процентами.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Позов судом задоволено частково у розмірі 11 130,00 грн., що становить 61,39% від заявленого розміру 18 130,00 грн. Таким чином, відповідача на користь позивача слід стягнути кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1487,11 грн. (61,39% від 2422,40), відмовивши у стягненні судового збору у розмірі 935,29 грн. (2422,40 - 1487,11).
Сторони не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат.
Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.
Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625,626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов ТОВ «Свеа Фінанс» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1782719 від 23.09.2024 року у розмірі 11 130,00 грн., з яких: 3500,00 грн. заборгованість за кредитом та 7630,00 грн. заборгованість за процентами, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1487,11 грн.
Відмовити ТОВ «Свеа Фінанс» у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині стягнення пені у розмірі 7000,00 грн. та коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 935,29 грн.
Позивач: ТОВ «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ: 37616221, м. Київ, вул. Іллінська, буд. № 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ТОВ «Селфі Кредит», код ЄДРПОУ: 43979069, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 1-А.
Повний текст рішення суду виготовлено 19 лютого 2026 року.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: