Справа № 372/5359/24
Провадження № 6-10/26
30 січня 2026 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Рабчуна Р.О.,
за участю секретаря судових засідань Мищіхіна Т.Л.,
представника позивача ОСОБА_1 (на відеоконференції),
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.05.2025 року у справі № 372/5359/25 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплату аліментів,
24 грудня 2025 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла вказана заява.
ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.05.2025 (справа № 372/5359/24) на один рік.
В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02.05.2025 стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення по виплаті аліментів у розмірі 122 402 (сто двадцять дві чотириста дві) грн. 52 коп. та судовий збір.
Постановою Київського апеляційного суду по ц.с. №372/5359/24 від 29.10.2025 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.05.2025 року залишено без змін.
Заяву про відстрочення виконання рішення ОСОБА_2 мотивує тим, що він власним житлом не забезпечений, у зв'язку з чим вимушений орендувати квартиру та щомісячно сплачувати орендну плату у розмірі 6 500 грн., а також комунальні послуги. Він офіційно працевлаштований, однак після відрахування податків і зборів, сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку та оплати оренди житла його дохід не покриває покладених на нього фінансових зобов'язань.
Таким чином, матеріальний стан ОСОБА_2 є вкрай незадовільним, оскільки у разі відкриття виконавчого провадження будуть заблоковані його банківські рахунки, у тому числі рахунок для зарахування заробітної плати, що унеможливить виконання покладених на нього зобов'язань.
В судовому засіданні відповідач заявлені ним вимоги підтримав та просив суд відстрочити виконання рішення суду на один рік.
Представник відповідача адвокат Давиденко О.С. вимоги зазначені в заяві підтримала та просила суд їх задовольнити.
Представник позивача адвокат Харицька А.М. щодо відстрочення виконання рішення суду заперечила в повному обсязі та просила суд відмовити в задоволенні.
Дослідивши заяву про розстрочку виконання рішення суду, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02.05.2025 стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення по виплаті аліментів у розмірі 122 402 (сто двадцять дві чотириста дві) грн. 52 коп. та судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вилив на виконання судового рішення.
Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).
Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 року № 14, визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст.121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Як зазначається в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 по справі № №2а-25767/10/0570, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.
Суд оцінює надані заявником доказі у сукупності як такі, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, та які є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними, тобто такими, які не залежать від волі відповідача, а отже, мають виключний характер.
Положення ст. 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з вимогами ст. ст. 78, 81, 435 ЦПК України, саме заявник зобов'язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.
На підтвердження скрутного матеріального стану заявник надає довідку про доходи з місця роботи ТОВ «Нью Віта Груп», щодо доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з серпня по листопад 2025 року відповідно до якої дохід за вказаний період становив 80362 грн. 79 коп. та довідку про доходи з місця роботи ТОВ «СК-ТРЕЙД С», щодо доходів за період з жовтня по листопад 2025 року відповідно до якої дохід за вказаний період становив 4790 грн. 22 коп.
Власним житлом відповідач не забезпечений та вимушений знімати квартиру та сплачувати орендну плату за квартиру в розмірі 6500 грн., що підтверджується копією договору наданим відповідачем та платіжними інструкціями.
Посилання відповідача ОСОБА_2 , на вкрай незадовільний матеріальний стан, що дійсно може вказувати на скрутне матеріальне становище та, певним чином, ускладнювати виконання судового рішення, як на підстави матеріальних ускладнень, мають вплив на всіх учасників провадження, а тому, такі обставини стосуються обох сторін.
Відповідно до ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності виняткових обставин, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
При цьому, суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку, посилань на докази того, що за станом здоров'я чи з інших причин ОСОБА_2 , не може працювати, суду не надано, а саме по собі посилання у заяві на те, що відповідач має скрутне матеріальне становище та необхідність розстрочення рішення суду не свідчить про відсутність у нього інших джерел доходу.
Вищенаведені заявником обставини не є підставою для розстрочення виконання рішень в розумінні ст. 435 ЦПК України.
Крім того, з метою забезпечення позову ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 09.10.2024 року накладено арешт на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ E 320 CDI 3222, (2004), № куз. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 .
Наявність транспортного засобу вказує на існування матеріальної основи для виконання рішення суду у даній справі.
Аналізуючи вищенаведене, виходячи з принципів верховенства права, обов'язковості виконання судових рішень, відсутності виключних обставин для розстрочення виконання рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду, оскільки зазначені обставини не можуть бути беззаперечним доказом скрутного майнового стану відповідача, не підтверджують той факт, що відповідач знаходиться у такому матеріальному становищі, яке унеможливлює виконання рішення суду.
Також, суд зауважує, що матеріали справи не містять будь-яких посилань на докази того, що відповідач, здійснив хоча б якісь дії, направлені на виконання рішення суду та виконання своїх зобов'язань зі сплати наявної заборгованості.
Інших обставин в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення відповідачем та його представником не зазначено, достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на наявність перешкод та конкретних обставин, які унеможливлюють виконання рішення, не надали.
Норми чинного законодавства допускають відстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне відстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку дійшов про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись ст.16,259,260,261,263,353,354,435 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.05.2025 року у справі № 372/5359/25 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплату аліментів залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 19.02.2026 року.
Суддя Р.О. Рабчун