"19" лютого 2026 р. Справа № 363/6813/25
19 лютого 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно,-
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно.
Позовну заяву ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 18.11.2025 року залишено без руху, оскільки її подано без дотримання вимог ст. 175 та ст. 177 ЦПК України і встановлено для усунення недоліків строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали.
Як вбачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.
Згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до ч.1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Враховуючи вищезазначене, заявлені позивачем позовні вимоги є майновими, оскільки пов'язані з визнанням права власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок, що піддається грошовій оцінці.
В цьому випадку відповідно до положень ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а саме спірного житлового будинку, станом на дату подачі позовної заяви до суду, для чого позивачу необхідно провести оцінку зазначеного нерухомого майна. Саме оцінка спірного майна в даному випадку є належним підтвердженням його вартості та відповідно ціни зазначеного позову. При цьому суд не приймає до уваги долучену позивачами до позовної заяви роздруківку з сайту ОЛХ, оскільки вона жодним чином не підтверджує дійсну вартість спірного будинку.
У порушення зазначених норм, позовна заява не містить оцінку спірного нерухомого майна, що перешкоджає суду дійти висновку, що вказана позивачами ціна позову відповідає дійсній вартості спірного майна, та відповідно чи сплачено відповідачами судовий збір у повному обсязі.
Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Залежно від ціни позову сплачується судовий збір у відповідному розмірі, а саме відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання фізичної особою позовної заяви майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб - (15140,00 грн).
Судом встановлено, що позивачами сплачено судовий збір у розмірі по 2 875,20 грн за подання позовної заяви, однак через відсутність оцінки спірного майна з визначенням дійсної вартості спірного майна, суд позбавлений можливості зазначити у якій саме сумі підлягає доплаті судовий збір.
Отже позивачеві необхідно доплатити судовий збір, враховуючи розмір судового збору, встановлений ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з урахуванням визначеної оцінкою дійсної вартості спірного нерухомого майна та віднявши суму вже сплаченого судового збору та надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору, у разі необхідності такої доплати відповідно до визначеної оцінкою вартості спірного майна.
Також згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивачів та відповідача відсутні.
Відповідно позивачам слід вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивачів та відповідача.
Окрім цього, згідно вимог п. 4 та п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, позивач ОСОБА_2 просить визнати за нею право власності на 3/8 частини спірного будинку, однак позовна заява не містить обґрунтування цієї вимоги, так позивач не зазначає на якій підставі їй належить таке право та ким воно не визнається чи оспорюється, не надано доказів на підтвердження цих обставин.
Натомість позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на 3/8 частини спірного будинку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , однак також не зазначає на якій правовій підставі спадкодавець володів спірним майном, а також не зазначає, чи є інші спадкоємці після смерті ОСОБА_4 , не надано доказів на підтвердження цих обставин.
Позивачами в якості відповідача зазначено ОСОБА_3 , однак в позовній заяві останні не зазначають, в чому саме виник спір із зазначеною особою, та чого за їх позицією саме він має відповідати за висунутими позовними вимогами.
Також, щодо вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом суд зауважує, що відповідно до правової позиції КЦС ВС від 19 січня 2022 року в справі № 280/4/18 у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки шляхом надання суду:
- позовної заяви у новій редакції із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивачів та відповідача, визначенням з колом учасників справи та обґрунтуванням позовних вимог до кожного з відповідачів, зазначенням дійсної ціни позову, визначеної шляхом проведення оцінки спірного нерухомого майна,
- оцінки спірного майна,
- доказів сплати судового збору за подання позовної заяви до суду у разі визначення проведеною оцінкою вартості спірного майна у розмірі, який є більшим, ніж зазначено у первісному позові.
Зазначені документи необхідно надати суду з їх копіями відповідно до кількості учасників справи, а у разі подання цих документів в електронній формі через електронний кабінет позивачі зобов'язані додати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до вищезазначеної ухвали позивачу було надано строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Ухвала судді Вишгородського районного суду Київської області від 18.11.2025 року була направлена на поштову адресу позивачів, зазначену у позовній заяві, проте зазначені відправлення повернулися до суду без вручення, у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Крім того, 14.01.2026 року вказану ухвалу було повторно направлено на поштову адресу позивачів, зазначену у позовній заяві, проте зазначені відправлення вдруге повернулися до суду без вручення, у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Станом на 19.02.2026 року позивачем не усунуто недоліки викладені в ухвалі суду від 18 листопада 2025 року.
Вищезазначене свідчить про те, що позивачі не цікавляться своєю заявою, не отримують поштові повідомлення, мали можливість як поштою так і безпосередньо у суді отримати копію ухвали про залишення заяви без руху, але станом на 19.02.2026 року від позивачів заяв або клопотань до суду не надходило, недоліки позовної заяви усунуті не були.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки, в визначений ухвалою строк, позивачем недоліки позовної заяви не були усунуті, згідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно- вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.А. Свєтушкіна